Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Єленіної Ж.М.,
суддів Крещенка А.М., Фурика Ю.П.,
з участю прокурора Казнадзея Ю.П.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 31 травня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 2 вересня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 1 листопада 2010 року.
Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 2 вересня 2010 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, в силу ст. 89 КК України не судиму,
засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна; за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання - п'ять років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 3, 4, ч. 1 ст. 76 КК України.
Справа №5-1348 км 11 Категорія ч. 2 ст. 307 КК України
Головуючий у першій інстанції:Мельник І.Г..
Доповідач: Крещенко А.М.
Арешт, накладений постановою слідчого від 18.05.2010 року на майно, яке належить ОСОБА_1, а саме: Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 , та постановою слідчого від 08.06.2010 року на два мобільних телефони марки «Нокіа» та мобільний телефон марки «Соні Еріксон», знятий.
У вироку вирішено питання судових витрат та долю речових доказів.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 1 листопада 2010 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни .
ОСОБА_1 визнана винною та засуджена за вчинення злочинів скоєних за наступних обставин.
11 травня 2010 року, близько 9 год. ОСОБА_1, знаходячись біля пам'ятника «Пушка» на бульварі Комсомольському в м. Маріуполі, незаконно, як з метою збуту так і без мети збуту, у невстановленої органом досудового слідства особи, придбала особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, який перенесла до себе додому за адресою: бульвар 50 років Жовтня у м. Маріуполі де і зберігала.
У цей же день, близько 13 год.10 хв., знаходячись за вказаною адресою, ОСОБА_1 незаконно збула ОСОБА_3 частину вказаного наркотичного засобу загальною масою у перерахунку на суху речовину 0,14 гр., а залишок - у трьох медичних шприцах вагою відповідно 0,19гр. та загальною вагою - 0,601 гр., був у цей же день у неї вилучений працівниками міліції.
У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеність винності та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1, порушує питання про скасування постановлених щодо неї судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок його м'якості. При цьому вказує на те, що суд не навів у вироку переконливих доводів можливості звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із вироку суд при призначенні покарання ОСОБА_1 врахував дані про особу засудженої, із яких вбачається, що вона в силу ст. 89 КК України не судима, працює, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, наявність у неї хронічних захворювань, у зв'язку з чим вона потребує постійного лікування, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття, визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину.
Разом з тим, в порушення вимог ст. 65 КК України, судом в достатній мірі не враховано характер та суспільну небезпечність вчиненого злочину. Зокрема не враховано, що ОСОБА_1 вчинила тяжкий злочин - збула особливо небезпечний наркотичний засіб, а іншу його частину зберігала для особистого вживання. ОСОБА_1 із 2003 року знаходиться на обліку у міському наркологічному диспансері.
За таких обставин, звільнення місцевим судом ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, та залишення апеляційним судом апеляції прокурора з підстав неправильного застосування такого звільнення без задоволення, а вироку суду без зміни, колегія суддів не може визнати обґрунтованим, а тому вирок та ухвала суду підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.
Якщо при новому розгляді буде встановлена винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 та ч. 2 ст. 309 КК України, та ті ж дані про її особу, то призначення їй покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід визнати м'яким.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу прокурора задовольнити.
Вирок Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 2 вересня 2010 року та хвалу Апеляційного суду Донецької області від 1 листопада 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.
Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд.
Судді:
Єленіна Ж.М. Крещенко А.М. Фурик Ю.П.