Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Пойди М.Ф.,
суддів Орлової С.О., Швеця В.А.,
за участю прокурора Шевченко О.О.
розглянула в судовому засіданні 02 червня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою представника потерпілого ОСОБА_1 на вирок Київського районного суду м. Сіиферополя від 13 квітня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 липня 2010 року, яким
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, раніше не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки із покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. З засудженого стягнуто матеріальну шкоду і судові витрати.
Ухвалою апеляційного суду вирок залишено без змін.
ОСОБА_2 засуджено за те, що він 07 вересня 2009 року, близько 19 год. 40 хв., керуючи автомобілем «Деу-Сенс» реєстраційний номер НОМЕР_1 в м. Сімферополі по вул. Воровського, рухаючись зі швидкістю 72,2 км/год., і маючи технічну можливість попередити наїзд на пішохода, не вжив заходів по зниженню швидкості аж до зупинки та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3, який рухався на дозволяючий сигнал світлофора. В результаті наїзду потерпілому ОСОБА_3 було спричинено тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні в момент спричинення.
В касаційній скарзі представник потерпілого, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, а саме, ст. 75 КК України при призначенні засудженому покарання, м'якість покарання і безпідставне звільнення від його відбування, необґрунтоване заниження розміру відшкодування моральної шкоди, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду і зміну вироку місцевого суду у зв'язку з необхідністю збільшення розміру відшкодування моральної шкоди до 100 тис. грн., призначення ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права управління транспортними засобами на максимальний строк.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення скарги без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про вчинення ОСОБА_2 злочину за зазначених у вироку обставин, правильність кваліфікації його дій, а також розмір матеріальної шкоди, яка встановлена і підлягає стягненню вироком суду, у скарзі не оспорюються.
Покарання ОСОБА_2 призначено у відповідності з вимогами ст. 65 КК України з урахуванням ступені тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, в межах санкції ч.2 ст. 286 КК України.
Мотивуючи своє рішення про можливість звільнення засудженого від покарання на підставі ст. 75 КК України, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, скоїв злочин з необережності, позитивно характеризувався, щиро розкаявся і частково відшкодував матеріальну шкоду. Також суд врахував інші конкретні обставини справи, наведені у вироку, та прийшов до обґрунтованого висновку про можливість виправлення ОСОБА_2 та попередження нових злочинів, звільнивши його від відбування призначеного покарання.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд виходив з характеру і тривалості фізичних і душевних страждань ОСОБА_4, конкретних обставин справи, і, стягнувши з засудженого 30000 грн., обґрунтовано визнав цю суму достатньою для компенсації заподіяної моральної шкоди.
Статтею 1167 ЦК України передбачені різні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду особи, яка своїми неправомірними діями завдала цю шкоду, і володільцем джерела підвищеної безпеки, незалежно від його вини. За таких обставин посилання у скарзі на те, що засуджений і ТОВ «Волга-Волга» повинні нести солідарну матеріальну відповідальність, не відповідають вимогам закону.
Разом з тим, відповідно до ч.2 ст. 1167 ЦК України, позивач не позбавлений права звернутися також до ТОВ «Волга-Волга» з позовом про відшкодування моральної шкоди у порядку цивільного судочинства.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законне, обґрунтоване рішення, колегією суддів по справі не виявлено.
Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Київського районного суду м. Сімферополя від 13 квітня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 липня 2010 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.
Орлова С.О. Пойда М.Ф. Швець В.А.