Постанова від 21.04.2011 по справі 2а-248/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

Вн.№1\5

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21 квітня 2011 року 11:11 № 2а-248/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Попадин О.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Служби Безпеки України

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Головного управління Державного казначейства України в м.Києві

про скасування повідомлень - рішень

за участю представників сторін:

від позивача6 Шевчук В.В.,

від відповідача-1 Мельник Р.В.

від відповідача-2: не зявився

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 квітня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Служба безпеки України (далі-позивач) звернулась з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва (далі-відповідач-1), Головного управління Державного казначейства України в м. Києві (далі-відповідач-2)

Позовні вимоги викладені позивачем в наступній редакції:

- визнати дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва щодо нарахування Службі безпеки України штрафних (фінансових) санкцій та пені за прострочення оплати оренди земельної ділянки по проспекту Перемоги, 131 у Святошинському районі м. Києва протиправними;

- скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 23 вересня 2009 року № 0011551504/0, 0011561504/0, № 0011571504/0, від 21 січня 2010 року №0000431504/0;

- стягнути з місцевого бюджету міста Києва на користь Служби безпеки України грошові кошти у сумі 29 069, 31 грн. (двадцять дев'ять тисяч шістдесят дев'ять гривень тридцять одна копійка), що були зараховані Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва без достатньої правової підстави до місцевого бюджету внаслідок прийняття суб'єктом владних повноважень протизаконних рішень (повідомлення-рішення від 23 вересня 2009 року № 0011551504/0, 0011561504/0, № 0011571504/0, від 21 січня 2010 року № 0000431504/0);

- стягнути з Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва на користь Служби безпеки України грошові кошти, перераховані Службою безпеки України на оплату судового збору у розмірі 294 грн. 10 коп. (двісті дев'яносто чотири гривні десять копійок).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем-1 безпідставно нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату Службою безпеки України орендної плати за користування земельною ділянкою в м. Києві по проспекту Перемоги, 131, що орендуються позивачем згідно з договором оренди землі від 08.04.2004. (реєстраційні номери у Головному управлінні земельних ресурсів КМДА від 05.05.2004 № 75-6-00109, далі-договір оренди) для будівництва житла військовослужбовцям Служби безпеки України.

У зв'язку з відсутністю у Законі України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” бюджетних призначень по фінансуванню бюджетної програми 6521100 “Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби безпеки України” позивач як бюджетна установа отримав можливість сплатити орендну плату за оренду вказаних земельних ділянок лише у червні 2009 р. тільки після погодження Державним казначейством України та Міністерством фінансів України передачі дебіторської заборгованості та залишку коштів, що утворилась станом на 01.01.2009 р. за КПКВ 6521100 “Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби безпеки України” на КПКВ 6521010 “Забезпечення заходів у сфері безпеки держави та функціонування органів системи Служби безпеки України”.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач-1 проти заявленого позову заперечив, посилаючись на правомірність нарахування штрафних санкцій у зв'язку з встановленням за результатами проведених невиїзних документальних перевірок, оформлених актами 23.09.2009 р. № 1026/15-310, від 21.01.2010 р. № 29\15-310, фактів несвоєчасної сплати узгоджених позивачем сум податкових зобов'язань по орендній платі за землю.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.04.2004 між Київському міською радою та позивачем було укладено договір оренди землі, на підставі якого позивач отримав у строкове платне користування земельну ділянку за адресою м. Київ, проспект Перемоги, 131.

Договір зареєстровано в Головному управлінні земельних ресурсів КМДА 05 травня 2004 року за № 75-6-00109 р. .

Відповідач-1 на підставі актів невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати орендної плати від 23.09.2009 № 1026/15-310, від21.01.2010 р. № 29/15-310 встановила факт несвоєчасної сплати позивачем узгоджених сум податкових зобов'язань по орендній платі на землю, а також нарахувала штрафні санкції на загальну суму 29 069, 31 грн. згідно з повідомленнями-рішеннями від 23.09.2009 № 0011551504/0, № 0011561504/0, № 0011571504/0, від 21.01.2010 р. № 0000431504/0.

Платіжним дорученням №19 від 24.02.2010 р. позивач сплатив нараховані штрафні санкції.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначаються спеціальним законом -Законом України “Про плату за землю”№2535-ХІІ від 03.07.1992 року в редакції Закону України 378/96-ВР від 19 вересня 1996 року зі змінами та доповненнями станом на період перевірки.

За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата (ст. 3 Закону України “Про плату за землю”).

Згідно статті 14 Закону України “Про плату за землю” платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до статті 17 Закону України “Про плату за землю” податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п.п. 16.1.1 п. 16.1 статті 16 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Підпунктом 17.1.7 п. 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом встановлено, що з моменту укладання договорів оренди та до 01.01.2009 р. позивач своєчасно та належним чином здійснював оплату за оренду земельних ділянок у зв'язку з наявністю бюджетних коштів, визначних по програмі КПКВ 6521100 “Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби безпеки України”.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Досліджуючи правосуб'єктність Служби безпеки України, визначену законодавчими актами у сфері публічних відносин, зокрема, у сфері оподаткування позивача та фінансування його видатків по сплаті податків (зборів, обов'язкових платежів), суд враховує, що згідно з статтею 1 Закону України “Про Службу безпеки України” Служба безпеки України є державним правоохоронним органом спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України.

Відповідно до ст. 18 Закону України “Про Службу безпеки України»фінансування, матеріально-технічне та соціально-побутове забезпечення Служби безпеки України здійснюється Кабінетом Міністрів України у порядку, визначеному Верховною Радою України, за рахунок коштів державного бюджету України. Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ. Органи місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування зобов'язані сприяти Службі безпеки України, її органам і підрозділам у вирішенні житлових та інших соціально-побутових проблем, забезпеченні транспортом і зв'язком. Служба безпеки України має адміністративні приміщення та інші споруди, об'єкти охорони здоров'я, навчального, науково-дослідного, господарського та соціально-культурного призначення, відомчий житловий фонд.

Таким чином, Служба безпеки України в розумінні норм Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 р. №2542-III (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) є неприбутковою бюджетною установою, яка повністю утримується за рахунок державного бюджету.

Як встановлено судом, головним розпорядником коштів держаного бюджету при фінансуванні видатків Служби безпеки України є Міністерство фінансів України.

Статтею 51 Бюджетного кодексу України передбачалось, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки виключно у межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Таким чином, фінансування видатків Служби безпеки України по орендній платі за користування земельними ділянками могло здійснюватися виключно за наявності відповідних бюджетних призначень у державному бюджеті та кошторисі даної установи.

У судових засіданнях встановлено, що Законом України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” не було передбачено бюджетних призначень по фінансуванню бюджетної програми 6521100 “Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби безпеки України”.

У зв'язку з відсутністю у Законі України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” видатків по фінансуванню у 2009 році бюджетної програми на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби безпеки України, позивач добросовісно та систематично вживав заходи по узгодженню з Міністерством фінансів України та Державним казначейством України питання зміни джерел бюджетного фінансування витрат на будівництво житла військовослужбовців, у тому числі будівництва багатоповерхових будинків на орендованих за договорами від 19.06.2008 р. земельних ділянках. До витрат позивача на капітальне будівництво даних об'єктів також належали його видатки по сплаті орендної плати за користування земельними ділянками, на яких передбачалось зведення будинків для співробітників Служби безпеки України.

Зокрема, листом від 19.01.2009 р. №21/3-99 керівництво Служби безпеки України просило Міністерство фінансів України дозволити у 2009 році проводити фінансові операції по видатках спеціального фонду за КЕКВ 2121 “Капітальне будівництво (придбання) житла»по КПКВ 6521010 “Забезпечення заходів у сфері безпеки держави та функціонування органів системи Служби безпеки України”.

Також Службою безпеки України у листах від 19.02.2009 р. №19/9-464, від 17.03.2009 р. №21/3-794, від 15.04.2009 р. №19/2-334, від 02.06.2009 р. №19/8-1463 на адресу Міністерства фінансів України неодноразово вказувалось не об'єктивну неможливість сплати позивачем орендної плати за користування земельними ділянками, на яких розпочато будівництво житла для військовослужбовців, у зв'язку з відсутністю на 2009 рік бюджетної програми для фінансування даних видатків. З метою термінового погашення зобов'язань по сплаті орендної плати за користування земельними ділянками позивач наполягав передати дебіторську заборгованість та залишку коштів, що утворилась станом на 01.01.2009 р. за КПКВ 6521100 “Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби безпеки України»на КПКВ 6521010 “Забезпечення заходів у сфері безпеки держави та функціонування органів системи Служби безпеки України”.

Судом встановлено, що лише листом від 07.07.2009 р. №31-16050-01-6/18264 Міністерство фінансів України погодило запропоновану Службою безпеки України передачу дебіторської заборгованості та залишку коштів, що утворилась станом на 01.01.2009 р. за КПКВ 6521100 “Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби безпеки України»при умові проведення звірки їх обсягів з Державним казначейством України.

Зі змісту п. 3 ч. 1 ст. 4 Бюджетного кодексу України випливає, що нормативно-правовими актами, які регулюють бюджетні відносини в Україні, є, зокрема, закон про Держаний бюджет України.

Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України доходи бюджету -це всі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України.

Закон про Державний бюджет України на поточний рік регулює бюджетні відносини, зокрема, у сфері наповнення бюджету через механізми справляння податків. Отже, дія зазначеного закону поширюється, у тому числі і на податкові правовідносини. (З аналогічної позиції виходив Верховний Суд України у постанові від 05.12.2006 р. по справі № 21-867во06).

Згідно з частиною 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що відсутність у Державному бюджеті України на 2009 рік видатків по фінансуванню бюджетної програми на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби безпеки України, у т.ч. на сплату орендної плати за користування виділеними на ці цілі земельними ділянками, об'єктивно унеможливлювало сплату Службою безпеки України орендної плати та свідчить про безпідставність притягнення позивача до фінансової відповідальності. (Аналогічну позицію займає Верховний Суд України у постановах від 24.06.2008 р. у справі № 21-387во08, від 11.12.2007 р. по справі №21-1519во07).

Водночас суд відхиляє посилання позивача на право щодо відстрочення сплати орендної плати згідно з Законом України “Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва” від 25.12.2008, № 800-VI.

Згідно з частиною п'ятою статті 3 Закону України “Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва” від 25.12.2008, № 800-VI суб'єкти господарської діяльності, що здійснюють будівництво (забудовники), мають право на відстрочення сплати пайових внесків на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населених пунктів та внесків до цільових фондів місцевих бюджетів. В даному випадку позивач має сплачувати орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності згідно договорів оренди земельних ділянок.

Згідно з статтею 14 Закону України “Про систему оподаткування” до загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі): плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Таким чином, порядок справляння плати за землю не підпадає під регулювання статті 3 Закону України “Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва”.

Крім того, враховуючи передбачені чинним на момент виникнення спірних правовідносин Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” повноважень відповідача-1 щодо нарахування сум податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій), суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування Службі безпеки України штрафних санкцій за прострочення оплати оренди земельних ділянок по просп. Перемоги, 131 в м. Києві.

Відповідно до ч. 3 ст. 93 КАС України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Служби Безпеки України задовольнити частково.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 23 вересня 2009 року № 0011551504/0, № 0011561504/0, № 0011571504/0, від 21 січня 2010 року № 0000431504/0.

3. Стягнути з місцевого бюджету міста Києва на користь Служби безпеки України грошові кошти у сумі 29 069,31 грн. (двадцять дев'ять тисяч шістдесят дев'ять гривень тридцять одна копійка), що були зараховані Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва без достатньої правової підстави до місцевого бюджету внаслідок прийняття суб'єктом владних повноважень протизаконних рішень (повідомлення-рішення від 23 вересня 2009 року № 0011551504/0, № 0011561504/0, № 0011571504/0, від 21 січня 2010 року № 0000431504/0).

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 10.05.2011 р.

Суддя Н.В. Клочкова

Попередній документ
16405825
Наступний документ
16405827
Інформація про рішення:
№ рішення: 16405826
№ справи: 2а-248/11/2670
Дата рішення: 21.04.2011
Дата публікації: 23.06.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: