Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
м.Харків
08 червня 2011 р. №2а-16283/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,
при секретарі судового засідання - Шевчук А.В., Калугіній А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Європиг" до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкового повідомлення рішення, -
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення №0000181600/0 від 30.11.2010 року.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що в акті перевірки №2473/07-0-12/36563284 від 18.11.2010р., на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідмолення-рішення, посадовими особами ДПІ зроблено хибні висновки про те, що ТОВ "Европиг" користується спеціальним режимом оподаткування в сільському господарстві, за формальною ознакою передбаченою ст.8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (зі змінами та доповненнями). На підставі зазначених обставин податковим органом сформовано висновки про неможливість відшкодування позивачу підтверджених сум податку на додану вартість, оскільки позивач зобов'язаний був провести коригування податкового кредиту при зміні напряму використання товарів (послуг), основних фондів з іншої діяльності на діяльність у сфері сільського і лісового господарства.
Позивач зазначив, що необхідність надання звітності за спеціальною формою для підприємств, що не обрали спеціальний режим оподаткування в сфері сільського, лісового господарства та рибальства затверджена відповідно наказу ДПА України від 12.05.2010 року №313 «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість». Позивач з податкового періоду за червень 2010 року надавав до ДПІ звітність за спеціальною формою без показників на виконання такого наказу ДПА України. Тому факт надання звітності за спеціальною формою ніяким чином не наказу свідчить про те, що ТОВ "Европиг" є суб'єктом спеціального режиму оподаткування в сільському господарстві.
Від'ємне значення об'єкту оподаткування сформоване в періодах, що передують червню 2010 року, про що свідчать первинний бухгалтерський облік, звітність позивача та висновки акту перевірки №2473/07-0-12/36563284 від 18.11.2010р., у зв'язку з чим на думку позивача він має право на одержання бюджетного відшкодування за періоди 2009 - 2010 роки.
Позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте відповідачем без урахування всіх фактичних обставин спірних правовідносин, а тому підлягає скасуванню. В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.
Представник відповідача - Нововодолазької МДПІ - проти позову заперечувала та просила суд відмовити у задоволенні позовним вимог у повному обсязі.
В обґрунтування поданих заперечень вказала, що спірні податкові повідомлення - рішення прийняті податковою інспекцією обґрунтовано та правомірно, оскільки в ході проведення перевірки було встановлено, що в порушення п.8-1.15 ст.8-1, п.11.21 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" ТОВ "Европиг" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2010 року в сумі 619441 грн.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що в жовтні 2010 року ТОВ "Европиг" скористалось своїм правом на одержання бюджетного відшкодування у відповідності до п.7.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (зі змінами та доповненнями), та надало до Нововодолазької МДПІ податкову декларацію (вх. №9004577175 від 20.10.2010р.) за вересень 2010 року та заяву про повернення повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, розрахунок суми бюджетного відшкодування, в яких заявлено до бюджетного відшкодування на поточний рахунок суму 619441 грн.
Після цього, відповідно до пункту 9 частини 6 статті 11-1 Закону "Про державну податкову службу в Україні" та п.п.7.7.5, п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" фахівцями Нововодолазької МДПІ у Харківській області було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Европиг" з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок за вересень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в вересні - грудні 2009 року, січні - березні, травні - липні 2010 року, за результатами якої складено акт перевірки №2473/07-0-12/36563284 від 18.11.2010 року.
В висновках акту перевірки зазначено про встановлення наступних порушень:
- на порушення п.8-1.15 ст.8-1, п.11.21 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, ТОВ "Европиг" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2010 року в сумі 619441 грн.;
- на порушення п.8-1.15 ст.8-1, п.11.21 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" ТОВ "Европиг" завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду податкової декларації з ПДВ за вересень 2010 року, розрахунки по якій проводиться з бюджетом в сумі 171528 грн.;
- на порушення п.8-1.15 ст.8-1, п.11.21 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" ТОВ "Европиг" завищено залишок від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за вересень 2010 року, розрахунки по якій проводяться з бюджетом в сумі 25638 грн.
На підставі висновків акту перевірки, начальником Нововодолазької МДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення форма "В1" №0000181600/0 від 30.11.2010р., яким ТОВ "Европиг" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 619441,00 грн.
Як вбачається із акту перевірки (розділ 3.1.), податковим органом підтверджено в повному обсязі правомірність визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за вересень - грудень 2009 року, січень-березень, травень - липень 2010 року. Також в розділах 3.1.1 - 3.1.3 Акту підтверджено правомірність віднесення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту відповідних періодів та зроблено висновки про те, що під час перевірки не встановлено завищення або заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників в рядках 10-17 Декларацій про податок на додану вартість відповідних періодів.
Факт правомірності та законності віднесення позивачем відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів за даними платника податку повністю підтверджено висновками акту перевірки №2473/07-0-12/36563284 від 18.11.2010р., вказані обставини визнані сторонами по справі, у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, у зв'язку з чим вони не потребують доказуванню перед судом, відповідно до положень ч.3 статті 72 КАС України.
Суд зазначає, що ТОВ "Европиг" не має ознак суб'єкта господарювання, який не має права на отримання бюджетного відшкодування відповідно до положень п.7.7.11 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (зі змінами та доповненнями).
Разом з цим, в розділі 3.3. акту перевірки, висновки податкового органу щодо завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування з ПДВ обгрунтовані тим, що з червня 2010 року ТОВ "Европиг" користується спеціальним режимом оподаткування в сільському господарстві відповідно до п.11.21 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість» та згідно наказу ДПА України від 12.05.2010 року №313 "Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість" ТОВ "Европиг" з червня 2010 року подає податкову декларацію з податку на додану вартість (спеціальну). При цьому, ТОВ "Европиг" є сільськогосподарським підприємством, так як відповідає вимогам статті 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" (питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить 100 % вартості всіх товарів (послуг) поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно).
Також в акті зазначено, що вартість основних фондів придбаних, виготовлених ТОВ "Европиг" за період з моменту реєстрації та до 30.09.2010 року використовуються виключно у виробництві худоби, іншої діяльності підприємство не здійснює.
Тому з позиції податкового органу, в порушення п.8-1.15 ст.8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.5.8 наказу ДПА України від 30.05.1997 року №166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997р. за N250/2054 ТОВ "Европиг" не здійснено коригування податкового кредиту при зміні напряму використання товарів (послуг), основних фондів з іншої діяльності на діяльність у сфері сільського і лісового господарства, в результаті чого завищено суму податкового кредиту по податковій декларації з ПДВ по якій проводяться розрахунки з бюджетом на загальну суму ПДВ - 816607 грн.
Суд не може погодитись із зазначеними висновками податкового органу, які відображені в акті перевірки Нововодолазької МДПІ №2473/07-0-12/36563284 від 18.11.2010 року, виходячи із наступних обставин.
Відповідно до пункту 8-1.1 статті 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.
Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей (п.8-1.2 статті 8-1 вказаного Закону).
Таким чином, для платників податків, які здійснюють діяльність у сфері сільського господарства та відповідають критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті, Законом було передбачено можливість вільного вибору загального чи спеціального режиму оподаткування ПДВ.
Відповідно до пункту 8-1.10 статті 8-1 Закону України №168/97-ВР, для отримання свідоцтва про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування сільськогосподарське підприємство реєструється у відповідному податковому органі за правилами та у строки, що визначені статтею 9 цього Закону для реєстрації платників податку на додану вартість.
Суд зазначає, що ТОВ "Европиг" не мало статусу суб'єкта спеціального режиму оподаткування, оскільки Нововодолазькою МДПІ не приймалося відповідне рішення в порядку пункту 8-1.10 статті 8-1 та статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість".
Відповідно до абзацу четвертого пункту 1.2 розділу 1 "Загальні положення" Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №166 від 30 травня 1997 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 року за №250/2054 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України №8 від 21.01.2009р.), платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (стаття 8-1 Закону) суми податку на додану вартість, нараховані сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), повністю залишаються у розпорядженні таких сільськогосподарських підприємств для відшкодування сум податку, сплачених (нарахованих) постачальникам на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку таких сум податку - для інших виробничих цілей, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого указаною статтею.
Судом встановлено, що до червня 2010 року позивачем до Нововодолазької МДПІ подавалися лише податкові декларації з ПДВ (загальна форма), в яких було відображено суми податкових зобов'язань, податкового кредиту та відомості щодо розрахунків з бюджетом за звітний період (в т.ч. залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включався до складу податкового кредиту наступного податкового періоду).
Починаючи з червня 2010 року, на виконання вимог наказу ДПА України від 12.05.2010 року №313 «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість» позивачем до податкового органу разом з загальною декларацією, подавалися також податкові декларації з податку на додану вартість (спеціальна). При цьому, як вбачається із наявних в матеріалах справи копій податкових декларацій, у спеціальних податкових деклараціях з ПДВ позивачем було відображено нульові показники податкових зобов'язань та податкового кредиту, тобто декларування оподатковуваних операцій у спеціальній звітності не проводилось.
У випадку, якби ТОВ "Европиг" використовував спеціальний режим оподаткування з ПДВ, вказаний платник податків згідно із чинним законодавством (пункт 11.21 Закону України "Про податок на додану вартість") мав би право повністю залишати суми податку на додану вартість у своєму розпорядженні для цільового використання, та зобов'язаний був подавати до податкового органу декларацію з податку на додану вартість (скорочену), до якої включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів.
При цьому, до спеціальної декларації при визначенні об'єкта оподаткування платник податку, який підпадає під дію пункту 11.21 статті 11 Закону №168/97-ВР, мав декларувати як податкове зобов'язання, так і податковий кредит. На підставі наведеної вище норми вказаний платник цей податок до бюджету не повинен сплачувати, а декларує податкові зобов'язання за спеціальною податковою декларацією, використовуючи кошти відповідно до Порядку акумуляції та використання зазначених коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №271 від 26 лютого 1999 року. У цьому разі, податковий кредит з ПДВ, сформований за операціями з придбання товарів (послуг), які придбаваються сільськогосподарським підприємством для використання у виробництві молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, має відноситися до тієї самої спеціальної декларації та відповідно зменшувати суму, що залишається у розпорядженні сільськогосподарського товаровиробника.
Разом з цим, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Европиг" було зареєстроване платником податку на додану вартість на загальних підставах, та подавало до Нововодолазької МДПІ податкові декларації з ПДВ (загальна форма), в яких було відображено суми податкових зобов'язань, податкового кредиту та відомості щодо розрахунків з бюджетом за звітний період (в т.ч. залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включався до складу податкового кредиту наступного податкового періоду), тому суд приходить до висновку, що вказані дії позивача повністю узгоджувалися із вимогами Закону України "Про податок на додану вартість".
Суд вважає неправомірним застосування відповідачем, до спірних правовідносин щодо бюджетного відшкодування сум ПДВ, які були сформовані позивачем у період з вересня по грудень 2009 року, положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки агропромислового комплексу в умовах світової фінансової кризи" від 22 грудня 2009 року N 1782-VІ, оскільки вказаний Закон набрав чинності лише з 22 січня 2010 року.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що порядок визначення суми податку, що відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків, врегульовано вимогами п.7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до п.п.7.7.1 якої, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до приписів п.п.7.7.2 п.7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.
Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників (п.п.7.7.4 п.7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість").
Враховуючи той факт, що під час судового розгляду справи було встановлено безспірну правомірність визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за вересень-грудень 2009 року, січень-березень, травень-липень 2010 року та не було встановлено завищення або заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників в рядках 10-17 Декларацій про податок на додану вартість відповідних періодів, враховуючи положення п.7.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та той факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Европиг" було зареєстроване платником податку на додану вартість на загальних підставах та надавало податкові декларації з ПДВ за загальною формою, суд приходить до висновку, що позивач має право на одержання бюджетного відшкодування, тому винесення податкового повідомлення-рішення Нововодолазькою МДПІ податкового повідомлення-рішення №0000181600/0 від 30.11.2010 року є безпідставним, у зв'язку з чим вказане рішення підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно до п.2 ст. 71 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень покладається саме на відповідачів.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Європиг" до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкового повідомлення рішення - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області №0000181600/0 від 30.11.2010 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Європиг" (код ЄДРПОУ 36563284, юридична адреса: Харківська область, Нововодолазький район, с.Сосонівка, вул. Миру, 13) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 15.06.2011 року.
Суддя Ізовітова-Вакім О.В.