ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
26 квітня 2011 року 10:18 № 2а-9370/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання Четвертак Я. І. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Консалтинг Груп"
до Державної податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 27.02.2010р. №0001502312
за участю представників сторін:
від позивача, ОСОБА_2, довіреність № б/н, від 11.01.10, ;
від відповідача, ОСОБА_3, довіреність № 1919/9/10-114, від 23.04.10,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс Консалтинг Груп»(далі -позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі -відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0001502312/0 від 27.02.2010 р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем не допущено порушення вимог законодавства України, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням вимог законодавства України та повинно бути визнано нечинним.
Позивач в судовому засіданні пояснив, що відповідач за результатами перевірки дійшов невірного висновку щодо нікчемності угоди, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс Консалтинг Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сьомий Скарб” 03.03.2008 № 03/03/08, оскільки на підставі укладеної угоди було здійснено поставку товарів, що підтверджується первинними документами та платіжним дорученням, а Товариство з обмеженою відповідальністю “Сьомий Скарб”на момент виконання робіт та їх оплати було зареєстроване платником податку на додану вартість і мало відповідне свідоцтво платника ПДВ № 38842106, яке було анульовано 04.06.2009 р. за ініціативою платника. Позивач вважає висновки контролюючого органу такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, просив позов задовольнити в повному обсязі і скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Відповідач позов не визнав. В обґрунтування своїх заперечень посилався на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16.09.2009 року у кримінальній справі стосовно ОСОБА_4, засновника та керівника ТОВ “Сьомий Скарб”. Вказаним рішенням суду встановлена легалізація фіктивного підприємства з метою прикриття незаконної діяльності. Висновки перевірки вважає обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі результатів перевірки таким, що відповідає нормам чинного законодавства.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.
Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва 15.02.2010 року проведена документальна невиїзна перевірка Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс Консалтинг Груп»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ “Сьомий Скарб” (код за ЄДРПОУ 33994495) за період 2008 р., за результатами якої складено Акт № 193/23-12/32922037 від 15.02.2010 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого позивачем занижено податкове зобов'язання з ПДВ за серпень 2008 року на суму 47992,00 грн.
На підставі вказаного Акту перевірки та внаслідок виявлених порушень Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва 27 лютого 2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001502312/0, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 71 988,00 грн. (47 992,00 грн. -основний платіж та 23 996,00 грн. -штрафна (фінансова) санкція).
За результатами процедури адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення № 0001502312/0 від 27 лютого 2010 року залишено без змін.
Як вбачається з матеріалів справи, 03 березня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс Консалтинг Груп»та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сьомий Скарб” було укладено договір купівлі-продажу, згідно з п.п. 1.1. якого продавець (ТОВ "Сьомий Скарб" зобов'язувався передати у власність покупцеві (ТОВ «Сервіс Консалтинг Груп») комп'ютерну техніку та витратні матеріали в асортименті, кількості та ціні згідно із специфікаціями, що є невід'ємною частиною договору Відповідно до п. 3.1. договору, загальна вартість складає 287 952,00 грн., в тому числі ПДВ 47 992,00 грн.
Судом встановлено, що розрахунки за отриманий товар здійснювались у безготівковій формі.
На виконання вказаного договору складено податкову накладну від 31.03.2008 р. порядковий номер 03/03/08, підписану від імені ТОВ “Сьомий Скарб” ОСОБА_4 та видаткову накладну від 31.03.2008 р. порядковий номер 03/03/08, підписану від імені ТОВ “Сьомий Скарб” ОСОБА_4
Перевіркою також встановлено та підтверджується матеріалами справи, що засновником, керівником та головним бухгалтером ТОВ “Сьомий Скарб” в одній особі був ОСОБА_4, який згідно даних звіту форми 1-ДФ обліковувався єдиним працівником ТОВ “Сьомий Скарб”.
16 вересня 2009 року Деснянський районний суд міста Києва розглянув кримінальну справу № 1-704 по обвинуваченню громадянина ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво) та встановив, що ОСОБА_4 з метою придбання суб'єкта підприємницької діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності, не маючи на меті займатись фінансово-господарською діяльністю, знаходячись в приміщенні приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 АДРЕСА_1 підписав статут ТОВ “Сьомий Скарб” у новій редакції та згідно протоколу № 3 загальних зборів учасників ТОВ “Сьомий Скарб” від 10.10.2007 р. призначений на посаду директора і прийнятий до складу учасників товариства у зв'язку із набуттям ним частки в статутному капіталі товариства у розмірі 100% за отримання винагороди в розмірі 100 грн. від невстановленої досудовим слідством особи. Внаслідок злочинних дій ОСОБА_4 повторно було придбане фіктивне підприємство - ТОВ "Сьомий Скарб" (код ЄДРПОУ 33994495) з метою прикриття незаконної діяльності, яке було зареєстроване Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією 09.02.2006 року, код ЄДРПОУ 33994495, як платник податку на додану ватрість взято на облік Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 38842106 від 10.03.2006 р., індивідуальний податковий номер платника ПДВ 339944926512. Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 16.09.2009 р. у кримінальній справі № 1 - 704 встановлено, що невстановленими досудовим слідством особами, які діяли від імені ТОВ "Сьомий Скарб" (код ЄДРПОУ 33994495) згідно довідки про результати аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ "Сьомий Скарб" (код ЄДРПОУ 33994495) було незаконно включено до податкового кредиту за період з 10.10.2007 р. по 08.11.2008 р. податку на додану вартість у сумі 347 000 грн., що заподіяло велику матеріальну шкоду державі.
Дії підсудного ОСОБА_4 кваліфіковані судом як легалізація (державна реєстрація) створення суб'єкта підприємницької діяльності (юридичних осіб), створення та придбання суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, повторно, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за ч. 2 ст. 205 КК України.
Відповідно до вимог ч. 4 статті 72 КАС України, визначено підстави для звільнення від доказування та передбачено, що вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що вказана постанова Деснянського районного суду міста Києва від 16 вересня 2009 року у кримінальній справі № 1-704 не оскаржувалась і набрала законної сили.
Отже, протиправні дії фіктивного підприємства ТОВ "Сьомий Скарб" (код ЄДРПОУ 33994495) з метою прикриття незаконної діяльності, вчинені вказаною особою, ОСОБА_4, встановлені рішенням суду та не потребують доказування.
Крім того, судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ "Сьомий Скарб" (код ЄДРПОУ 33994495) не знаходиться за своїм місцезнаходженням, про що внесено запис до ЄДР.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, первинний документ -документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).
За вимогами п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до п. 18 наказу ДПА України від 30.05.97 р. №165, зареєстрованого в Мінюсті України 23.06.97 р. за №233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податків здійснювати поставку товарів (послуг) та скріплюється печаткою такого платника податку -продавця.
За наведених фактичних обставин справи у суду відсутні підстави вважати надані податкову та видаткову накладні первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону, тобто документами, які підтверджують фактичне постачання ТОВ "Сьомий Скарб" (код ЄДРПОУ 33994495) та фактичне придбання позивачем товару.
З урахуванням викладеного, сама по собі наявність у позивача податкової та видаткової накладних не є безумовною підставою для віднесення зазначених у ній сум до податкового кредиту, так як такі накладні підписані особою, яка не займалась і не мала наміру займатись підприємницькою діяльністю, а тому такі документи не можуть бути належними та допустимими доказами в розумінні КАС України.
Вчинення господарської операції невстановленою особою, що не займалась і не мала наміру займатись підприємницькою діяльністю від імені юридичної особи, на яку законодавством покладено конкретні обов'язки у сфері оподаткування, є підставою вважати, що стороння особа вчиняла вказані дії умисно з тим, щоб не здійснювати господарську діяльність і приховувати прибутки, одержані на підставі угод з іншими суб'єктами підприємництва.
Тому господарські відносини, які були здійснені від імені вказаних підприємств, предметом яких є одержання доходів, слід розцінювати як такі, що укладені з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.
Інтерес держави і суспільства у сплаті суб'єктами господарювання податків випливає з обов'язку кожного сплачувати податки і збори, закріпленому у статті 67 Конституції України та законах України про оподаткування.
Угоди (господарські операції), які мають ознаки фіктивних та в результаті яких створюється можливість відшкодування ПДВ з бюджету та заниження податкових зобов'язань, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства (ст. 207 ГК України) та є такими, що порушують публічний порядок (ст. 229 ЦК України).
За наведених обставин суд дійшов висновку про правомірність висновків відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, було виконано обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Позивача задоволенню не підлягають.
Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Консалтинг Груп" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 27.02.2010р. №0001502312 відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Постанова у повному обсязі складена та підписана 06.05.2011 р.
Суддя Ю.Т. Шрамко