Справа: № 2-а-18427/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В.
Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
Іменем України
"09" червня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,
при секретарі Світному Г.Г.,
за участю:
представника позивача -Бережанської А.О.,
представника відповідача - Федорова С.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «ЕксЕмДжі»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання незаконними дій щодо реєстрації обтяження активів та звільнення активів з податкової застави, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 січня 2011 року,
ТОВ «ЕксЕмДжі»звернулося у суд з позовом до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про визнання незаконними дій щодо реєстрації обтяження активів та звільнення активів з податкової застави.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 січня 2011 року позов задоволено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо реєстрації обтяження активів позивача, у зв'язку з існуванням у позивача заборгованості зі сплати штрафних санкцій, застосованих податковим органом на підставі Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
З таким висновком суду не можна не погодитися.
Судовою колегією установлено, що відповідачем проведено невиїзну перевірку ТОВ «ЕксЕмДжі»з питань дотримання вимог валютного законодавства та оподаткування у сфері зовнішньоекономічної діяльності за період з 17.05.2010 року по 31.05.2010 року, за підсумками якої складено акт від 31 травня 2010 року № 613/1-22-02-32245696 та встановлені порушення з боку позивача ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що призвело до несвоєчасного надходження валютної виручки по контракту від 01.10.2006 року №23М/0906.
На підставі наведеного відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10 червня 2010 року № 0000562202/0, якими визначено суму пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 151418,50 грн.
У зв'язку з непогашенням позивачем протягом 30 днів від для отримання цього рішення штрафних санкцій, відповідачем вчиненні дії щодо обтяження активів позивача в подвійному розмірі від суми податкового боргу.
Обговорюючи правомірність оскаржуваних дій податкового органу, колегія суддів зважає на таке.
Відповідно із п.п.8.2.1 п.8.2 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»право податкової застави виникає (в числі інших умов) у разі несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.
Податкове зобов'язання це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами України (пункт 1.2), а податкове повідомлення -письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначений контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом (пункт 1.9. вказаного Закону).
Таким чином, правильними є висновки суду першої інстанції про те, що пеня за порушення резидентами термінів, встановлених ст. 1 і ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», яка була застосована відповідачем, не визначена як податок або збір (обов'язковий платіж). Тому обов'язок позивача зі сплати пені за порушення норм Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР не належить до категорії податкового зобов'язання або податкового боргу.
Посилання апелянта на преамбулу Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на підтвердження правомірності віднесення пені за порушення Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»до податкового боргу, колегія суддів вважає безпідставним з огляду на наступне.
У преамбулі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зазначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Також він встановлює спеціальний порядок нарахування, оскарження нарахування, процедуру сплати та примусового стягнення, яка може застосовуватися лише щодо податків і зборів (обов'язкових платежів), сплата яких передбачена законами з питань оподаткування.
Аналізуючи правову природу пені за порушення, встановлені статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», колегія суддів зауважує, що відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Пеня, за порушення встановлених статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, нарахування якої передбачено статтею 4 цього Закону, підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю.
Ураховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо безпідставності застосування відповідачем податкової застави активів позивача, у зв'язку з нарахуванням йому пені за порушенням вимог Закону України «Про порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті».
За таких обставин, є вірним висновок місцевого суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим постанову суду слід залишити без змін.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва -залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 січня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко
суддяО.Є. Пилипенко
суддяО.М. Романчук
Повний текст ухвали складений 14 червня 2011 року.