Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого - судді Животова Г.О.,
суддів Сахна Р.І., Слинька С.С.,
з участю прокурора Деруна А.І.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 07 червня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Донецької області на вирок Новоазовського районного суду Донецької області від 24 грудня 2010 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Вказаним вироком засуджено
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, раніше
не судимого,
та
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
громадянина України, раніше
не судимого,
за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 122 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки кожному.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців кожному, з покладенням на них обов'язків, передбачених п. п. 3, 4 ст. 76 КК України.
В апеляційному порядку вирок не переглядався.
Вироком суду, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що вони 22 червня 2010 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, біля будинку № 36 по вул. 50 років СССР у м. Новоазовську Донецької області на ґрунті неприязних стосунків, в ході сварки, без попередньої змови між собою, умисно нанесли ОСОБА_3 множинну кількість ударів руками та ногами в різні частини тіла та голову, заподіявши потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
У касаційній скарзі заступник прокурора області, не оспорюючи кваліфікацію дій засуджених, вважає, що призначене покарання не відповідає тяжкості злочину та особам засуджених, просить вирок скасувати через м'якість покарання і повернути справу на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання доводів касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів за обставин, встановлених судом, є правильним, відповідає фактичним обставинам справи, обґрунтований сукупністю розглянутих у судовому засіданні доказів, які дослідженні в порядку ст. 299 КПК України, належно оцінені судом та детально викладені у вироку.
Доводи прокурора, наведені у касаційній скарзі, про те, що призначене покарання засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не відповідає вимогам кримінального закону, колегія суддів вважає безпідставними.
Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно з вимогами ст. 75 КК України, якщо суд при призначені покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Як видно з мотивувальної частини вироку, при вирішенні питання про можливість звільнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням судом у відповідності до вимог ст. 65 КК України враховані ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, обставини справи, дані про особи засуджених, зокрема, те, що вони раніше не судимі, мають постійне місце проживання, характеристики останніх, ОСОБА_1 має на утриманні двох дітей, а ОСОБА_2 - одну дитину, з урахуванням обставини, що пом'якшує покарання - щире каяття та обставини, що його обтяжує - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння дійшов правильного висновку про можливість виправлення засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та попередження вчинення нових злочинів без ізоляції їх від суспільства, але в умовах здійснення контролю за їх поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням з покладенням на них обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Доводи прокурора про негативну характеристику засуджених, а саме те, що вони ніде не працюють та не вжили заходів для працевлаштування, колегія суддів вважає безпідставними.
Окрім того, питання про звільнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням у судових дебатах порушив саме прокурор.
Підстав для скасування судового рішення щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та направлення кримінальної справи на новий судовий розгляд не знайдено.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були безумовною підставою для зміни чи скасування судового рішення по справі, не встановлено.
Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
Вирок Новоазовського районного суду Донецької області від 24 грудня 2010 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Животов Г.О. Сахно Р.І. Слинько С.С.