14.06.11р.Справа № 5005/5049/2011
За позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", м. Запоріжжя
до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Акціонерного товариства закритого типу "Харківський коксовий завод", м. Харків
про стягнення 1 353 грн. 82 коп.
Суддя Рудь І.А.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1., дов. № 18-142 від 26.04.11р.;
від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 489 від 01.01.11р.;
від третьої особи: не з'явився.
Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" звернулось до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" суму шкоди у розмірі 1 353 грн. 82 коп. за Договором поставки № 1003536 від 29.06.10р.
Справа розглядається за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Акціонерного товариства закритого типу "Харківський коксовий завод".
01.06.11р. до господарського суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника третьої особи.
Відповідач у відзиві від 14.06.11р. проти позовних вимог заперечує та вважає їх необгрунтованими.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,-
На виконання умов договору поставки № 1003536 від 29.06.2010р., укладеному між позивачем та ВАТ „Нікопольський завод феросплавів” по залізничній накладній № 43097244 на адресу позивача зі станції відправлення Основа Південної залізниці на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці 11.11.2010 р. у вагоні № 60686268 надійшов вантаж коксу кам'яновугільного.
Вантажовідправником, відповідно до залізничної накладної, є Акціонерного товариства закритого типу "Харківський коксовий завод".
Під час приймання вантажу виявлена його недостача у розмірі 880 кг., про що складено комерційний акт № АА 019847/657 від 14.11.10р.
За розрахунком позивача, внаслідок неналежного виконання зобов'язань, позивачу спричинені збитки за недостачу коксового горішку в розмірі 1 353 грн. 82 коп. (а.с. 13).
Рахунок за поставлену продукцію № 10111083 від 11.11.2010р. сплачений позивачем у повному обсязі на суму 793 998 грн. 30 коп.
Відповідно до частин 1, 2 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Статтею 6 Статуту встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угодою на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.
Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст.1166 ЦК України. Зокрема даною нормою закону передбачено, що шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Відповідно до положень п.129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час перевезення залізницею, засвідчуються комерційними актами, що складаються залізницями.
З комерційного акту № 019847/657 від 14.11.10р. вбачається, що вантаж прибув на станцію призначення в справному вагоні № 60686268, без дверей, люки щільно закриті, течі вантажу немає, навантаження у вагоні нижче рівня бортів на 15 см., в порушення Р.15 п.6 ППГ вантаж не маркований, праворуч по ходу поїзда над 1, 2 люками мається поглиблення розміром 300х180х20 см, ліворуч по ходу над 5, 6, 7 люками поглиблення розміром 450х280х20 см.
Згідно п.п.110, 113 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу; за незбереження прийнятого до перевезення вантажу вона несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди. Розмір такої шкоди в даному випадку складається із вартості вантажу, який оплачений Позивачем, але фактично ним не отриманий.
Відповідно до ч.3 ст.314 ГК України за шкоду, при перевезення вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає у розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Крім цього п.114 Статуту передбачено, що за недостачу вантажу залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час його перевезення, у розмірі вартості недостачі вантажу.
Складання комерційного акту та приймання продукції здійснено відповідно до складання актів, затверджених наказом Мінтрансу України від 28.05.2002р. № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за номером 567/6855.
Згідно з п. А-1 Додатку 1 (обов'язковий) до ДТСУ 322-12-2-94 „Кокс кам'яновугільний, пековий і термоантрацит. Правила приймання”, масу коксу (нетто) визначають по різниці маси навантаженого складу (брутто), визначеного зваженням у Споживача, і маси порожніх вагонів, вказаної на їх трафаретах.
Відповідно до долученої до матеріалів справи довідки вантажовідправника вартість однієї тони коксу кам'яновугільного становить 2 100 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, суд вважає, що позивачем не обґрунтовано нараховано суму завданої відповідачем шкоди у розмірі 1 353 грн. 82 коп.
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням вищевикладеного, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню позовні вимоги частково у сумі 1053 грн. 36 коп. В решті позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст.4, 32-34, 43, 44, 49, 82-86, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства “Придніпровська залізниця” (49602, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства „Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, код ЄДРПОУ 00186542) 1 053 грн. 36 коп. (одна тисяча п'ятдесят три грн. 36 коп.) шкоди, 79 грн. 36 коп. (сімдесят дев'ять грн. 36 коп.) витрат по сплаті державного мита, 183 грн. 62 коп. (сто вісімдесят три грн. 62 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя І.А. Рудь
Повне рішення складено - 15.06.11р.