08 червня 2011 р.Справа № 2-а-11681/10/1570
Категорія:14Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: судді Домусчі С.Д.
суддів: Скрипченка В.О., Шеметенко Л.П.
за участю секретаря судового засідання: Касєвич К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року про відмову у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації в Одеській області, третя особа Головне управління Державного казначейства України в Одеській області, про визнання неправомірними дії, неправомірною бездіяльності, стягнення коштів як компенсацію за виплачену банку комісію при отриманні вилучених грошових коштів, відшкодування моральної шкоди,
У січні 2011 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року про відмову у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації в Одеській області, третя особа Головне управління Державного казначейства України в Одеській області, про визнання неправомірними дії, неправомірною бездіяльності, стягнення коштів як компенсацію за виплачену банку комісію при отриманні вилучених грошових коштів, відшкодування моральної шкоди.
Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, а саме вимог п. 2 ст. 8 ч. 2 ст. 17 КАС України.
Державна податкова адміністрація в Одеській області надала письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу -без змін.
Головне управління Державного казначейства України в Одеській області письмових заперечень на апеляційну скаргу не надало.
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження по справі суд першої інстанції встановив, що позов поданий на дії відповідача в рамках кримінальної справи.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення апелянта, представника Державної податкової адміністрації в Одеській області, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.
Апеляційний суд встановив, що 08 грудня 2010 року ОСОБА_1, звернувшись до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової адміністрації в Одеській області, третя особа Головне управління Державного казначейства України в Одеській області, просив суд визнати неправомірними дії ДПА в Одеській області по затриманню та ув'язненню позивача, тривалості кримінального провадження, порушення прав на захист; визнати неправомірною бездіяльність ДПА в Одеській області щодо неприйняття заходів по негайному звільненню позивача з під варти, скасування арештів майна, скасування запобіжних заходів щодо позивача; стягнути з ДПА в Одеській області кошти в розмірі 637 грн. 81 коп., як компенсацію за виплачену банку комісію при отриманні вилучених грошових коштів; стягнути з ДПА в Одеській області у відшкодування моральної шкоди 300 000 грн.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов поданий на дії відповідача в рамках кримінальної справи.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запровадженні механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 3, п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Органи дізнання, слідства та прокуратури під час перевірки заяви про злочин та її вирішення, виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції.
Тому, враховуючи приписи Кодексу адміністративного судочинства України, такі спори не випливають із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій, а тому не належать до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до статей 110, 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу України дії органів дізнання, слідчого, прокурора можуть бути оскаржені до суду.
Згідно з вимогами частин першої та другої статті 3 Кримінально-процесуального кодексу України провадження в кримінальних справах на території України здійснюється за правилами цього Кодексу незалежно від місця вчинення злочину. При провадженні в кримінальній справі застосовується кримінально-процесуальний закон, який діє відповідно під час дізнання, досудового слідства або судового розгляду справи.
Завданнями кримінального судочинства відповідно до статті 2 Кримінально-процесуального кодексу України є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.
Отже, кримінальне судочинство -це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу -підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їхніх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи права оскаржити до суду окремі процесуальні дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження окремих процесуальних актів, дій чи бездіяльності органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури до суду може здійснюватися у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської діяльності і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Крім того, захист прав заявників, з урахуванням обов'язковості дотримання вимог частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, вимагав би від адміністративного суду, до якого надійшла заява, перевірити, чи містить звернення викладені ознаки суспільно небезпечного діяння, встановленого Кримінальним кодексом України, відповідність заяви вимогам статті 95 Кримінально-процесуального кодексу України, дотримання відповідачем інших приписів, установлених Кримінально-процесуальним кодексом України.
Адміністративний суд не має повноважень на здійснення такої перевірки та на відновлення порушених у рамках кримінального процесу прав заявника.
За таких обставин вимоги заявника повинні розглядатися у межах кримінального, а не адміністративного судочинства.
Позовні вимоги щодо оскарженні дій посадових осіб податкової міліції по кримінальним справам, провадження по яких було закрито апеляційним судом Одеської області, позивач має право заявляти в рамках цивільного судочинства, відповідно до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду».
Враховуючи вище викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно вирішив питання щодо відмови у відкритті провадження, з додержанням норм процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржену ухвала -без змін.
Керуючись ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200, ст. 206, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення судового рішення в повному обсязі.
Повний текст судового рішення складний 14 червня 2011 р.
Головуючий: суддя Домусчі С.Д.
суддя Скрипченко В.О.
суддя Шеметенко Л.П.