Справа: № 2-а-7129/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Сичова О.П.
Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
Іменем України
"09" червня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,
при секретарі - Світному Г.Г.,
за участю:
представника позивача -Барановської М.В.,
представників відповідача -Жукової А.В., Коволіна М.С., Благодарського І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дейв-Експрес» до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року,
ТОВ «Дейв-Експрес»звернулося у суд з позовом до ДПІ у м. Житомирі про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 серпня 2010 року № 0001012304/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника податку.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року позов задоволено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для здійснення бюджетного відшкодування ПДВ з огляду на те, що позивачем дотримано порядок визначення податку на додану вартість, сума якого підлягає відшкодуванню, а проведеною перевіркою такого нарахування не встановлено порушень заповнення податкової декларації та відсутності належним чином оформлених податкових накладних.
З такими висновками суду не можна не погодитися.
Судовою колегією установлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень, червень 2010 року, за підсумками якої складено акт від 26 серпня 2010 року № 6399/23-2/22053439 та встановлені порушення положень п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: орган податкової служби дійшов висновку про неможливість проведення бюджетного відшкодування ПДВ на користь позивача за травень-червень 2010 року через відсутність підтвердження факту надмірної сплати податку до бюджету підприємствами - постачальниками.
На підставі наведеного відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 серпня 2010 року № 0001012304/0, якими зменшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, у розмірі 106859,00 грн.
Обговорюючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зважає на таке.
У відповідності до положень п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на день виникнення спірних правовідносин, бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Підпунктом 7.2.1. пунктом 7.2 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Згідно з п.п. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 наведеного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
При цьому, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).
Пунктом 7.7. статті 7 вказаного Закону встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.
За правилами п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 зазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п.п. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 даного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;
залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;
залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.
За приписами п.п. 7.7.4. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
Згідно з п.п. 7.7.5. п. 7.7. ст. 7 вказаного Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Підпунктом 7.7.11. п. 7.7 ст. 7 установлено перелік осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування, до яких відносяться особи, які були зареєстровані як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів), не провадили діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців; а також особи, які є платниками єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, що передбачають сплату цього податку у спосіб, відмінний від встановленого цим Законом, або звільнення від такої сплати.
Як убачається із матеріалів справи, сума податку на додану вартість, заявлена позивачем до бюджетного відшкодування за травень, червень 2010 року, сформована останнім у зв'язку із придбанням товару (пального) у ТОВ «Континент Нафто Трейд»та ПАТ «Концерн Галнафтогаз».
Товарність даних господарських операцій підтверджена належними первинними документами, а саме податковими накладними.
За результатами зустрічних перевірок установлено, що контрагентами ТОВ «Континент Нафто Трейд»та ПАТ «Концерн Галнафтогаз», від яких позивачем отримано товар, не задекларовано податкові зобов'язання з ПДВ та відповідно не здійснено сплату податку до Державного бюджету. Вказане стало підставою для висновку про необґрунтованість заявлених позивачем сум бюджетного відшкодування ПДВ з державного бюджету.
Проте, порушення правил ведення бухгалтерського обліку та вимог податкового законодавства зі сторони контрагентів позивача по ІІІ ланцюгу не може впливати на права та обов'язки останнього, у тому числі позбавляти такого права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ.
Ураховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства, зокрема, в частині відображення податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином складених податкових накладних.
За таких обставин, є вірним висновок місцевого суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим постанову суду слід залишити без змін.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі -залишити без задоволення.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко
суддяО.Є. Пилипенко
суддяО.М. Романчук
Повний текст ухвали складений 14 червня 2011 року.