33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"07" червня 2011 р. Справа № 5019/843/11
За позовом Закрите акціонерне товариство "Ей-І-Ес Рівнеенерго"
до підприємець ОСОБА_1
про стягнення в сумі 2285 грн. 38 коп.
Суддя Мамченко Ю. А.
Представники:
від позивача : ОСОБА_2 (довіреність №03 від 15.04.2011 року);
від відповідача : представник не з'явився
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
Закрите акціонерне товариство "Ей-І-Ес Рівнеенерго" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 2285 грн. 38 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію. В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав. Надіслане за адресою відповідача: 35306, с.Колоденка, вул.Мірющенко, буд.18, поштове повідомлення з ухвалою про порушення провадження та призначення до розгляду справи повернулось до господарського суду Рівненської області з довідкою відділення підприємства зв'язку: "за закінченням терміну зберігання", конверт №3300107015749.
Чинним законодавством до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах. В разі коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає його місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
За таких обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
При винесенні рішення суд
12.06.2008 року між Закритим акціонерним товариством "Ей-І-Ес Рівнеенерго" (надалі - Постачальник) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (надалі - Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії №511 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати відповідачу електроенергію, а відповідач отримувати її та оплачувати відповідно до умов Договору.
Відповідно до п.2.1, п.2.2.2, п.2.3.3, п.8.1 Договору ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" зобов'язувалось постачати Приватному підприємцю ОСОБА_1 електроенергію відповідно до умов Договору, а останній - зобов'язувалось своєчасно та в повному обсязі оплатити електроенергію. Взяті на себе зобов'язання згідно з укладеним Договором ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" виконало в повному обсязі. Однак, відповідач не оплатив використану електроенергію, внаслідок чого порушив договірні зобов'язання.
Відповідно до п.2.3.3. Договору споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку №4 "Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків".
Відповідно до Додатку №4 до Договору на постачання електричної енергії Розрахунки за електричну енергію проводяться Споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника з рахунка Споживача.
Відповідно до п.2 Додатку №4 покази засобів обліку відповідно до Переліку об'єктів і точок комерційного обліку споживача фіксуються споживачем 16 числа кожного місяця о 00-00 год. та вибірково контролюються постачальником.
Після зняття показів засобів обліку Споживач оформляє Звіт про використану електроенергію, який складається у 2-х примірниках, по одному для кожної сторони та надає Постачальнику нарочним не пізніше наступного робочого дня після зняття показів і одночасно отримує рахунок за фактично спожиту електроенергію. У разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про використану електричну енергію в зазначений термін (незалежно від причин) визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється самостійно Постачальником за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період. У разі наявності зафіксованих Постачальником показників засобів обліку споживачеві виписується рахунок у відповідності до таких показників.
Згідно п.8.1 Договору оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові постачальника в терміни визначені додатком №4 Договору «Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків».
Підприємець ОСОБА_1 користувався активною електроенергією протягом 2010-2011 років за Договором №511 від 12.06.2008 року, однак оплату електричної енергії не здійснював в повному обсязі, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати спожитої електричної енергії заборгованість відповідача перед позивачем становить 2285 грн. 00 коп.. В матеріалах справи відсутні докази оплати заборгованості.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч.1 ст.193 ГК України зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не оплачений, його розмір підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 2285 грн. 38 коп. заборгованості є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.
Керуючись ст.49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Закритого акціонерного товариства “Ей-І-Ес Рівнеенерго” (33000, м.Рівне, вул.Князя Володимира, буд.71, код ЄДРПОУ 05424874) заборгованість за використану електроенергію у сумі 2285 грн. 38 коп., державне мито за подання позовної заяви у сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп..
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили
Суддя Мамченко Ю. А.
Повний текст суддею підписаний «14»червня 2011 року