Справа: № 2-а-631/11 Головуючий у 1-й інстанції: Демидовська А.І.
Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
"30" травня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 18 лютого 2011 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва про визнання дії неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
13.01.2011 позивач звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з адміністративним позовом, в якому просив: визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати здійснити перерахування та нарахування щомісячної соціальної допомоги, як дитині війни з 09.07.2007 по 31.12.2010.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 18 лютого 2011 р. позов задоволено частково: визнано дії відповідача неправомірними та зобов'язано його нарахувати та виплатити позивачу щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01.07.2007 по дату винесення рішення з урахуванням фактично отриманих сум. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Колегією суддів апеляційного суду, як і райсудом, встановлено, що позивач є пенсіонером за віком та має статус дитини війни, що підтверджується його паспортними даними, пенсійним посвідченням (містить відмітку «Дитина війни») та узгоджується з положенням ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яке відносить осіб, яким на момент закінчення Другої світової війни (02 вересня 1945 року) не виповнилося 18 років до «дітей війни».
Суд першої інстанції при задоволенні позову правомірно виходив з вимог ст.ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Пунктом 2 статті 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Стаття 100 КАС України зазначає, що адміністративний позов поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Про порушення своїх прав позивач достовірно усвідомлював в момент отримання виплат у 2007-2010 роках, однак з позовом звернувся 13.01.2011.
Виходячи з вимог ч. 2 ст. 99, ст. 100 КАС України, оскільки позовні вимоги з 01.07.2007 до 13.07.2010 подані поза межами строку звернення до суду, то вони з урахуванням вищезазначених вимог КАС України не підлягають задоволенню, що не було враховано судом першої інстанції.
За ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205 та 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва -задовольнити частково.
Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 18 лютого 2011 р. -змінити, виклавши абзац 3 її резолютивної частини у наступній редакції:
«Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва нарахувати та виплатити позивачу щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 13.07.2010 по 18.02.2011, з урахуванням фактично отриманих сум».
В решті постанову -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді: