14 червня 2011 р. Справа № 17175/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М.
при секретарі судового засідання: Стецків І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Франківського районного суду м. Львова від 12.10.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління ДАІ ГУ МВС України у Львівській області, Карапата Сергія Володимировича про визнання дій неправомірними,-
встановила:
У серпні 2009 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до управління ДАІ ГУ МВС України у Львівській області, Карапата Сергія Володимировича про визнання дій неправомірними.
Позивач зазначав, що 29 липня 2009 року стосовно нього було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серія ВС № 013595 від 29 липня 2009 року за порушення правил дорожнього руху.
З тексту Постанови серія ВС № 013595 від 29 липня 2009 року винесеної УДПС ВДАІ з ОАТ Пустомитівського району прапорщиком міліції Карапата С.В. випливає, що 29.07.2009р. в 13 год. 37 хв., позивач керуючи автомобілем НОМЕР_1 рухаючись в м. Пустомитах, об'їзна дорога, нібито перевищив встановлену швидкість 60 км/год., рухався зі швидкістю 82 км/год., яка вимірювалась приладом "Радіс" № 2094, чим здійснив правопорушення передбачене частиною 1 ст. 122 КУпАП, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 260,00 грн.
Вважаючи таку постанову незаконною, позивач звернувся до суду.
Постановою Франківського районного суду м. Львова від 12.10.2009 року у задоволенні позову відмовлено.
Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просять скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу апелянта слід задоволити частково з наступних підстав.
Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що 29.07.2009 року інспектором УПС ВДАІ з ОАТ Пустомитівського району Карапата С.В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВС № 014318, цього ж дня винесено постанову серії ВС № 013595, згідно якої позивач 29.07.2009 року о 13 год. 37 хв. керуючи автомобілем «Хюндай» н/з НОМЕР_1 рухався у м.Пустомити, об'їздна дорога із швидкістю 82 км/год, при обмеженні швидкості руху 60 км/год., швидкість вимірювалась приладом «Радіс» № 2094, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України та накладено адмінстягнення у вигляді штрафу у сумі 260 грн.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до п.12.4 Правил Дорожнього руху України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.
Згідно ч.1 ст.122 КУпАП перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ст.69 КАС України Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ч.2 ст.71 КАС України вказує, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки, відповідачем не надано доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови та факту вчинення правопорушення позивачем, не подано показів приладу «Радіс» щодо перевищення швидкості автомобілем саме позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо незаконності постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВС №013595 від 29.07.2009 року та не можливості враховувати як доказ покази технічного засобу для визначення швидкості руху - вимірювач швидкості радіолокаційний "Радіс".
Колегія суддів також вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову в частині позовних вимог щодо закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення з огляду на наступне.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень, тобто адміністративні суди не наділені повноваженнями щодо закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення. Таким чином позовні вимоги щодо закриття справи про адміністративне правопорушення не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, неправильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню а апеляційна скарга частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207 КАС України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково. Скасувати постанову Франківського районного суду м. Львова від 12.10.2009 року та прийняти нову постанову, якою позов задоволити частково. Скасувати постанову серії ВС №013595 від 29.07.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
На постанову протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: І. Олендер
В. Каралюс
Повний текст постанови виготовлено та підписано 16.06.2011 року