Справа: № 2а-13835/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.
Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
Іменем України
"09" червня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,
при секретарі - Світному Г.Г.,
за участю:
представників позивача -Іваненка М.В., Козак Н.І., Хитрик Л.В.,
представника відповідача - Мартинова К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення -рішення, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2010 року,
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша»звернулось у суд з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, в якому просило скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №00013422201/0 від 07.07.2010 року.
Під час розгляду справи позивач змінив позовні вимоги та просив суд скасувати податкове повідомлення -рішення №00013422201/0 від 07.07.2010 року
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2010 року позов задоволено.
Не погоджуючись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність нарахування відповідачем податкового зобов'язання позивачу з податку на прибуток, у зв'язку з порушенням останнім положень п.п. 4.1.6 п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
З таким висновком суду не можна не погодитися.
Колегією суддів установлено, що позивачем в березні 2003 року було придбано Портфель цінних паперів. До вказаного Портфелю було включено і прості акції ВАТ «ВК «Буд-Холдинг»у кількості 298000 шт.
Частково, 26.12.2003 року позивач обміняв прості акції ВАТ «ВК «Буд-Холдинг»в кількості 87372 шт.
25 жовтня 2007 року позивачем укладено Договір купівлі-продажу цінних паперів №Б 92-2007 з громадянкою України ОСОБА_6, згідно якого позивач зобов'язався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити цінні папери, за ціною і на умовах, передбачених цим договором. До складу цінних паперів, що продавались, входили прості іменні акції ВАТ «ВК «Буд-Холдинг»в кількості 210628 шт. Підтвердженням факту переходу прав власності на цінні папери, відповідно до п. 1.3. Договору, є списання цінних паперів з рахунку в цінних паперах продавця (позивача) у Зберігача продавця та зарахування цінних паперів на рахунок в цінних паперах покупця (ОСОБА_6.) у Зберігача покупця.
Відповідно до Виписки про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах №005052, що належить позивачу, списання цінних паперів -простих акцій ВАТ «ВК «Буд-Холдинг»проведено 10.01.2008 року.
В той же час, на обґрунтування правомірності оскаржуваного податкового повідомлення -рішення, відповідач посилається на те, що на момент проведення списання простих акцій ВАТ «ВК «Буд-Холдинг»з рахунку позивача у цінних паперах, про юридичну особу -емітента акцій ВАТ «ВК «Буд-Холдинг»було внесено запис до Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи, а отже доходи, отримані за Договором купівлі-продажу цінних паперів №Б 92-2007 від 25.10.2007 року, є доходи, отримані з інших джерел та підлягають оподаткуванню за ставкою 25%, відповідно до п.п. 4.1.6. п. 4.1 ст. 4 та п. 10.1. ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Обговорюючи питання щодо правомірності визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, колегія суддів зважає на таке.
Визначальним питанням для вирішення справи є встановлення правомірності віднесення позивачем доходу, отриманого за Договором купівлі-продажу цінних паперів №Б 92-2007 від 25.10.2007 року, до доходу, отриманого платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшеного на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.
Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»від 23.02.2006 року N 3480-IV, обіг цінних паперів - це вчинення правочинів, пов'язаних з переходом прав власності на цінні папери і прав за цінними паперами.
Згідно зі ст. 2 цього Закону, емітентом цінних паперів визнається юридична особа, Автономна Республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання щодо них перед їх власниками.
Акцією, відповідно до ст.6 вказаного Закону, визнається іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
Прості акції надають їх власникам право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, на участь в управлінні акціонерним товариством, на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації та інші права, передбачені законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Прості акції надають їх власникам однакові права (ч.7 ст.6 Закону).
Таким чином, правильним є висновок, що проста іменна акція емітента нерозривно пов'язана з особою емітента, метою акції є принесення прибутку в різних формах, в тому числі одержання дивіденду, а припинення юридичної особи виключає цінність акції (товарність), її основну функцію -принесення прибутку.
Однак, враховуючи, що цінні папери, в тому числі прості іменні акції, є особливим об'єктом цивільно-правових відносин, держава прийняла на себе функції щодо регулювання ринку цінних паперів та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні.
Статтею 3 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»від 30.10.1996 року №448/96-ВР з наступними змінами та доповненнями, передбачена така форма державного регулювання ринку цінних паперів, як регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов'язків учасників ринку цінних паперів.
З метою впорядкування ведення Загального реєстру випуску цінних паперів, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, рішенням від 30 грудня 1998 року N 222, затверджено Порядок скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, який установлює порядок зупинення обігу акцій, відновлення обігу акцій, скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій.
За змістом зазначеного Порядку, в разі ліквідації акціонерного товариства уповноважена особа реєструвального органу видає розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій протягом п'ятнадцяти робочих днів з дати надходження до реєструвального органу документів, зазначених у пункті 3.1 цього Порядку.
Пунктом 3.1. Порядку закріплено, що протягом семи робочих днів з дати затвердження звіту комісії та ліквідаційного балансу комісія подає до реєструвального органу такі документи:
а) заяву про скасування реєстрації випуску акцій (додаток 6);
б) рішення загальних зборів акціонерів товариства про затвердження звіту комісії та ліквідаційного балансу товариства, оформлене відповідним протоколом, який повинен бути пронумерований, прошнурований та засвідчений підписами голови та секретаря зборів, або копію ухвали господарського суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, що засвідчується підписом голови комісії та печаткою товариства.
Враховуючи ту обставину, що ліквідація ВАТ «ВК «Буд-Холдинг»проводилась Господарським судом Автономної республіки Крим, ухвалою якого від 06.02.2006 року затверджено Звіт і ліквідаційний баланс ліквідатора, останній і зобов'язаний був повідомити реєструвальному органу про проведення ліквідації ВАТ «ВК «Буд-Холдинг».
Саме неналежне виконання ліквідатором ВАТ «ВК «Буд-Холдинг»своїх обов'язків слугувало прийняттю розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій без попереднього зупинення їх обігу у разі ліквідації акціонерного товариства, що і призвело до відчуження простих акцій ВАТ «ВК «Буд-Холдинг»після проведення 17.12.2007 року внесення даних до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України про ліквідацію емітента.
Відповідно до листа Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Автономної республіки Крим від 15.12.2010 року №01/01/2206 розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій ВАТ «ВК «Буд-Холдинг»та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій товариства №550/1/00 від 19.10.2000 року прийнято Територіальним управлінням 23.01.2008 року, тобто після проведення списання цінних паперів -акцій ВАТ «ВК «Буд-Холдинг»з рахунку в цінних паперах позивача 10.01.2008 року.
За таких обставин, висновок суду щодо безпідставності доводів податкової інспекції про порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» узгоджується з обставинами справи та відповідає правильному застосуванню норм матеріального права.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим постанову суду слід залишити без змін.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко
суддяО.Є. Пилипенко
суддяО.М. Романчук
Повний текст ухвали складений 14 червня 2011 року.