"23" травня 2011 р.Справа № 2а-2610/10/0870
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Католікяна М.О.,
суддів Коршуна А.О. Панченко О.М. ,
при секретарі Негер Е.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 липня 2010 року, ухвалену в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТК Спутник»до Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
12 травня 2010 року позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 22.04.2010 р. позивач з метою декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари надав відповідачу документи, перелік яких встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 р. № 1222. 23.04.2010 р. відповідачем було відмовлено у наданні відповідного висновку у зв'язку з тим, що позивач додатково не надав первинні бухгалтерські документи (видаткові накладні). Згодом на повторне звернення позивача з проханням переглянути свою позицію відповідачем було знову відмовлено. Приведеною вище нормою витребування таких документів не передбачено, тому позивач вважає відмову неправомірною. Викладені обставини явилися причиною звернення позивача до суду з позовом про визнання дій відповідача з відмови надати висновок такими, що не відповідають вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 р. № 1222, зобов'язання відповідача розглянути подані документи і надати законний висновок на підставі положень Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 р. № 1222 (а.с.а.с. 2, 3).
04 червня 2010 року позивач звернувся до суду із заявою про зміну предмету позову, у якій зазначив, що 19.05.2010 р. на повторне звернення до відповідача останній листом відмовив у наданні висновку. Відмова була обґрунтована тим, що позивач не надав копії декларацій оптово-відпускних цін виробника або інші бухгалтерські документи, які б підтверджували зміну цін. Наданні таких документів також не передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 р. № 1222. У заяві позивач просив визнати дії відповідача з відмови надати висновок 23.04.2010 р. та 19.05.2010 р. такими, що не відповідають вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 р. № 1222, зобов'язати відповідача розглянути подані документи і надати законний висновок на підставі положень Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 р. № 1222 (а.с.а.с. 68, 69).
13 липня 2010 року судом було ухвалено постанову, якою суд задовольнив позов. Постанова вмотивована тим, що документи, надання яких вимагав відповідач 23.04.2010 р. та 19.05.2010 р., дійсно не містяться у Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 р. № 1222, отже дії відповідача були протиправними (а.с.а.с. 116 -119).
05 серпня 2010 року відповідач, не погодившись з ухваленою постановою, звернувся до суду з апеляційною скаргою. У скарзі відповідач зазначив, що рішення судом першої інстанції було ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Так, судом невірно було застосовано норми Постанови Кабінету Міністрів України від 17.04.2008 р. № 373, а також не враховано норми наказу Міністерства економіки України від 13.08.2008 р. № 341. Відповідач просить постанову суду першої інстанції скасувати та відмовити у позові (а.с.а.с. 128 -131).
У судовому засіданні представник позивача заперечувала проти апеляційної скарги.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про поштове відправлення; до початку судового засідання не надав документи, які підтверджують поважність причин неявки, та не заявив клопотання про відкладення розгляду справи. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності зі вказаною вище обставиною дає судові підстави для застосування положень частини 4 статті 196 КАС України.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду у межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів доходить висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції було встановлено та знайшло своє підтвердження у суді апеляційної інстанції, що 22.04.2010 р. позивач з метою декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари звернувся до відповідача з відповідною заявою. При цьому до заяви ним було додано документи, передбачені Порядком декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 р. № 1222 (а.с.а.с. 4 -40).
23 квітня 2010 року листом № 01-15/1436 відповідач відмовив позивачу у наданні відповідного висновку у зв'язку з ненаданням останнім первинних бухгалтерських документів (видаткових) накладних фактичної ціни реалізації заводом-виробником (а.с.а.с. 41, 42).
17 травня 2010 року позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про надання висновку щодо обґрунтованості зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари з наданням документів, передбачених Порядком декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари (а.с.а.с. 72 -86).
19 травня 2010 року листом № 01-15/1657 відповідач знову відмовив позивачу у наданні висновку у зв'язку з ненаданням останнім копій декларацій оптово-відпускних цін виробника або інших бухгалтерських документів виробника, які б підтверджували зміну оптово-відпускних цін (а.с. 70).
Приведені вище спірні правовідносини врегульовано Порядком декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 р. № 1222 (далі -Порядок), Порядком формування цін на продовольчі товари, щодо яких запроваджено державне регулювання, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2008 р. № 373 (далі -Порядок-ІІ).
В силу пунктів 2, 4 Порядку декларуванню підлягають зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, зазначені у пункті 1 цього Порядку, у разі, коли такі ціни збільшуються протягом місяця більш як на 1 %. Суб'єкти господарювання, які провадять діяльність з виробництва та реалізації продовольчих товарів, у разі зміни їх оптово-відпускних цін подають до територіальних органів Держцінінспекції такі документи: пояснювальну записку щодо обґрунтування необхідності зміни оптово-відпускних цін разом з довідкою про результати економічного аналізу фактичних витрат з реалізації; калькуляцію витрат з реалізації продовольчих товарів; копії договорів, пов'язаних з реалізацією продовольчих товарів, укладених з іншими суб'єктами господарювання; копію декларації зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари суб'єкта господарювання, який провадить діяльність з виробництва продовольчих товарів (у разі її наявності). Зазначені документи засвідчуються підписом керівника суб'єкта господарювання, скріплюються печаткою і подаються не пізніше ніж за три робочих дні до запровадження оптово-відпускних цін на продовольчі товари.
Відповідно до пункту 5 Порядку підставою для відмови територіальних органів Держцінінспекції в наданні висновків щодо економічного обґрунтування рівнів оптово-відпускних цін на продовольчі товари, зміни на які підлягають декларуванню є неподання суб'єктом господарювання в повному обсязі документів, зазначених у пунктах 3 і 4 цього Порядку, або неналежне їх оформлення та необґрунтованість необхідності зміни оптово-відпускних цін.
Таким чином, приведена норма (зокрема, пункти 4, 5 Порядку) містить перелік документів, які підлягають поданню суб'єктом господарювання в разі необхідності задекларувати зміни оптово-відпускних цін, а також підстав для відмови у наданні контролюючим органом відповідного висновку. Цей перелік є вичерпним і не може довільно тлумачитись.
З матеріалів справи вбачається, що позивач 22.04.2010 р. і 17.05.2010 р. звертався до відповідача у зв'язку із зміною зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, зазначені у пункті 1 Порядку (молочна продукція), надавши останньому усі документи, визначені пунктом 4 Порядку, отже вимагання відповідачем первинних бухгалтерських документів (видаткових накладних) і копій декларацій оптово-відпускних цін виробника або інших бухгалтерських документів виробника, які б підтверджували зміну оптово-відпускних цін, є протиправним.
При цьому відповідачем було залишено поза увагою, що надання копій декларацій оптово-відпускних цін виробника є виключним право позивача і забезпечується згідно з пунктом 4 Порядку лише в разі їх наявності у останнього.
Колегія суддів також погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині оцінки посилань відповідача на безпідставність застосування положень Порядку-ІІ, оскільки він нібито поширюється лише на діяльність виробників.
Так, у відповідності до абзацу 2 пункту 1 Порядку-ІІ його вимоги поширюються на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність з виробництва та реалізації продовольчих товарів, щодо цін на які запроваджено державне регулювання.
Ураховуючи викладене, суд вірно проаналізував спірні правовідносини у контексті розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації від 22.09.2008 р. № 353, а також транспортних витрат позивача, що безпосередньо пов'язані з реалізацією продукції і є складовою самої ціни.
Таким чином, з'ясувавши у достатньо повному обсязі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи сторін і давши їм правову оцінку, суд першої інстанції ухвалив постанову, яка відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані, підтверджені наявними у матеріалах справи письмовими доказами та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 липня 2010 року, ухвалену в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТК Спутник»до Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у порядку та строк, визначені статтею 212 КАС України.
Повний текст ухвали виготовлено 17 червня 2011 року.
Головуючий суддя М.О. Католікян
Суддя А.О. Коршун
Суддя О.М. Панченко