Справа № 2а/2570/2830/2011
15 червня 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді Заяць О.В.,
суддів Баргаміної Н.М., Непочатих В.О.,
при секретарі Сапоненко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю про визнання бездіяльності протиправною, -
24.05.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю (надалі - Державний департамент), в якому просить: визнати бездіяльність відповідача щодо не проведення перевірки дотримання законодавства про працю в Територіальній державній інспекції праці в Чернігівській області в порядку, передбаченому Порядком проведення перевірок, затвердженим наказом Мінпраці та соціальної політики 21.03.2003 року № 72 протиправною; визнати бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів щодо поновлення його порушеного права на частину щорічної відпустки та права на додаткову відпустку на період підготовки та захисту дипломної роботи протиправною; визнати бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів щодо поновлення його порушеного права на оплату періоду непрацездатності протиправною. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем всупереч вимогам ст.ст. 15, 19 Закону України «Про звернення громадян» та Положення про Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 року № 50 не була проведена об'єктивна всебічна перевірка згідно Порядку проведення перевірок, затвердженого наказом Мінпраці та соціальної політики 21.03.2003 року № 72, не було вжито заходи щодо поновлення його порушених прав щодо надання відпусток та оплати днів непрацездатності.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та надав заперечення, в яких зазначив, що Державний департамент не наділений повноваженнями щодо поновлення прав працівників, в тому числі і позивача. Вважає, що Державний департамент діяв виключно в межах наданих повноважень.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 18.03.2011 року, у зв'язку з ненаданням йому роботодавцем - Територіальною державною інспекцією праці в Чернігівській області частини щорічної відпустки та додаткової відпустки на період підготовки та захисту дипломної роботи, подав заяву на адресу відповідача про вжиття заходів щодо поновлення порушених прав. Також позивачем була направлена 03.04.2011 року відповідачу заява про вжиття заходів щодо поновлення його порушеного права на оплату періоду непрацездатності та вжиття заходів щодо керівника Територіальної державної інспекції праці у Чернігівській області. 13.04.2011 року відповідачем була надана відповідь на звернення ОСОБА_1
Відповідно до п. 3 Положення про Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 року № 50, основними завданнями Держнаглядпраці є: забезпечення захисту прав працівників шляхом здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю (крім питань охорони праці) та загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю; надання працівникам і роботодавцям рекомендацій та пропозицій з питань застосування законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування. З аналізу зазначеної норми вбачається, що Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю не наділений повноваженнями щодо поновлення прав працівників.
Відповідно до п.п. 1 п. 6 Положення про Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю посадові особи Держнаглядпраці (головні державні інспектори праці, їх заступники, державні інспектори праці) мають право безперешкодно в будь-який час без попереднього інформування з пред'явленням службового посвідчення відвідувати для перевірки додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування адміністративні і виробничі приміщення роботодавців, робочі органи виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Процедура здійснення державного нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю (крім питань охорони праці) та про загальнообов'язкове державне соціальне страхування: від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; на випадок безробіття на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю визначена Порядком проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що проводиться посадовими особами Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21 березня 2003 р. N 72. Згідно п. 1.3 зазначеного Порядку посадові особи Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю контролюють додержання законодавства про працю та про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині забезпечення прав і гарантій застрахованих осіб шляхом проведення перевірок роботодавців та робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача про відсутність підстав для проведення перевірки та її недоцільність, оскільки, Територіальна державна інспекція праці у Чернігівській області є територіальним органом Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та знаходиться у його підпорядкуванні.
Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Як вбачається з матеріалів справи, на звернення ОСОБА_1 відповідачем своєчасно надана відповідь. Крім того, позивач звернувся з заявою про вжиття заходів до урядової гарячої лінії 0-800-507-309. На вказане звернення Територіальною державною інспекцією праці у Чернігівській області була надана своєчасно відповідь 05.04.2011 року № 99/25-К111/01-51. Також вказана відповідь була направлена до урядової гарячої лінії.
Таким чином, суд вважає, що Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю діяв в межах наданих йому повноважень, та не вбачає з його боку бездіяльності та порушень вимог Закону України «Про звернення громадян» та Положення про Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень довів правомірність своїх дій.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю про визнання бездіяльності протиправною не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю про визнання бездіяльності протиправною - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: О.В. Заяць
Судді Н.М. Баргаміна
В.О. Непочатих