21 квітня 2011 р. Справа № 46204/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Ліщинського А.М.,
суддів: Носа С.П., Шавеля Р.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Калуського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 26 червня 2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради про визнання неправомірної відмови у виплаті щорічної допомоги на оздоровлення та стягнення допомоги,-
07.05.2009 року позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради про визнання неправомірної відмови у виплаті щорічної допомоги на оздоровлення та стягнення допомоги.
В позовній заяві покликається на те, що вона є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що підтверджується відповідним посвідченням. Згідно ст. 48 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Однак у 2008 році вказану допомогу отримувала не в повному обсязі. Просить визнати неправомірної відмови у виплаті щорічної допомоги на оздоровлення та стягнути дану допомогу.
Постановою Калуського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 26 червня 2009 року в позові відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням позивач подала апеляційну скаргу з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що згідно ст. 99 КАС України зазначено якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спорів і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адмінсуду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта повноважень за результатами розгляду його скарги та рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
В разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI).
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити частково.
Відповідно до ст. 201 КАС України суд апеляційної інстанції змінює постанову або ухвалу суду першої інстанції, коли має місце правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права, а також вирішення не всіх позовних вимог або питань.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем відповідності до ст. 99 Кас України пропущено строк звернення до адміністративного суду.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що позивачка має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до 1 категорії.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 4-7 статті 48 Закону №796-ХІІ передбачена щорічна допомога на оздоровлення і виплачується у розмірах: п'яти мінімальних заробітних плат. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується за місцем проживання органами захисту населення. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Відповідно Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» дія ст. 48 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» була зупинена.
Як встановлено вище, допомога позивачці в 2008 році була здійснена у квітні місяці за вказаний рік та у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року.
Зупинення дії ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року.
Згідно з ст. 147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тобто рішення Конституційного Суду України мають перспективну дію.
За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов помилкового висновку, що позивачу слід відмовити в позові відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, за пропуском річного строку для звернення, оскільки у позові слід відмовити за безпідставністю позовних вимог, оскільки на момент виплати щорічної разової грошової допомоги, в квітні 2008 року, зміни, внесені у ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», були діючими, а означене вище рішення Конституційного Суду України зворотної дії в часі не мають, відтак сторона відповідача за вказаний період діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому в цій частині позовні вимоги необґрунтовані.
З огляду на наведене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги щодо скасування оскарженого судового рішення в цілому суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи, проте вбачаються підстави для його зміни із-за порушень процесуальних норм.
Керуючись статтями 195, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Калуського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 26 червня 2009 року по адміністративній справі №2а-350/09 - змінити, якою в позові ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.М.Ліщинський
Судді С.П. Нос
Р.М.Шавель