Категорія №10.1
Іменем України
01 червня 2011 року Справа № 2а-4049/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Щипачовій Г.Є.,
при секретарі: Лихоліт Ю.С.,
за участю сторін:
прокурор: Сайтарли І.М.
позивача: Купарь Л.О.
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора м. Красний Луч Луганській області в інтересах держави в особі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красний Луч Луганській області до Державного підприємства «Донбасантрацит» про стягнення заборгованості у розмірі 517 757,77 грн., -
17 травня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов прокурора м. Красний Луч Луганській області в інтересах держави в особі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красний Луч Луганській області до Державного підприємства «Донбасантрацит» про стягнення заборгованості у розмірі 517 757,77 грн.
В обґрунтування якого зазначено, що Відокремлений підрозділ шахта «Ізвестій» ДП «Донбасантрацит» є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та взято на облік у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красний Луч.
У відповідності зі ст.45 Закону України від 23.09.1999 № 1105-ХІУ “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” роботодавці як страхувальники зобов'язані своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески до Фонду.
У порушення вимог діючого законодавства відповідач не перерахував страхові внески у розмірі 517 757,77 грн. за жовтень - грудень 2010 р на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красний Луч Луганській області.
Прокурор та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні зазначеним у позові.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак проти заявлених вимог не заперечував, позовні вимоги визнав у повному обсязі, через представника позивача передав суду відповідну заяву.
Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд приходить до наступного.
У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що Відокремлений підрозділ шахта «Ізвестій» ДП «Донбасантрацит» є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та взятий на облік у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красний Луч Луганської області.
Згідно Статуту Держаного підприємства «Донбасантрацит» Шахта «Ізвестій» є відокремленим підрозділом Держаного підприємства «Донбасантрацит».
Відповідно до ст.45 Закону України від 23.09.1999 № 1105-ХІУ “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” роботодавці як страхувальники зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань страхові внески, які є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року № 36 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2007 року за № 867/14134, регламентовано, що не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк. Пеня нараховується з наступного дня після одержання заробітної плати до дня сплати недоїмки включно (п.5.1 та п.5.2 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України).
При стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються. Сплата (погашення) пені здійснюється у такому самому порядку, як і недоїмки (п.5.8 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України).
Як вбачається з розрахунків, заборгованість за ВП шахта «Ізвестій» станом на 01.01.2011 р. складає у розмірі 517 757,77 грн.
Крім того, позивач надав відзив на адміністративний позов, у якому зазначив, що заборгованість у розмірі 517 757,77 грн. визнає у повному обсязі.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що сума боргу по сплаті страхових внесків, яка підлягає стягненню на час розгляду справи становить 517 757,77 грн.
Крім того, суд вважає за потрібне зазначити, що 08.07.2010 прийнято Закон України № 2464 від 08.07.2010 “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, який набрав чинності з 01.01.2011 року.
Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2464 від 08.07.2010 “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” встановлено, що суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.
Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Частиною 1 ст. 136 КАС України визначено, що позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 112 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково.
Відповідач визнав позовну заяву, про що виклав у своєму зверненні до суду під час судового засідання.
З огляду на викладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 112, 136, 163-168 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов прокурора м. Красний Луч Луганської області в інтересах держави в особі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красний Луч до Державного підприємства «Донбасантрацит» про стягнення заборгованості у розмірі 517 757,77 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства «Донбасантрацит» (94500, м. Красний Луч, вул. Косіора, б.10) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красний Луч Луганської області (94506, м. Красний Луч, вул. Студентська, 4) заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 517 757,77 грн. (п'ятсот сімнадцять тисяч сімсот п'ятдесят сім гривень сімдесят сім копійок).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанову у повному обсязі складено 07 червня 2011 року.
СуддяГ.Є. Щипачова