Справа: № 2а-1649/10/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Мультян М.Б.
Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
Іменем України
"09" червня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,
при секретарі - Світному Г.Г.,
за участю:
представників позивача -Дремлюха О.М., Томенка Р.В.,
представника відповідача -Вознюка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Берлінек Інвест»до Державної податкової інспекції у м. Вінниці, Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у м. Вінниці та прокурора м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2010 року, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Берлінек Інвест»звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці, Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності ДПІ у м. Вінниці щодо ненадання Головному управлінню Державного казначейства України у Вінницькій області висновків про відшкодування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з березня по грудень 2009 року.
Під час розгляду справи судом першої інстанції, позивач неодноразово змінював позовні вимоги та остаточно просив суд визнати протиправної бездіяльність ДПІ у м. Вінниці щодо ненадання Головному управлінню Державного казначейства України у Вінницькій області висновків про відшкодування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з березня по грудень 2009 року та стягнути суму бюджетного відшкодування з Державного бюджету України.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2010 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із постановою суду, відповідач ДПІ у м. Вінниці та прокурор м. Вінниці подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що податковий орган безпідставно не надає відповідному органу Державного казначейства України висновок із зазначенням сум ПДВ, що підлягають відшкодуванню, у зв'язку з чим цю суму стягнув з Державного бюджету України на користь позивача.
З таким висновком суду не можна не погодитися.
Колегією суддів установлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Берлінек Інвест»з 16.01.2006 року перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Вінниці та з 30.05.2006 року є платником податку на додану вартість.
Позивачем подано до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість за період березень-грудень 2009 року включно. Разом з деклараціями були подані розрахунки суми бюджетного відшкодування і заяви про її повернення.
Згідно довідок та актів про результати перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за вказаний період, контролюючим органом підтверджено бюджетну заборгованість з податку на додану вартість перед позивачем у загальному розмірі 25584162,00 грн.
Однак, як вказує позивач, заявлена підприємством у позові сума безпідставно залишається невідшкодованою, через що бездіяльністю відповідача порушується його право на отримання бюджетного відшкодування.
Судова колегія погоджується з такими твердженнями позивача, зважаючи на наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(з відповідними змінами та доповненнями) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Пунктом 7.7.5 ст. 7 цього Закону встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
В обґрунтування апеляційної скарги податкова інспекція зазначає, що право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару, що обумовлює необхідність проведення відповідних перевірок контролюючим органом заявлених у деклараціях даних.
Обговорюючи ці доводи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідач безпідставно намагається перекласти обов'язок щодо доказування підстав заперечення проти позову на суд, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Крім того, не можна не погодитися з висновком суду першої інстанції, що загальний строк, протягом якого податковий орган має перевірити достовірність нарахування бюджетного відшкодування, становить 30 днів, наступних за днем отримання декларації.
Таким чином, контролюючий орган за наслідками перевірки даних декларацій за березень-грудень 2009 року мав зробити остаточний висновок про правомірність заявленої до відшкодування суми ПДВ або її перевищення протягом 30 днів з дня отримання зазначених вище декларацій.
При цьому, апелянт не заперечував факти придбання позивачем товарів (робіт, послуг) у контрагентів, які на момент здійснення розрахунків та видачі податкових накладних були зареєстровані як платники податку на додану вартість, а тому відповідно до вимог пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»мали право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних.
Пунктом 7.7.5 ст. 7 цього Закону також встановлено, що податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Відтак, враховуючи, що позивач вчинив усі передбачені законодавством дії, необхідні для реалізації належного йому права на відшкодування сум податку на додану вартість, а також враховуючи, що відповідно до актів перевірки контролюючим органом підтверджено бюджетну заборгованість з податку на додану вартість перед позивачем у сумі 25584162,00 грн. та не доведено існування будь-яких обставин, які б свідчили про протиправність вимог позивача, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкова інспекція неправомірно затримує надання відповідного висновку органу державного казначейства.
Зокрема, посилання апелянта щодо відсутності результатів обов'язкових перевірок з питань правових відносин, за ланцюгом постачання, які проводяться стосовно тих постачальників платника ПДВ, з операцій з якими платником ПДВ сформовано податковий кредит у обсязі 5 і більше відсотків дозволеного податкового кредиту, проведених відповідно до Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених Наказом ДПА України від 18.08.2005 року №350, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки положення Закону України «Про податок на додану вартість»такої залежності не встановлюють.
В той же час, п.п. 7.7.6 п.п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Отже, податковий орган, як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість та правомірності бюджетного відшкодування, зобов'язаний діяти у спосіб, передбачений законом, а саме: за наслідками перевірок надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування, шляхом надіслання відповідного податкового повідомлення -рішення.
За таких обставин, є вірним висновок місцевого суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим постанову суду слід залишити без змін.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Вінниці та прокурора м. Вінниці -залишити без задоволення.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко
суддяО.Є. Пилипенко
суддяО.М. Романчук
Повний текст ухвали складений 14 червня 2011 року.