Україна
06 червня 2011 року Справа № 1170/2а-1545/11
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Хилько Л.І., розглянувши в порядку письмово провадження адміністративну справу за позовом Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 830,26 грн.,-
Знам'янська об'єднана державна податкова інспекція звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 830,26 грн..
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно поданої декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік відповідач самостійно визначив узгоджене податкове зобов'язання у розмірі 1413,00 грн., проте сплатив його частково в розмірі 700,00 грн., в наслідок чого у нього виник податковий борг (з урахуванням переплати на початок року в сумі 0,49 грн.) у сумі 712,51 грн.. Згідно податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, у січні 2011 року сплаті підлягало 117,75 грн. (а.с.8-9), які відповідачем в добровільному порядку не сплачено.
Внаслідок несплати узгодженого податкового зобов'язання згідно поданих податкових декларацій у відповідача виник податковий борг в загальній сумі 830,26 грн..
Представник позивача, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.17), у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання (а.с.26) в якому позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розгляд справи провести без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином , проте поштове підомлення повернулося до суду з відміткою «не проживає»(а.с.25).
Згідно ст.93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені. Статтями 17, 19 Закону України «Про реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», на уповноважений орган юридичної особи покладено обов'язок подавати державному реєстратору відомості у разі зміни місцезнаходження юридичної особи.
У відповідності до ч.8 ст.35 КАС України, повістка вважається врученою юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесенею до відповідного державного реєстру
На підставі зазначених норм, з врахуванням того, що конверт направлявся на адресу, яка вказана в Свідоцтві про ДР фізичної особи-підприємця (а.с.5), є місцем проживання фізичної особи-підприємця, суд вважає за можливе розглянути справу без участі позивача та відповідача в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.
Частиною 6 ст. 128 КАС України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи викладене, суд вирішив розгляд справи не відкладати та розглянути її у порядку письмового провадження.
Дослідивши долучені до справи документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до абз.2 ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року N 509-XII, завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).
Пунктом 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», передбачена можливість державної податкової інспекції звертатися до судів з позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами.
Підпунктом 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі -Податковий кодекс) встановлено, що податковий контроль -це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно п.п.41.1.1. ст.41 Податкового кодексу контролюючими органами є органи державної податкової служби -щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Пунктом 41.5 цієї ж статті встановлено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
З огляду на вказане, законом передбачена можливість звернення державної податкової служби до адміністративного суду з позовами про стягнення з фізичних та юридичних осіб податкового боргу.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 19 лютого 2007 року Знам'янською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 (а.с.5). 23.02.2007 року взятий на облік платника податків в Знам'янській ОДПІ (а.с.6).
30.01.2010 року відповідачем до Знам'янської ОДПІ подано податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік, якою відповідач самостійно визначив податкове зобов'язання з орендної плати у сумі 1413,00 грн. (а.с.7-зворот). Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, податкове зобов'язання відповідачем частково сплачено, а саме в розмірі 700,00 грн., тим самим податковий борг складає (з урахуванням переплати в розмірі 0,49 грн.) 712,51 грн. (а.с.10).
27.01.2011 року відповідачем до Знам'янської ОДПІ було подано податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, згідно з якою у січні 2011 року сплаті підлягало 117,75 грн. (а.с.8-9), які відповідачем в добровільному порядку не сплачено.
Таким чином, загальна сума податкового боргу, згідно з розрахунком податкового боргу (а.с.10), складає 830,26 грн..
Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно п.56.11 ст.56 Податкового кодексу не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, а тому податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, є узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідачем у встановлений законом строк податкове зобов'язання сплачено не було.
Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу податковий борг -це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно п.95.1. ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідачем доказів сплати податкового боргу суду не надано.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про доведеність факту податкового боргу у відповідача у сумі 830,26 грн. (712,51 грн. + 117,75 грн. = 830,26 грн.).
Сума податкового боргу станом на день розгляду справи в суді у добровільному порядку не сплачена, а тому вона підлягає стягненню у судовому порядку.
Частиною 4 ст. 94 КАС України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 3, 71, 122, 128 160-163 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави в особі Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції (код за ЄДРПОУ 22217355) податковий борг у сумі 830 грн. (вісімсот тридцять гривень) 26 коп..
Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Л.І.Хилько