Справа: № 2а-3527/10 Головуючий у 1-й інстанції: Бичківська К.Г.
Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.
Іменем України
"16" червня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Твердохліб В.А.,
суддів Троян Н.М., Бужак Н.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Управління пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області, Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у м.Києві державної адміністрації на постанову Лугинського районного суду Житомирської області від 17 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у м.Києві державної адміністрації, Управління пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області про визнання дій неправомірними та зобов»язання провести перерахунок та виплату пенсії, -
ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернулася в Лугинський районний суд Житомирської області до Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у м.Києві державної адміністрації (далі -Відповідач 1), Управління пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області (далі -Відповідач 2) в якому просила стягнути з Відповідача 1 -12272,20 грн. доплати до заробітної плати, передбаченої ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01.01.2010 року по 28.08.2010 року та зобов»язати Відповідача 2 провести перерахунок та виплату недоплачену додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю у розмірі, передбаченому ч.2 ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01.05.2010 року по 31.09.2010 року.
Ухвалою Лугинського районного суду Житомирської області від 12.11.2010 року позовні вимоги в частині стягнення коштів, передбачених ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01.05.2010 року по 10.05.2010 року залишено без розгляду.
Постановою Лугинського районного суду Житомирської області від 17.12.2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково; вирішено стягнути з Відповідача 1 -12272,20 грн. доплати до заробітної плати, передбаченої ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01.01.2010 року по 28.08.2010 року та зобов»язати Відповідача 2 провести перерахунок та виплату недоплачену додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю у розмірі, передбаченому ч.2 ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 11.05.2010 року по 30.09.2010 року.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять апеляційну інстанцію скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В апеляційних скаргах апелянти посилаються на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.
До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули.
Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.
Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, та те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, а також керуючись правилами ч. 6 ст. 12 КАС України колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Відповідача 2 слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач віднесена до 3 категорії осіб, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи, має посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони гарантованого добровільного відселення та перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області, Управлінні праці та соціального захисту населення Печерської районної у м.Києві державної адміністрації.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»громадянам, які працюють на території зони гарантованого добровільного відселення провадиться доплата у розмірі двох мінімальних заробітних плат.
Згідно ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 3, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 25 % мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи вищевикладене, Позивач має право на одержання щомісячної додаткової пенсії у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком та має право доплату на дві мінімальні заробітні плати.
Всупереч ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»Позивачу підвищення до пенсії, додаткова пенсія виплачувалось відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України Відповідачі неправомірно виплачували доплати, додаткову пенсію в меншому розмірі, ніж це передбачено ст.ст. 39, 51 зазначеного Закону.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність у Позивача права на перерахунок та виплату доплати, додаткової пенсії у розмірах, визначених ст.ст.39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Однак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність задоволення позовних вимог щодо зобов»язання здійснення перерахунку та виплати доплати у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 01.01.2010 року по 10.05.2010 року, оскільки не врахував при цьому строки звернення до суду, встановлені ст.99 КАС України.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач з даним позовом звернулася 11.11.2010 року; а тому суд першої інстанції повинен був позовні вимоги в частині зобов»язання проведення перерахунку доплати за період з 01.01.2010 року по 10.05.2010 року задовольнити частково, а саме з 11.05.2010 року.
А тому позовні вимоги в частині зобов»язання проведення перерахунку доплати за період з 01.01.2010 року по 10.05.2010 року слід залишити без розгляду.
Помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що доплата відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»є складовою частиною заробітної плати, а тому її заборгованість повинна стягуватись незалежно від часу її виникнення.
Колегія суддів вважає, що доплата до заробітної плати не є складовою частиною заробітної плати, а є щомісячною допомогою як особі, яка працює на території зони гарантованого добровільного відселення у вигляді доплати.
Крім того, з огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю.
Встановивши, що Відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен був визнати такі дії незаконними і зобов'язати Відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.
Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду, суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.
За ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Таким чином, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а резолютивну частину постанови суду першої інстанції змінити, шляхом зміни дати, з якої необхідно проводити перерахунок та виплату доплати.
Керуючись ст.ст. 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у м.Києві державної адміністрації -задовольнити частково.
Постанову Лугинського районного суду Житомирської області від 17 грудня 2010 року в частині задоволення позовних вимог з 01.01.2010 року по 10.05.2010 року скасувати та в цій частині прийняти нову постанову, якою позовні вимоги про здійснення перерахунку та виплату доплати як особі, яка працює на території зони гарантованого добровільного відселення в розмірі двох мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»ОСОБА_2 за період з 01.01.2010 року по 10.05.2010 року включно - залишити без розгляду.
Змінити третій абзац резолютивної частини постанови Лугинського районного суду Житомирської області від 17 грудня 2010 року, виклавши його наступним чином:
«Зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у м.Києві державної адміністрації здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 доплати як особі, яка працює на території зони гарантованого добровільного відселення в розмірі двох мінімальних заробітних плат за період з 11.05.2010 року по 28.08.2010 року, з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді: