ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
10 травня 2011 року № 2а-18689/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Васильченко І.П., при секретарі Крушеніцькому В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Київського міського військового комісаріата
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_1
від відповідача: Заводський О. В.
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київського міського військового комісаріата, яким просить суд: визнати неправомірними дії відповідача щодо неприйняття документів на виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності під час виконання службових обов'язків пов'язаних з участю у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та зобов'язати Київський міський військовий комісаріат прийняти у позивача заяву та документи на виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності під час виконання службових обов'язків пов'язаних з участю у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та направити їх Міністерству оборони України (головному розпоряднику бюджетних коштів) для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неправомірно відмовив у прийнятті документів на виплату одноразової грошової допомоги, порушивши приписи Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. N 499.
Відповідач проти задоволення позову заперечив повністю, зазначивши, що у позивача відсутні правові підстави на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки він був звільнений до 31 грудня 2006 року та відповідно до листа Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 23.09.2008 року № 248/6/С/1196-Д документи на виплату одноразової грошової допомоги приймаються лише від військовослужбовців Збройних Сил України та осіб, звільнених із Збройних Сил України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 в період з 01.10.1987 року по 08.12.1987 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями довідки від 08.12.1987 року № 264, виданої військовою частиною №34102 Міністерства оборони, виписки з наказу № 527 від 01.10.1987 року та посвідчення особи, яка постраждала в внаслідок Чорнобильської катастрофи від 01.10.2009 року серії А№155554.
У зв'язку з виконанням службових обов'язків при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, позивач отримав другу групу інвалідності, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виписки з акта огляду МСЕК серії №014515, Довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого серії №КБ-2 №000935 та посвідчення серії НОМЕР_1.
Статтею 92 Конституції України встановлено, зокрема, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно приписів ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»від 20 грудня 1991 року N 2011-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. N 499 (далі - Порядок) одноразова грошова допомога виплачується, зокрема, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, у розмірі 42-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи.
Згідно приписів п.3 та п.5 Порядку особи, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи в разі настання інвалідності, подають за місцем проходження служби (зборів) або до військомату (далі - уповноважений орган) такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом) чи настанням інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка втрати працездатності та рішення відповідної військово-медичної установи щодо визнання поранення (контузії, травми або каліцтва); копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера. Копії документів завіряються в установленому порядку керівником уповноваженого органу.
03.06.2010 року позивач звернувся до Київського міського військового комісаріату із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги та надав всі необхідні документи.
Листом від 18.06.2010 року №2349 відповідач відмовив ОСОБА_1 у прийнятті документів на виплату одноразової грошової допомоги згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №499 мотивуючи тим, що документи на виплату одноразової грошової допомоги приймаються лише від військовослужбовців Збройних Сил України та осіб, звільнених із Збройних Сил України. Позивач на пенсію був звільнений з органів Міністерства внутрішніх справ України, а тому, як вважає відповідач, законних підстав для прийняття документів на виплату одноразової грошової допомоги згідно постанови немає.
Проте, суд звертає увагу, що, як вбачається з наявних в матеріалах справи копій довідки з особової справи ОСОБА_1 від 02.09.2010 року та Розрахунку вислуги років на пенсію від 28.12.2007 року, позивач з 1970 року по 1992 рік перебував на службі в Збройних Силах України, а з 1992 року був переведений на службу в органи внутрішніх справ.
Відповідно до п.7 Порядку керівник уповноваженого органу подає в 15-денний строк з дня реєстрації документів головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 3 і 4 цього Порядку. Головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач не наділений повноваженнями відмови у прийнятті документів на виплату одноразової грошової допомоги та прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги або відмови в призначенні такої допомоги. Натомість, Порядок чітко визначає дії керівника уповноваженого органу з дня реєстрації документів, які подаються особою -заявником про виплату одноразової грошової допомоги.
Посилання відповідача на лист Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 23.09.2008 року № 248/6/С/1196-Д, відповідно до якого при оформленні документів необхідно, зокрема, подавати документи тільки на військовослужбовців Збройних Сил України та осіб, звільнених із Збройних Сил України не приймаються судом до уваги з огляду на те, що він не є нормативно-правовим актом, обов'язковими для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами
Правовий акт - офіційний письмовий документ, що породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан і спрямований на регулювання суспільних відносин. Правові акти поділяються на нормативні акти, які встановлюють норми права, що регулюють певну сферу суспільних відносин, та індивідуальні акти, що породжують конкретні права та обов'язки для конкретних суб'єктів права. Нормативно-правовий акт - виданий суб'єктом владних повноважень документ, який встановлює, зміст чи припиняє дію обов'язкових правил поведінки, обмежень в часі, просторі та за колом осіб, та призначений для неодноразового застосування.
Відповідно до Методичних рекомендацій з підготовки та оформлення проектів законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів Мінпаливенерго, затверджених Наказом Мінпаливенерго 20.04.2010 N 153 нормативно-правовий акт - офіційний письмовий документ, прийнятий або затверджений уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»від 1 листопада 1996 року N 9 встановлено, що оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають грунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.
Відповідач в обґрунтування своєї позиції також зазначив, що виплату одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності почали проводити з прийняттям 04.04.2006 року Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу». Цим законом було прийнято нову редакцію Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», частинами 2 та 3 статті 41 якого було передбачено проведення виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань. Цей Закон набув чинності з 10 травня 2006 року і раніше чинним законодавством така виплата не передбачалася. Відповідно до роз'яснення Міністерства оборони України від 03.04.2007 року №22-26-1064 дія постанови №284 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідність осіб звільнених з військової служби, що сталося у 2006 році»поширюється тільки на період з 10 травня 2006 року до 1 січня 2007 року. Телеграмою Міністерства оборони України від 01.07.2008 року №248/6/769-д було встановлено порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) та інвалідності. Як зазначив відповідач, з огляду на те, що закон не має зворотної дії в часі, а ОСОБА_1 був звільнений до 31 грудня 2006 року, то відсутні правові підстави поширення зазначених нормативно-правових актів на позивача.
Проте, судом не приймаються до уваги дані посилання відповідача, оскільки предметом розгляду даної справи є правомірність дій Київського міського військового комісаріата щодо неприйняття документів позивача для розгляду питання про виплату одноразової грошової допомоги, а не право ОСОБА_1 на отримання такої допомоги.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд звертає увагу на те, що завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. (ч.1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд приходить висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати неправомірними дії Київського міського військового комісаріату щодо неприйняття документів у ОСОБА_1 на виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності під час виконання службових обов'язків пов'язаних з участю у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Зобов'язати Київський міський військовий комісаріат прийняти у ОСОБА_1 заяву та документи на виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності під час виконання службових обов'язків пов'язаних з участю у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та направити їх Міністерству оборони України.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185, 186, 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.П. Васильченко
Постанова складена в повному обсязі та підписана 11.05.2011 року.