09.06.11р.Справа № 5005/3810/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросахінвест-2002", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вавілон", м. Дніпропетровськ
про стягнення 60 540 грн. 11 коп. за договором поставки
Суддя: Назаренко Н.Г.
Секретар судового засідання: Булана Ю.М.
Представники:
від позивача - ОСОБА_1. довіреність № 105 від 10.11.2010р.;
від відповідача - не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросахінвест-2002" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вавілон" про стягнення з останнього на свою користь основного боргу за поставлений товар у сумі 57 245,88 грн., пені за період прострочення оплати основного боргу з 10.12.2010 р. по 18.03.2011 р. у сумі 2 091,61 грн., 3% річних за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 10.12.2010 р. по 18.03.2011р. у сумі 406,88 грн. та інфляційних витрат, розрахованих на суму основного боргу з застосуванням індексів інфляції за грудень 2010 року - січень 2011 року, у розмірі 795,74 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки № В-50274 від 01.07.2009 р. щодо оплати вартості поставленого позивачем відповідачу товару за видатковими накладними у встановлений договором поставки строк, наявністю боргу відповідача за поставлений товар у сумі 57 245,88 грн. Відповідальність у виді пені передбачена умовами договору. 3% річних та сума від інфляції заявлені на підставі ст. 625 ЦК України.
01.04.2011 р. позивач через канцелярію суду подав клопотання про фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів з відображенням у протоколі судового засідання.
05.04.2011 р. згідно ст. 81-1 ГПК України фіксування судового процесу не здійснювалось через неявку сторін.
Фіксування судового процесу здійснювалась 21.04.2011 р., 12.05.2011 р.
11.05.2011 р. позивач подав до суду клопотання про відмову від фіксування судового процесу.
08.06.2011 р. позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог в обґрунтування якої зазначив, що Договір № В-50274 був укладений 01.07.2009 р., однак перші поставки товару за ним, здійснені позивачем лише у листопаді 2009 р., оскільки до листопада 2009 р. поставки товару та оплати за них проводились сторонами в рамках попереднього Договору поставки № В-50088 від 01.07.2008 р. та по якому здійснено переплату у сумі 6 843,43 грн., яка в подальшому була зарахована на оплату поставок за Договором № В-50274 від 01.07.2009 р.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.
Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, у тому числі підтвердженим витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Відповідач не забезпечив отримання поштової кореспонденції за своїм місцезнаходженням та конверт разом з ухвалою повернувся до суду.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
На підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався з 05.04.11р. на 21.04.11р., з 21.04.11р. на 12.05.11р., з 12.05.11р. на 26.05.11р.
Ухвалою від 26.05.11р. розгляд справи продовжено до 14.06.2011 р.
09.06.2011 р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросахінвест-2002" (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вавілон" (далі - Відповідач) були укладені Договори поставки № В-50088 від 01.07.2008 р. та № В-50274 від 01.07.2009 р.
До листопада 2009 р. поставки товару та оплата за нього проводилась сторонами в рамках Договору № В-50088 від 01.07.2008 р., за яким Відповідач виконав зобов'язання у повному обсязі, та за яким виникла переплата за поставлений товар у сумі 6 843,43 грн.
За Договором № В-50274 від 01.07.2009 р. (далі -Договір) перші поставки товару, здійснювались Позивачем починаючи з листопада 2009 р. по листопад 2010 р.
За умовами Договору постачальник зобов'язався в обумовлений строк поставити товар, згідно Замовлення покупця (Додаток №3), а покупець -прийняти його та сплатити на умовах обумовлених в додатку № 4 до Договору (п.1.1. Договору) .
Згідно п. 1.2. Договору, право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання повноважними представниками сторін товарної (товаротранспортної) накладної, яка підтверджує факт передачі товару.
Асортимент і ціна на товари погоджується в Специфікації № 1 до Договору, що затверджується сторонами і є невід'ємною частиною Договору (п. 2.1. Договору).
Вартість товару включає в себе вартість доставки товару постачальником (п. 2.7. Договору).
Постачальник здійснює поставку товару в пункт доставки на адресу покупця зазначену в додатку № 4, згідно замовлення покупця своїм транспортом та за свій рахунок (п. 3.1. Договору).
Згідно з п. 7.1. Договору, загальна сума Договору складає суму товару, отриманого за всіма накладними.
Згідно з п. 7.2. Договору, (п. 6 Додатку № 4 до Договору), покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових засобів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з моменту поставки товару.
Згідно п. 12.1. Договору, строк дії Договору встановлюється з моменту його фактичного підписання і до 31 грудня 2009 р.
Строк дії Договору автоматично продовжується на один рік, у випадку, якщо ні одна зі сторін не доведе до відома іншу сторону в письмовій формі про свій намір змінити або призупинити дію Договору за 30 календарних днів до закінчення його дії.
Так, на виконання взятих на себе зобов'язань за Договором, Позивач в період з 05.11.2009 р. по 26.11.2010 р. поставив Відповідачу товар, який Відповідачем одержаний, про що свідчать підписи та відбитки печаток Відповідача. Будь-яких заперечень щодо факту неотримання (недоотримання) товару від Позивача, Відповідач суду не надав.
Всього згідно накладних із посиланням на Договір № В-50274 від 01.07.2009 р. Позивачем поставлено Відповідачу товар на загальну суму 516 709,52, а загальна сума оплат, здійснених Відповідачем згідно зазначеного Договору складає 452 620,21 грн. Отже, сума боргу Відповідача перед Позивачем складає з урахуванням переплати (6 843,43 грн.) за попереднім Договором (№ В-50088 від 01.07.2008 р.) становить 57 245,88 грн.
У видаткових накладних наведене найменування товару, його кількість, ціна та вартість. Всі видаткові накладні містять штамп відповідача.
Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань по оплаті поставленого товару за видатковими накладними, наявність боргу відповідача у сумі 57 245,88 грн., що і є причиною спору.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).
Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст. 530 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
З огляду на умови Договору, строк оплати товару поставленого за видатковими накладними є таким, що настав (п. 7.2. Договору).
За станом на 01.03.2011 р. Позивач та Відповідач склали акт звірки розрахунків по Договору, яким підтвердили борг Відповідача перед Позивачем у сумі 57 245,90 грн.
Доказів оплати поставленого товару Відповідач не надав, доводи Позивача щодо наявності боргу у сумі 57 245,90 грн. не спростував.
За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача основного боргу у сумі 57 245,90 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст. 548 ЦК України).
Пункт 8.9. Договору передбачає, що у випадку прострочки оплати Товару Постачальник стягує з Покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого в строк Товару за кожен день прострочення платежу.
Оскільки прострочення оплати отриманого товару має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача пені за період прострочення оплати з 10.12.2010 р. по 18.03.2011 р. у сумі 2 091,61 грн. Розрахунок пені перевірено судом за допомогою програмного забезпечення "Законодавство".
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки прострочення виконання грошового зобов'язання має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача 3% річних за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 10.12.2010 р. по 18.03.2011р. у сумі 406,88 грн. та інфляційних витрат, розрахованих на суму основного боргу з застосуванням індексів інфляції за грудень 2010 року - січень 2011 року, у розмірі 795,74 грн.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Як свідчать матеріали справи, при подачі позовної заяви Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з вимогою про застосування заходів щодо забезпечення позову в порядку ст. 66 Господарського процесуального кодексу України шляхом накладення арешту на грошові кошти Відповідача.
В обґрунтування даної вимоги Позивач послався на те, що у разі неприйняття мір до забезпечення позову у подальшому утрудниться чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду.
З урахуванням вищевикладеного та у відповідність ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або за своєю ініціативою має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Зі змісту вказаних статей вбачається, що обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Водночас, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Отже вимога про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення ускладнень у виконанні судового рішення.
Разом з тим, як вбачається з вимоги про вжиття заходів до забезпечення позову, суд вважає, що Позивачем не доведено наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування вищевказаних заходів.
Відповідно до змісту статті 66 Господарського процесуального кодексу України, у вирішенні питання про забезпечення позову суд з'ясовує обсяг позовних вимог, здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів - з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а також з огляду на те, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичних осіб або фізичних осіб -підприємців -учасників судового процесу.
Більш того, ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Частиною 7 ст. 319 Цивільного кодексу України визначено, що діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб у випадках і в порядку, встановлених законом.
Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, відповідних доводів в обґрунтування вимоги про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Відповідача, Позивач не наводить.
Більш того, у розумінні положень розділу 10 Господарського процесуального кодексу України “Забезпечення позову”, розглядаючи вимогу про забезпечення позову суд оцінює, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що вимога позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, змістом якої є накладення арешту на грошові кошти Відповідача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 66, 67, 44, 49, 75, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вавілон" (49000, м. Дніпропетровськ, Амур-Нижньодніпровський район, вул. Маршала Малиновського, буд. 14 А, код ЄДРПОУ 32010905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросахінвест-2002" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Братів Трофимових, буд. 40, кв. 183, ідентифікаційний код 31870837) суму основного боргу у розмірі 57 245,88 грн. (п'ятдесят сім тисяч двісті сорок п'ять грн. 88 коп.), пеню у сумі 2 091,61 грн. (дві тисячі дев'яносто одну грн. 61 коп.), 3% річних у сумі 406,88 грн. (чотириста шість грн. 88 коп.), суму втрат від інфляції у розмірі 795,74 грн. (сімсот дев'яносто п'ять грн. 74 коп.), витрати на оплату державного мита у сумі 605,41 грн. (шістсот п'ять грн. 41 коп.), витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.), про що видати наказ
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Н.Г. Назаренко
Дата підписання рішення, оформленого
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,
- 14.06.2011р.