Справа: № 2а-4322/09/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Новікова Т.В.
Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.
"09" червня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Ісаєнко Ю.А.;
суддів: Вівдиченко Т.Р., Грибан І.О.,
при секретарі: Горюновій Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, Кабінету Міністрів України на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України, Апеляційного суду Черкаської області, про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення недоплачених сум, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивачі, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_3, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом від 27.05.2009р. до Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України, Апеляційного суду Черкаської області, в якому просили визнати неправомірною бездіяльність та стягнути заборгованість невиплачених сум.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.08.2009 року адміністративну справу передано до Черкаського окружного адміністративного суду за підсудністю, на підставі п. 2 ч. І ст.22 КАС України.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10.09.2009 року клопотання вищенаведених позивачів задоволено, позовні вимоги роз'єднані у самостійні провадження.
Позивач, ОСОБА_3, в адміністративному позові до Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України, Апеляційного суду Черкаської області просить суд:
- визнати бездіяльність Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України щодо невиконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2008 року та проведення перерахунку заробітної плати;
- стягнути з Кабінету Міністрів України через Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, Державну судову адміністрацію України недоплачену заробітну плату, матеріальну допомогу на соціально -побутові потреби, відпускні в сумі 48585,42 грн.;
- зобов'язати Кабінет Міністрів України та Міністерство фінансів України включити до проекту Закону України «Про державний бюджет»кошти у сумі 48585,42 грн.;
- зобов'язати відповідачів в подальшому нараховувати та виплачувати заробітну плату з урахуванням Постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2008 року про визнання незаконним п. 41 Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2009 року позов задоволений частково:
- визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, Апеляційного суду Черкаської області в частині не проведення перерахунку та виплати заробітної плати, матеріальної допомоги на соціально -побутові потреби, відпускні ОСОБА_3 за період з 2006 року по 2009 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів»від 03 вересня 2005року №865, з урахуванням постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2008 року;
- зобов'язано Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України, Державну судову адміністрацію України профінансувати та виділити Апеляційному суду Черкаської області кошти у розмірі 48585,42 грн. недонарахованої заробітної плати та матеріальної допомоги на соціально -побутові потреби, відпускні ОСОБА_3 за період з 2006 року по 2009 рік відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів»від 03 вересня 2005 року №865, з урахуванням постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2008 року;
- зобов'язано Апеляційний суд Черкаської області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі, матеріальній допомозі на соціально -побутові потреби, відпускні у сумі 48585,42 грн. за період з 2006 року по 2009 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів»від 03 вересня 2005 року №865, з урахуванням постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2008 року.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачами Міністерством фінансів України, Державною судовою адміністрацією України, Кабінетом Міністрів України подані апеляційні скарги з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в яких вони просять скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2009 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач з 27.05.2008 року по теперішній час працює суддею Апеляційного суду Черкаської області, має 2 кваліфікаційний клас.
Згідно розрахункових листів (а.с. 20, 21) та довідки про проведені нарахування та виплати (а.с. 65) позивач фактично просить суд стягнути недоплачену заробітну плату починаючи з травня 2008 року по квітень 2009 року.
Стосовно позовних вимог до Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п. 3 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 року №1837, основними завданнями Мінфіну, зокрема, є забезпечення реалізації єдиної державної фінансової, бюджетної, податкової, митної політики, політики та розроблення в установленому порядку проекту Закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Бюджетного кодексу України, головні розпорядники бюджетних коштів забезпечують складання бюджетних запитів для подання Міністерству фінансів України відповідно до вимог інструкції з підготовки бюджетних запитів, з урахуванням звітів про виконання паспортів бюджетних програм, а також висновків про результати контрольних заходів, проведених органами, уповноваженими на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства, у терміни та порядку, встановлені Міністерством фінансів України.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»від 16 травня 2008 року №279-VI, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, Кабінет Міністрів України, зокрема, розробляє проекти законів про Державний бюджет України та про внесення змін до Державного бюджету України, забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання.
Таким чином, колегія суддів вважає, що Кабінет Міністрів України та Міністерство фінансів України є учасниками бюджетного процесу, статус яких жодним чином не впливає на їхній обов'язок як органів, сплатити недоотримані в межах бюджетних призначень кошти за їх рахунок. Зазначені органи безпосередньо заборгованості щодо несплати частини заробітної плати за період з травня 2008 року по квітень 2009 року перед позивачем не мають та не можуть мати, оскільки функцію по виплаті заробітної плати суддям не здійснюють, тому не є належними відповідачами у справі. За таких обставин, у задоволенні позову до цих відповідачів необхідно відмовити.
Тому Кабінет Міністрів України та Міністерство фінансів України не є належними відповідачами у справі. За таких обставин у задоволенні позову до цих відповідачів необхідно відмовити.
Стосовно заявлених позовних вимог до Державної судової адміністрації України та Апеляційного суду Черкаської області колегія суддів зазначає наступне.
Закон України «Про статус суддів»№ 2862-ХІІ від 15 грудня 1992 року, який був чинний на момент вирішення спірних правовідносин, визначає статус суддів з метою забезпечення належних умов для здійснення правосуддя, дотримання Конституції і законів України, охорони прав і свобод громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 Закону України «Про судоустрій України», в редакції, яка діяла на час звернення позивачем до суду та виникнення спірних правовідносин, фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 120 Закону України «Про судоустрій України», функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснює Державна судова адміністрація України -щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів загальної юрисдикції, а також діяльності кваліфікаційних комісій суддів усіх рівнів, органів суддівського самоврядування та державної судової адміністрації.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України статус суддів визначається виключно Конституцією України та законами України, якими гарантовано незалежність і недоторканність суддів (частина перша статті 126 Конституції України). А згідно з частиною першою статті 130 Основного Закону, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.
Заробітну плату судді, в тому числі позивачу, виплачує суд, як бюджетна установа, яка, у свою чергу, є розпорядником бюджетних коштів другого рівня. Недофінансування певної бюджетної установи веде до спору в межах бюджетних відносин.
Таким чином, зазначені функції держави, в межах визначених відповідними нормативними актами, покладені на відповідачів Державну судову адміністрацію України, Апеляційний суд Черкаської області.
Відповідно до ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до ст. 44 Закону України «Про статус суддів», в редакції, що діяла станом на 01.01.2006 року, заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок. Розміри посадових окладів суддів встановлюються у відсотковому відношенні до посадового окладу Голови Верховного Суду України і не можуть бути меншими від 50 відсотків його окладу. Посадовий оклад судді не може бути меншим від 80 відсотків посадового окладу голови суду, в якому працює суддя та складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років, інших надбавок.
Законом України «Про статус суддів», що діяв на час виникнення спірних правовідносин, посадові оклади професійних суддів не встановлювались, а тому на реалізацію цього Закону постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів»було затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів згідно з додатками 1-6, які розраховано виходячи з кратності до мінімальної заробітної плати, а також розміри надбавок до посадових окладів суддів за кваліфікаційні класи; зазначена постанова набрала чинності з 1 січня 2006 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року №1243 установлено, що розміри посадових окладів суддів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року №865, встановлюються, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати у 332,00 грн. і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться.
На підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1310 від 31.12.2005 року до зазначеної постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 внесено зміни, а саме: постанову доповнено п. 41 наступного змісту: «Установити, що розміри посадових окладів, передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні і в подальшому, при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться».
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2008 року визнано незаконними постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1243 «Про питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів»в частині встановлення розміру посадового окладу суддям; пункт 41 постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 р. № 1310 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865»та пункт 41 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2009 року дана постанова окружного суду залишена без змін, однак питання щодо повороту виконання судового рішення не прийнято.
Як вбачається з позовних вимог, ОСОБА_3 просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідачів, стягнути з відповідачів недоплачену заробітну плату та зобов'язати вчинити певні дії з урахуванням постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2008 року.
Враховуючи набуття чинності постановою Окружного адміністративного суду від 21.05.2008 року, після залишення її без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2009 року, то саме з дати набуття законної сили вказаною ухвалою суду позивач за певних обставин мав би право на перерахунок зазначених сум заробітної плати, тобто з 19.08.2009 року. Вказані обставини випливають з того, що з 19.08.2009 року було скасовано пункт 41 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 р. № 1310 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 р. № 865».
Але вже під час апеляційного розгляду справи постановою Вищого адміністративного суду України від 13 квітня 2011 року постанову Окружного адміністративного суду від 21 травня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2009 року скасовано у зв'язку із порушенням судом першої та другої інстанції норм матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 Конституції України, Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Таким чином, відповідачі -Державна судова адміністрація та Апеляційний суд Черкаської області діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, тому будь -які протиправні дії (бездіяльність) з боку цих відповідачів відсутні, у зв'язку із чим у задоволенні позову необхідно відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Враховуючи, що вирішуючи позов по суті, суд першої інстанції припустив порушення, що призвели до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі доводів апеляційної скарги та переглянути оскаржувану постанову суду у повному обсязі, тобто і стосовно вимог до Державного казначейства України.
Відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу України (чинного на момент винесення спірного рішення) та п. 1 ч. 4 Положення про Державне казначейство України, затвердженого Постановою КМ України від 21.12.2005 року № 1232, Державне казначейство України здійснює розрахунково -касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів.
Приймаючи до уваги, що як встановлено колегією суддів, у позивача відсутнє право у спірний період на отримання недоотриманих сум заробітної плати, відповідно і відсутні підстави для зобов'язання Державного казначейства України провести відповідні видатки із Державного бюджету України.
Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до п. 1, п. 4, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню та ухваленню нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційні Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, Кабінету Міністрів України задовольнити.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2009 року скасувати та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
(Повний текст Постанови складено 14.06.2011 року)
Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко
Суддя: Т.Р. Вівдиченко
Суддя: І.О. Грибан