18 квітня 2011 р. Справа № 72057/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
судді-доповідача - Богаченка С.І.,
суддів - Багрія В.М., Старунського Д.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2009 року про відмову у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Дубровицького районного управління юстиції Міністерства юстиції України, третя особа ОСОБА_4 - начальник Відділу державної виконавчої служби Дубровицького районного управління юстиції Міністерства юстиції України, про визнання незаконною, протиправною і скасування постанови та про зобов'язання до вчинення певних дій,-
ОСОБА_2 звернувся 26.08.2009 року в суд з позовом до Відділу державної виконавчої служби Дубровицького районного управління юстиції Міністерства юстиції України, третя особа ОСОБА_4 - начальник Відділу державної виконавчої служби Дубровицького районного управління юстиції Міністерства юстиції України, про скасування, визнання незаконною і протиправною постанови Відділу державної виконавчої служби Дубровицького районного управління юстиції від 10.08.2009 року про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) з примусового виконання ухвали Дубровицького районного суду від 26.05.2009 року про забезпечення позовних вимог ОСОБА_5 в цивільній справі №2-9/09 та про зобов'язання відповідача прийняти до виконання вказану ухвалу і відкрити виконавче провадження.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2009 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі керуючись п.1 ч.1 ст. 109 КАС України.
Не погодившись з вказаним рішенням його оскаржив ОСОБА_2 до Львівського апеляційного адміністративного суду. Просив скасувати ухвалу суду, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Вважає, що ухвала суду першої інстації у даній справі за його позовом є незаконною, оскільки відповідно до ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства - учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судові оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч.1 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів. Проаналізувавши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суддя першої інстанції виходив з того, що згідно вимог ст.ст. 383, 384 Цивільного процесуального кодексу України та ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження», які визначають право та порядок на звернення зі скаргою до суду, вищезгаданий адміністративний позов не підсудний Рівненському окружному адміністративному суду і підлягає подачі до суду, який видав виконавчий лист, і має вирішуватися не в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно ст.181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Частинами 1 та 2 ст.85 Закону України "Про виконавче провадження" №606-ХІУ від 21.04.1999 року (із змінами, внесеними згідно із Законами України №2716-Р/ від 23.06.2005 року та №521-У від 22.12.2006 року) встановлено, що на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні передбачених цим Законом дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до відповідного суду. Скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника органу державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ.
Відповідно до ст.383 ЦПК України №1618-ІУ від 18.03.2004 року, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що оскільки Законом встановлено інший порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця під час виконання судових рішень ухвалених, відповідно до ЦПК України, вказаний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування ухвали колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 160, ст.ст. 195, 1976, ч.1 п.1 ст. 199, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2009 року про відмову у відкритті провадження в справі № 2а-5881/09 - залишити без змін .
Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя С. І. Богаченко
Суддя В.М. Багрій
Суддя Д.М. Старунський