Справа № 2-336/11
18.05.2011 року Долинський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Бондарчука Р.А.,
при секретарі Поліщук Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Долинська справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Богданівської сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування , -
Позивач звернулася до суду з даним позовом , мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла його матір -ОСОБА_3. Після її смерті відкрилася спадщина, що складається з домоволодіння (будинку з господарськими спорудами), яке розташоване за адресою АДРЕСА_1
Позивач прийняв спадщину, що залишилася після смерті матері, шляхом подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.
Проте за час свого життя мати не встигла зареєструвати вказане домоволодіння в органах БТІ , в зв'язку з цим нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на будинок та господарські споруди.
Вказане домоволодіння по АДРЕСА_1, 25 березня 1977 року придбав його батько ОСОБА_4 у продавця ОСОБА_5 на підставі письмового договору, посвідченого виконавчим комітетом Марфівської сільської ради, зареєстрованого в книзі запису нотаріальних дій під № 10.
ІНФОРМАЦІЯ_3 року батько позивача ОСОБА_4 помер, після смерті в будинку залишилася проживати дружина померлого та мати позивача ОСОБА_3, яка фактично прийняла спадщину. Рішенням виконкому Богданівської сільської ради № 41 від 17.07.1997 року дозволено перереєструвати спірне домоволодіння на ОСОБА_3 (а.с. 12).
Позивач, як спадкоємець звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті матері. Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину на будинок було відмовлено у зв'язку з тим, що в органах БТІ відсутня державна реєстрація права власності за фізичною особою, яка померла.
На даний час позивач як спадкоємець не має можливості в позасудовому порядку оформити право власності на спадщину , що змушує його звертатись до суду .
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити та визнати дійсним письмовий договір купівлі-продажу будинку укладений між батьком та продавцем ОСОБА_5. Доповнив, що вчасно звернувся до нотаріуса, але отримати свідоцтво на домоволодіння не має змоги оскільки за час свого життя батько не встиг зареєструвати вказане домоволодіння в органах БТІ.
Відповідача ОСОБА_2 в попередньому судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог, зазначила, що не претендує на спадщину, яка відкрилась після смерті матері. Уточнила, що спірний будинок купив батько, після смерті батька а в ньому проживала мати, а після смерті матері проживає позивач. Просить позов задовольнити та визнати в порядку спадкування право власності за позивачем.
Представник Богданівської сільської ради в судове засідання не з'явився про час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку.
Вислухавши пояснення представника позивачки , вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню .
Згідно договору купівлі-продажу укладеного 25.03.19977 року між покупцем ОСОБА_4 та продавцем ОСОБА_5 та посвідченого Марфівською сільською радою в книзі для запису нотаріальних дій під № 10 покупець придбав за 700 крб. будинок у с. Вишневе, що належить продавцю (а.с. 10).
За даними копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року ( а.с. 7 ) .
За даними копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року ( а.с. 6 ) .
Із копії свідоцтва про народження позивача НОМЕР_3 вбачається що його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 8).
Згідно технічного паспорту Долинської дільниці БТІ від 25.06.2010 року власником житлового будинку в АДРЕСА_1 є - ОСОБА_3 ( а.с. 13-14 ) .
Із довідки Богданівської сільської ради від 26.04.2011 року № 1245/02-20 та № 125/02-20 ОСОБА_3 проживала разом з ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 Заповіт від імені померлого ОСОБА_4 не посвідчувався, від імені померлої ОСОБА_3 посвідчено заповіт № 35 від 21.10 2003 року щодо заповіту земельної ділянки на ім'я ОСОБА_1 (а.с. 15, 25, 26).
Із копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.04.2011 року вбачається , що позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на будинок після смерті його матері ОСОБА_3, оскільки спадкоємцем не було надано правовстановлюючого документу на майно (а.с. 20).
Із довідок завідуючого Долинською державною нотаріальною конторою № 344/01-16 та № 345/01-16 від 26.04.2011 року слідує, що до нотаріальної контори за прийняттям спадщини після померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спадкоємці не зверталися, спадкова справа не заводилась ( а. с. ).
Згідно витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна обтяження стосовно спірного домоволодіння відсутні (а.с. ).
Цивільні відносини пов'язані з прийняттям спадщини ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 виникли до набрання чинності ЦК України, який вступив в дію з 01.01.2004 року.
Згідно ст.529 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних відносин, при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти, чоловік (дружина) і батьки померлого. Зі ст. 530 ЦК УРСР слідує, що при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).
Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном .
Зазначенні в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини .
За умовами п. 113, діючої на той час, Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 18/5 від 14.06.1994 року - Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто таким, які фактично вступили в управління або володіння спадковим майном чи подали заяву в державну нотаріальну контору про прийняття спадщини (ст.549 Цивільного кодексу ( 1540-06 ). Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов'язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу; копія рішення суду, що, набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанцій про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім'я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього. Ці документи приймаються державним нотаріусом з урахуванням у кожному випадку всіх конкретних обставин і при відсутності заперечень з боку інших спадкоємців. Спадкоємці, які пропустили строк для прийняття спадщини, можуть бути за згодою всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину, включені до свідоцтва про право на спадщину як такі, що прийняли спадщину. Така згода спадкоємців повинна бути викладена у письмовій формі і подана державній нотаріальній конторі до видачі свідоцтва про право на спадщину. Справжність підписів спадкоємців на заяві повинна бути засвідчена у відповідності з правилами,
викладеними в пункті 110 цієї Інструкції. Спадкоємець, якому за рішенням суду строк на прийняття спадщини продовжений, повинен у межах строків, встановлених статтею 549 Цивільного кодексу ( 1540-06 ), одержати свідоцтво про право на спадщину чи прийняти спадщину шляхом фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном, або шляхом подачі нотаріальному органові за місцем відкриття спадщини заяви про
прийняття спадщини.
Таким чином в судовому засіданні достовірно встановлено, що батько позивача ОСОБА_4 25 березня 1977 року придбав у продавця ОСОБА_5 по АДРЕСА_1. Після смерті батька будинок в порядку спадкування перейшов до матері, яка фактично прийняла спадщину без оформлення відповідних правовстановлюючих документів, а тому суд вважає , що є підстава для визнання за ОСОБА_1 права власності на вищезазначений будинок .
Відповідно до положень ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом .
Згідно ч.1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця , у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті , той ж подружжя , який його пережив, та батьки .
Згідно ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець , який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини .
Статтею 1218 ЦК України передбачено , що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Вказане кореспондується нормами ст. 1216 ЦК України , відповідно до вимог якої до позивача перейшли права та обов'язки померлої ОСОБА_3
За умовами ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємці (спадкова трансмісія).
У відповідності до ст.256 ч.2 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Положеннями ст. 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою , а також у разі втрати ним документа , який засвідчує його право власності .
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що померла ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_4, але належним оформити право власності за життя не встигла, позивач по справі є її спадкоємцем, прийняв спадщин, яка відкрилася після його смерті, не заявив про відмову від спадкового майна. Крім нього та сестри, яка не претендує на спадщину, інших спадкоємців не має, немає і тих, хто мав би право на обов'язкову частину в спадщині, а тому заявлений позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України понесені позивачем, судові витрати , слід покласти на нього, оскільки зі сторони відповідачів відсутня цивільно-правова вина щодо не оформлення правовстановлюючих документів спадкоємцем.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212 -215, 218, 224-226 ЦПК України , суд , -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити .
Визнати дійсним договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 від 25.03.1977 року укладений за життя, між ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
Визнати факт належності на праві власності ОСОБА_4, померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 року, житлового будинку АДРЕСА_1.
Встановити факт прийняття, за життя, спадщини ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, після смерті чоловіка - ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року.
Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1, після смерті матері - ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Визнати в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року, за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на домоволодіння, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку відповідно до вимог ст. 294 ЦПК України .
Головуючий суддя: Бондарчук Р.А.