91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
14.06.11 Справа № 5/55/2011
За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ
до Антрацитівського міського комунального підприємства “Теплокомуненерго”, м. Антрацит Луганської області
про стягнення 7 150 721 грн. 03 коп.
Суддя Васильченко Т.В.
в присутності представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 головний юрисконсульт, довіреність № 6/10 від 11.01.11;
від відповідача -представник не прибув.
Суть спору: Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача боргу за поставлений природний газ в сумі 5700127 грн. 00 коп., пені в розмірі 456457 грн. 29 коп., інфляційних нарахувань в сумі 739422 грн. 61 коп. та 3% річних у розмірі 254714 грн. 13 коп.
Відповідач у відзиві на позовну заяву №1359 від 23.05.2011 основну заборгованість в сумі 5700127 грн. визнав в повному обсязі, однак просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційних та 3% річних, посилаючись на те, що підприємство знаходиться в тяжкому фінансовому становищі, що сума реструктуризованої дебіторської заборгованості складає 6 325 261 грн.78 коп., а також що відповідач розрахунок, який визначає послідовність дій теплозабезпечуючих підприємств та банків при надходженні коштів за поставлений природний газ на розподільчі рахунки таких підприємств за встановленим алгоритмом, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2008р. №1082 «Питання удосконалення схем розрахунків за використану електроенергію та природний газ» не порушував.
Позивач в запереченнях на відзив зазначив, про те, що договором не встановлена залежність виконання відповідачем зобов'язань з оплати за отриманий природний газ від сплати населенням комунальних послуг, а постанова КМУ від 03.12.2008р. №1082 ніяким чином не впливає на порядок розрахунків за укладеним між сторонами договором та не звільняє відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання в частині здійснення своєчасної оплати за поставлений газ.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив.
Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. У відповідності до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру. Отже, виходячи з наведеного, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації.
Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу, то суд дійшов висновку, що відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, оцінивши подані докази в їх сукупності та оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд -
23 вересня 2009 року між Антрацитівським міським комунальним підприємством “Теплокомуненерго”(покупець) та Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник) був укладений договір № 06/09-1006 ТЕ-20 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, за умовами п. 1.1 якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця природний газ за наявності його обсягів, а покупець зобов'язався прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в ст. 2 цього договору (п. 1.1).
Пунктом 4.4 договору сторони передбачили обов'язок покупця надати постачальнику два примірники акту приймання-передачі газу не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу та встановили, що акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків (п.6.1).
Згідно п. 5.1 договору вартість до сплати за 1000,0 куб. м. природного газу складає 872, 78 грн.
За умовами п. 6.1 договору № 06/09-1006 ТЕ-20 від 23.09.2009 року сторони визначили, що оплата за газ згідно п. 5.1 проводиться грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця, подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30(31) числа поточного місяця.
Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі актів приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Позивач належним чином виконав умови даного договору та передав у власність покупця протягом жовтня 2009 року - березень 2010 року природний газ на загальну суму 12779021 грн. 42 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу, підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими їх печатками від 31.10.2009 -на суму 536646 грн. 96 коп., від 30.11.2009 - на суму 1734803 грн. 08 коп.; від 31.12.2009 - на суму 2634761 грн. 21 коп.; від 31.01.2010 на суму 3193697 грн. 32 коп.; від 28.02.2010 - на суму 2564855 грн. 58 коп. та від 31.03.2010 - на суму 2114257 грн. 27 коп.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов договору.
Відповідач же свої обов'язки за договором щодо своєчасної та повної сплати вартості поставленого газу належним чином не виконав, сплативши лише 7078894 грн. 42 коп., внаслідок чого за ним на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилась заборгованість за поставлений газ в розмірі 5700127 грн. 00 коп., яка підтверджена матеріалами справи та визнана відповідачем.
Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, п.2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відтак, враховуючи, що факт виконання позивачем взятих на себе за договором зобов'язань та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань по оплаті отриманого газу доведений матеріалами справи та визнаний відповідачем у відзиві на позовну заяву, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 5700127 грн. 00 коп. основного боргу, тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Приписами пунктів 7.2, 7.10 договору сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 Договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу і нараховується неустойка за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.
Оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем йому на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п. 7.2 договору нараховано за період з 13.10.2010 по 13.04.2011 та заявлено до стягнення пеню у розмірі 456457 грн. 29 коп., яка нарахована з урахуванням часткових оплат.
Окрім того, оскільки у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні нарахування на суму несвоєчасно сплаченої заборгованості за кожною з поставок природного газу, що відбулись протягом жовтня 2009 року -березня 2010 року у загальному розмірі 739422 грн.61 коп. (за період з листопада 2009 по березень 2011) та три відсотка річних у розмірі 254714 грн. 13 коп. (за період з 11.11.2009 по 13.04.2011), які нараховані з врахуванням часткових оплат.
Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, інфляційних нарахувань та 3% річних, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки а ні договором а ні нормами чинного законодавства не передбачено підстав звільнення боржника від відповідальності, зокрема у разі порушення зобов'язань його контрагентами, відсутності на ринку потрібних товарів та відсутності у боржника необхідних коштів, а постанова КМУ від 03.12.2008р. №1082 ніяким чином не впливає на порядок розрахунків за укладеним між сторонами договором та не звільняє відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання в частині здійснення своєчасної оплати за поставлений газ.
Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів повного виконання зобов'язань, на підставі яких заявлено позовні вимоги не надано.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з віднесенням на відповідача судових витрат у справі відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України..
В судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Антрацитівського міського комунального підприємства “Теплокомуненерго”, м. Антрацит Луганської області, вул Гірничорятувальна, буд. 4, ідентифікаційний код 03076618 на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», вул. Шолуденко, 1, м.Київ, код 31301827, основний борг в сумі 5700127 грн. 00 коп., пеню в сумі 456457 грн. 29 коп., інфляційні нарахування в сумі 739422 грн. 61 коп. та 3% річних в сумі 254714 грн. 13 коп., а також витрати зі сплати державного мита у сумі 25500 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 15.06.2011.
Суддя Т.В.Васильченко