Справа: № 2а-516/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції:
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
"07" квітня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Беспалова О.О.
Борисюк Л.П.
при секретарі: Корженковій І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Голосіївського району міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2010 року по справі за позовом Заступника прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гейм Центр»про стягнення штрафу у розмірі 17000,00 грн., -
Заступник прокурора Голосіївського району міста Києва звернувся в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гейм Центр»про стягнення штрафу у розмірі 17000,00 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2010 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
На вказану постанову суду Заступник прокурора Голосіївського району міста Києва подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 17 грудня 2007 року прокуратурою м. Києва проведено перевірку додержання ліцензійних умов провадження діяльності з організації та отримання грального закладу, розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, 21-А, що належить ТОВ «Гейм Центр».
Перевіркою встановлено, що на момент її проведення відповідачем не призначено особу, відповідальну за проведення фінансового моніторингу, відсутнє повідомлення до Держфінмоніторингу про призначення відповідальної особи, не затверджена Програма здійснення фінансового моніторингу, як наслідок, реєстр фінансових операцій, які підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу не ведеться.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, посилався на те, що прокурором не було надано суду рішення уповноваженого суб'єкта владних повноважень про застосування до відповідача штрафу.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Так, спеціальним законом, який спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави шляхом визначення правового механізму протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та забезпечення формування загальнодержавної багатоджерельної аналітичної інформації, що дає змогу правоохоронним органам України та іноземних держав виявляти, перевіряти і розслідувати злочини, пов'язані з відмиванням коштів та іншими незаконними фінансовими операціями є Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»від 28.11.2002 № 249-IV.
Згідно ч. 2 ст. 4 даного Закону, суб'єктами первинного фінансового моніторингу, зокрема, є гральні заклади.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону № 249-IV, суб'єкт первинного фінансового моніторингу з урахуванням вимог чинного законодавства і нормативно-правових актів Уповноваженого органу встановлює правила проведення внутрішнього фінансового моніторингу та призначає працівника, відповідального за його проведення.
Органом виконавчої влади, який регулює діяльність суб'єктів первинного фінансового моніторингу та накладає на них санкції, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затверження Положення про Державний комітет фінансового моніторингу України»від 31 січня 2007 р. N 100 є Державний комітет фінансового моніторингу України.
Відповідно до статті 17 Закону № 249-IV, особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть кримінальну, адміністративну та цивільно-правову відповідальність згідно із законом.
У разі невиконання (неналежного виконання) суб'єктом первинного фінансового моніторингу вимог цього Закону до нього може застосовуватися в порядку, встановленому законодавством, штраф у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Із аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що накладення відповідних санкцій за порушення вимог Закону суб'єктами первинного фінансового моніторингу відбувається у визначеному законом порядку, а також необхідність прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про накладення штрафу і доведення його до відома суб'єкта первинного фінансового моніторингу, за наслідком якого може бути добровільна його сплата або ініціювання процедури звернення до суду для прийняття рішення про стягнення відповідної суми штрафу в примусовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, представником прокуратури не вказано яким саме органом регулюється діяльність суб'єктів первинного фінансового моніторингу та накладаються санкції за порушення ними вимог чинного законодавства.
Також, прокурором не було надано до суду рішення уповноваженого суб'єкта владних повноважень про застосування до відповідача штрафу.
Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що звернення до суду здійснюється за наявності відповідного рішення та факту несплати за ним штрафних санкцій в добровільному порядку, що не було спростовано прокурором.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що Київською міською держаною адміністрацією було подано до суду першої інстанції клопотанням про залучення належної сторони, оскільки вона не має відповідних повноважень щодо накладення та стягнення штрафів за порушення суб'єктами господарювання вимог чинного законодавства України щодо фінансового моніторингу.
Зважаючи на вищевказане, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову, з огляду на відсутність відповідного рішення уповноваженого суб»єкта владних повноважень, яким було накладено штраф на порушника в розмірі 17000грн.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який вірно встановив фактичні обставини справи, прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до вимог ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Заступника прокурора Голосіївського району міста Києва - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Беспалов О.О.
Борисюк Л.П.
Повний текст ухвали виготовлений 12 квітня 2011 року