14.06.11
Чернігівської області
14000 , м. Чернігів,26 тел. 77-44-62
проспект Миру, 20
Іменем України
“09” червня 2011 р. справа № 11/78
Прокурор Коропського району (вул. Горького, 9, смт. Короп, Чернігівська область, 16200) в інтересах держави
В особі позивача: Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вул. О. Теліги, 8/58а/59, м. Київ
В особі: Чернігівського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, проспект Миру, 14, м. Чернігів
Відповідач: Фермерське господарство „ОСОБА_1”, вул. Леніна, 2, с. Риботин, Коропський район, Чернігівська область, 16200
Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління державного казначейства України в Чернігівській області, 14000, м. Чернігів, вул. Комсомольська, 27.
Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 22 538,54 грн.
Суддя Бобров Ю.М.
Представники сторін:
Представник позивача: Плевако В.М. -директор Чернігівського відділення, довіреність від 15.04.2011 р.
Представник відповідача: не з'явився.
Представник третьої особи: Лутченко К.К. - головний спеціаліст юридичного відділу, довіреність від 12.05.2011 р.
В судовому засіданні присутній прокурор відділу прокуратури Чернігівської області Копистко Н.В.
Прокурором Коропського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Чернігівського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств подано позов до Фермерського господарства „ОСОБА_1” про стягнення 21 009, 03 грн. заборгованості, в тому числі 19 700, 00 грн. боргу згідно договору про надання фінансової підтримки фермерському господарству № 11 від 26.08.2008 р. та 1 309,03 грн. пені за прострочення платежу.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 11.05.2011 р. залучено, за ініціативою суду, до участі у справі на стороні позивача третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Головне управління державного казначейства в Чернігівській області.
Розгляд справи відкладався.
До початку розгляду справи по суті представником позивача подана заява про збільшення розміру позовних вимог у зв'язку з перерахуванням суми пені, нарахуванням індексу інфляції та 3 % річних за період з 20.09.2009 р. по 01.11.2010 р. В даній заяві представник позивача просить суд стягнути з відповідача 22 538,54 грн. заборгованості, в тому числі 19 700,00 грн. основного боргу, 1 200,33 грн. пені, 1270,04 грн. інфляційних збитків та 368,17 грн. 3 % річних. В обґрунтування викладених у заяві обставин, представником позивача додано до заяви розрахунок суми заборгованості.
Суд прийняв збільшення розміру позовних вимог, оскільки ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
В судовому засіданні представник позивача та прокурор підтримали позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві, з урахуванням збільшення розміру позовних вимог.
Відповідач відзиву на позов не надав, повноважного представника в судове засідання не направив, причини неявки невідомі. Про дату, час та місце судового засідання відповідача було повідомлено належним чином. Заяв та клопотань від відповідача не надходило.
Третя особа -Головне управління Державного казначейства України у Чернігівській області у відзиві на позовну заяву зазначає, зокрема, що на обслуговуванні в Головному управлінні знаходиться Чернігівське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, якому відкрито відповідні рахунки. На дані рахунки зараховуються бюджетні кошти, в тому числі для надання фінансової підтримки фермерським господарствам. При цьому, в силу своїх функціональних обов'язків, органи казначейства не ведуть обліку руху коштів по даним рахункам. Тобто, зазначає третя особа, Головним управлінням не здійснюється контроль щодо того, кому саме перераховуються кошти призначені для фінансової підтримки та ким вони повертаються Фонду.
Представник третьої особи у судовому засіданні підтримав обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.
Керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення прокурора, представника позивача та третьої особи, суд встановив наступне.
26.08.2008 р. між Чернігівським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (далі -Чернігівське відділення Укрдержфонду) та Фермерським господарством „ОСОБА_1”(далі -фермерське господарство) укладено договір про надання фінансової підтримки фермерському господарству № 11 (далі -Договір).
Згідно п. 1 Договору Чернігівське відділення Укрдержфонду зобов'язалося надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі фермерському господарству в сумі 50 000,00 грн., а фермерське господарство зобов'язалося використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним Договором строк.
На підставі довідки, виданої конкурсною комісією 24.07.2008 р. та Порядку використання коштів державного бюджету для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1102 (у редакції Постанови Кабінету Міністрів від 27.02.2008 р. № 113), фінансова підтримка (допомога) на поворотній основі надається для поновлення обігових коштів виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, придбання техніки та обладнання. (п. 2 Договору).
Згідно п. 4.1 Договору фінансова підтримка (допомога) надається фермерському господарству терміном до 20.08.2013 р.
На виконання умов Договору позивачем було надано на користь відповідача грошові кошти в сумі 50 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 11 від 03.08.2008 р., копія якого знаходиться в матеріалах справи.
Відповідно до п. 3.4.2 Договору фермерське господарство зобов'язалося повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Чернігівському відділенню Укрдержфонду згідно з встановленим графіком:
- до 20 вересня 2009 року в сумі 10 000,00 грн.;
- до 20 вересня 2010 року в сумі 10 000,00 грн.;
- до 20 вересня 2011 року в сумі 10 000,00 грн.;
- до 20 вересня 2012 року в сумі 10 000,00 грн.;
- до 20 серпня 2013 року в сумі 10 000,00 грн.
В порушення умов Договору, відповідач не виконав свої зобов'язання щодо своєчасного повернення наданих позивачем коштів згідно встановленого графіку.
Станом на 01.11.2010 р. заборгованість відповідача перед позивачем з обов'язкових платежів, термін сплати яких закінчився 20.09.2010 р., становить 19 700 грн.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд вважає, що надані позивачем письмові докази доводять ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Відповідач доказів своєчасного повернення фінансової підтримки (допомоги), як і доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві обставини, суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повній сумі.
Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Відповідно до п. 5.2 Договору за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) фермерське господарство сплачує Чернігівському відділенню Укрдержфонду пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 5.1 Договору у випадку прострочення виконання зобов'язання по поверненню коштів фінансової підтримки (допомоги) Чернігівському відділенню Укрдержфонду фермерське господарство зобов'язане сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу.
Враховуючи те, що сума основного боргу не була своєчасно сплачена відповідачем, відповідно до поданого позивачем розрахунку відповідачу нараховано та пред'явлено до стягнення:
1) пеню в сумі 1200,33 грн.:
- за період з 20.09.2009 р. по 20.03.2010 р. в сумі 1 022,19 грн.
- за період з 20.09.2010 р. по 01.11.2010 р. в сумі 178, 14 грн.;
2) Інфляційні збитки за період з жовтня 2009 р. по листопад 2010 р. в сумі 1 270,00 грн.;
3) 3 % річних в сумі 368,17 грн.:
- за період з 20.09.2009 р. по 01.11.2010 р. в сумі 333,70 грн.
- за період з 20.09.2010 р. по 01.11.2010 р. в сумі 34,47 грн.
Розглянувши поданий розрахунок, суд вважає, що позивачем обґрунтовано та правомірно нараховано відповідачу пеню, інфляційні збитки та 3 % річних.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню в повній сумі.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фермерського господарства „ОСОБА_1” (вул. Леніна, 2, с. Риботин, Коропський район, Чернігівська область, 16200, р/р 260012686 в Райффайзен Банк Аваль, м. Чернігів, МФО 353348, код 22816009) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (м. Київ, вул. О.Теліги, 8/58а/59) в особі Чернігівського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (14000, м. Чернігів, пр. Миру, 14, р/р 37113018000996 в ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код 21402205) 19 700,00 грн. основного боргу, 1 200,33 грн. пені, 1 270,04 грн. інфляційних збитків, 368,17 грн. 3 % річних, всього 22 538,54 грн.
3. Стягнути з Фермерського господарства „ОСОБА_1” (вул. Леніна, 2, с. Риботин, Коропський район, Чернігівська область, 16200, р/р 260012686 в Райффайзен Банк Аваль, м. Чернігів, МФО 353348, код 22816009) до державного бюджету (одержувач - державний бюджет м. Чернігова, р/р 31111095700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965, код платежу 22090200) 225,39 грн. держмита.
4. Стягнути з Фермерського господарства „ОСОБА_1” (вул. Леніна, 2, с. Риботин, Коропський район, Чернігівська область, 16200, р/р 260012686 в Райффайзен Банк Аваль, м. Чернігів, МФО 353348, код 22816009) до державного бюджету (одержувач -державний бюджет м. Чернігова, р/р 31210264700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності 264) 236,00 грн. оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду у судах.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 09.06.2011 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.
Суддя Ю.М. Бобров
Повне рішення складено 14 червня 2011 року.
25.02.09