31 травня 2011 р. Справа № 32787/10/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду
в складі:
головуючого-судді Олендера І.Я.,
суддів Улицького В.З., Каралюса В.М.,
при секретарі Корчинській О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області на постанову Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 29 липня 2010 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -
У квітні 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати дії відповідача неправомірними щодо відмови у перерахунку призначеної пенсії, зобов'язати провести перерахунок пенсії та призначити пенсію інваліда війни 2-ї групи та стягнути завдану моральну шкоду.
Оскаржуваною постановою Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 29 липня 2010 року в даній справі позов було задоволено частково, зобов'язано відповідача Головне УПФУ у Львівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 та призначити йому пенсію інваліда війни 2-ї групи; стягнути на користь позивача 1000 гривень моральної шкоди.
Не погоджуючись з прийнятою постановою відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову і прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позову повністю.
В апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що суд першої інстанції помилково застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вважає, що відповідач перераховуючи та виплачуючи позивачу пенсію, правильно провів таке, оскільки позивачу безпідставно було надано статус інваліда війни.
Представник відповідача ГУПФУ у Львівській області підтримав доводи апеляційної скарги та просить таку задовольнити.
Позивач та його представник в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги та просять її відхилити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з таких міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 15.04.2005 р. «Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнеш права на такий перерахунок і провадиться у строки, встановлені у ч. 2 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивач звільнений з військової служби по хворобі 29.11.1983 року (а.с.6) та що в березні 1992 року Львівським облвійськоматом позивачу була призначена пенсія по інвалідності на підставі виписки із акту огляду у МСЕК, оскільки позивач визнаний інвалідом 3-ої групи по захворюванню, отриманому в період проходження військової служби.
Як правильно встановлено судом першої інстанції на підставі експертного висновку центральної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС № 15 від 27.04.2000 р. - хвороба у позивача пов'язана з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.8).
Згідно матеріалів справи, а саме - довідки серії ЛВА - 1 № 389207 позивача визнано інвалідом другої групи, захворювання пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.10).
Крім того, згідно матеріалів справи, посвідчення серії Є № 110939, виданого 06.01.2009 року, позивач ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавства України для ветеранів війни - інвалідів війни, (а.с.11).
Щодо покликань відповідача про протиправність надання вказаного статусу та видачі посвідчення, то такі не заслуговують на увагу, оскільки на час розгляду справи судом першої інстанції та на час апеляційного розгляду відповідачем не доведено, що позивач позбавлений такого статусу та що вказане посвідчення є недійсним.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій, призначених особам офіцерська складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби з контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою змін розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії з минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що відповідач відмовляючи позивачу у перерахунку та виплаті пенсії, як інваліду війни другої групи, діяв протиправно та не довів правомірності своїх дій.
З огляду на те, що було встановлено порушення прав позивача, та з огляду на доводи позивача, щодо заподіяння йому моральної шкоди, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача моральної шкоди на підставі ст.ст. 23, 1167 ЦК України.
На думку колегії суддів, зазначені висновки суду першої інстанції є правильними та належним чином обґрунтованими.
Колегія суддів, з огляду на зазначене вище вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, ухвалив постанову з дотриманням норм матеріального і процесуального права, за повного з'ясування обставин справи, доводи апеляційної скарги не спростовують постанову суду першої інстанції, тому відсутні підстави для її скасування.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, п. 1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 29 липня 2010 року в справі № 2-а-1099/10 - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення. На ухвалу апеляційного суду може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з часу набрання такою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС з дня складення в повному обсязі.
Головуючий суддя : І.Я.Олендер
Судді: В.М.Каралюс
В.З.Улицький
Ухвала в повному обсязі складена 03.06.2011 року.