08 червня 2011 р.Справа № 22-а-7487/08
Категорія:5.2Головуючий в 1 інстанції: Панчук А.І.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: судді Домусчі С.Д.
суддів: Скрипченка В.О., Шеметенко Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 01 серпня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Кучурганської митниці, Дністровської митниці, Південної митниці, третя особа ОСОБА_2 - заступник начальника Кучурганської митниці, про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити митне оформлення та повернення автомобіля, -
ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 01 серпня 2008 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою задовольнити адміністративний позов.
Постановою Роздільнянського районного суду Одеської області від 01 серпня 2008 року відмовлено у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання протиправними дій митниці щодо вилучення автомобіля «TOYOTA-LANDCRUISER 100»2005 року випуску, шасі № НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1; зобов'язання митниці здійснити митне оформлення автомобіля «TOYOTA-LANDCRUISER 100»2005 року випуску, шасі № НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1 та повернути автомобіль позивачу.
Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим суд допустив порушення норм матеріального і процесуального права.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року, у зв'язку з проведенням реорганізаційних заходів Державною Митною Службою України, до участі у справі у якості співвідповідачів залучено Дністровську митницю та Південну митницю (а.с. 73).
Відповідачі по справі письмових заперечень на апеляційну скаргу не надавали.
Ухвалюючи постанову про відмову у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що при проведення митного контролю, згідно експертного дослідження встановлено, що фрагмент маркувальної площадки вварений кустарним способом в раму, дублюючи носії перезакріплені за допомогою термопістолета, заводська табличка зі слідами перезакріплення, а маркування двигуна знищено за допомогою точіння. Позивач не надав суду доказів дозволу на проведення змін нумерації двигуна, вварювання в раму автомобіля, а тому вилучення автомобіля та відмова в розмитнені автомобіля «TOYOTA-LANDCRUISER 100»2005 року випуску, шасі № НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1, - є правомірною.
Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.
Апеляційний суд встановив, що 30 жовтня 2007 року ОСОБА_1, при в'їзді на митну територію України на автомобілі «TOYOTA-LANDCRUISER 100»2005 року випуску, державний номер НОМЕР_1, була затримана в зоні митного контролю т/п «Кучурган-авто».
Висновком експерту НДЕКЦ при УМВС України в Одеській області про дослідження транспортного засобу № 3217 від 20 жовтня 2007 року встановлено, що в автомобілі «TOYOTA-LANDCRUISER 100»2005 року випуску, шасі № НОМЕР_2, встановлено, що фрагмент маркувальної площадки вварений кустарним способом в раму, дублюючи носії перезакріплені за допомогою термопістолета, заводська табличка також зі слідами перезакріплення, маркування двигуна знищено спилюванням.
Постановою старшого помічника прокурора Роздільнянського району Одеської області від 29 грудня 2007 року відмовлено у порушені кримінальної справи , у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ст. 290, 358 КК України (а.с.20).
Апелянт наполягає на тому, що 21 вересня 2006 року Експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ Придністровської Молдавської Республіки проводилось комплексне обстеження автомобіля «TOYOTA-LANDCRUISER 100»2005 року випуску, шасі № НОМЕР_2, за результатами якого встановлено, що на поверхні номерної площадки в місці знаходження ідентифікаційного номеру структура, конфігурація, розміри глибина і спосіб нанесення маркування ідентифікаційного коду відповідають технології підприємства-виробника, відсутні сліди механічного пошкодження чи змін ідентифікаційного номеру шасі.
Перевіряючи правильність застосування судом норм матеріального права, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції.
Відповідно до п. 32.2 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001 року, «забороняється, у тому числі в умовах спеціалізованих підприємств, які займаються ремонтом і технічним обслуговуванням транспортних засобів, внесення змін в ідентифікаційні номери і номерні таблички кузова чи шасі (рами), двигуна транспортного засобу, а також їх знищення (перенесення, закріплення, відновлення тощо) без попереднього узгодження з Державтоінспекцією».
За змістом ст. 37 Закону України «Про дорожній рух»від 30.06.1993 року, «забороняється експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені чи підроблені».
ОСОБА_1 ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді не надала доказів отримання дозволу на вварювання фрагменту маркувальної площадки в раму, на перезакріплення дублюючих носіїв та заводської таблички, та не надала жодних пояснень знищення маркування двигуна.
Окрім іншого постановою старшого помічника прокурора Роздільнянського району Одеської області від 29 грудня 2007 року про відмову в порушені кримінальної справи, встановлено, що згідно довідки спеціалізованого центру «TOYOTA», автомобіль «TOYOTA-LANDCRUISER 100», шасі № НОМЕР_2, має колір перламутровий шампань та 2002 року випуску.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що право власності на автомобіль «TOYOTA-LANDCRUISER 100»2005 року випуску, шасі № НОМЕР_2, з урахуванням виявлених експертом порушень, апелянтом не підтверджене у жодний спосіб, а тому підстав для повернення їй транспортного засобу не вбачається.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Таким чином, суд першої інстанції правильно визначив правові взаємовідносини сторін і закон, який їх регулює, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова -без змін.
Керуючись ст. 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст. 206, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 01 серпня 2008 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.
Головуючий: суддя Домусчі С.Д.
суддя Скрипченко В.О.
суддя Шеметенко Л.П.