Заводський районний суд м. Запоріжжя
65 м. Запоріжжя Україна 69009
Справа № 0809/2-287/11
15.04.2011Заводський районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Мєркулової Л.О.,
секретаря - Фролової Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У своєму позові позивача вказав, що 30.11.2007 року було укладено кредитний договір з ОСОБА_1, згідно якого він отримав кредит, що надається окремими частинами - траншами.
Згідно договору про видачу траншу № 1 від 03.12.2007 року відповідач отримав кредит у розмірі 24000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення 04.12.2017рокую
Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється за графіком погашення кредиту та процентів.
Позивач вважає, що відповідач свої зобов*язання за вищевказаним договором належним чином не виконав.
У зв*язку з зазначеними порушеннями зобов*язань за кредитним договором відповідач станом на 29.10.2010 року має заборгованість -7053,31 доларів США, що еквівалентно 55802,94 грн.
Для забезпечення виконання зобов*язань за кредитним договором було укладено договір поруки з ОСОБА_2
Вимога, пред*явлена до поручителя, залишена без задоволення.
У своєму позові позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 7053,31 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 55 802,94 грн.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав і просить його задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнав і суду пояснив, що дійсно ОСОБА_1 брав в банку кредит в грудні 2007 році в доларах США траншами. Заборгованість відповідач визнає, але повідомлення йому про виникнення заборгованості банк не направляв. Тому просить у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши докази по справі, вислухав пояснення представника позивача та представника відповідача, суд вважає, що позов ПАТ КБ «Приватбанк» не підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що дійсно між позивачем і відповідачем ОСОБА_1 30.11.2007 року було укладено кредитний договір, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 24 000 доларів США . Строк дії договору до 04.12.2017 року.
Із договору про видачу траншу від 03.12.2007 року вбачається, що ОСОБА_1 уклав договір з банком на отримання транш кредиту в розмірі 24 000 доларів США.
Із договору поруки від 30.11.2007 року вбачається. що відповідач по справі ОСОБА_2 є поручителем перед банком за виконання ОСОБА_1 зобов*язань за кредитним договором.
Із письмової вимоги позивача до поручителя від 29.10.2010 року вбачається, що позивач направляв вимогу поручителю, в якій вимагав погасити прострочену заборгованість ОСОБА_1, яка станом на 29.10.2010 року складає: 6687,31 доларів США.
Із кредитної угоди № 14.14129 від 30.11.2007 року встановлено, із пп. а п 2.3.3, банк на свій розсуд має право змінити умови даної угоди і договорів про видачу траншу -вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов*язань за даною угодою і договорами про видачу траншу у повному обсязі шляхом направлення повідомлення. При цьому, згідно ст..212, 611, 651 ЦК України по зобов*язанням, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються, що наступили згідно вказаної в повідомленні дати. В цю дату позичальник зобов*язується по всіх договорах про видачу траншів повернути банку суму кредиту в повному обсязі, відсотки за фактичний термін його користування. Повністю виконати інші зобов*язання за даною угодою і договорами про видачу траншів.
Як встановлено із матеріалів цивільної справи, позивачем була направлена вимога тільки поручителю, а позичальнику -не направлялась.
Із розрахунку, який зроблено позивачем, не вбачається, коли, в якому розмірі, і яка виникла заборгованість: чи по тілу кредиту, чи відсоткам.
Суд не узяв до уваги пояснення представника позивача на те, що направляти повідомлення позичальнику це право, а не обов*язок банку. Але ж, суд звернув увагу на той факт, що письмова вимога про погашення заборгованості була направлена лише поручителю -ОСОБА_2, хоча основний позичальник є ОСОБА_1, який про заборгованість повідомлений не був.
Крім того, строк повернення кредиту ще не закінчився.
Крім цього, судом було встановлено, що термін повернення кредиту встановлено - 2017 рік. Згідно п.2.3.3 Кредитної угоди, укладеної між банком та ОСОБА_1 термін виконання тих зобов*язань, по яким ще не наступив, вважається термін, який вказано в повідомленні. Але повідомлення ОСОБА_1 не направлялось.
Відповідно до ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов*язаний сплатити грошову суму відповідно до ст..625 ЦК України.
Згідно до ст..526 ЦК України зобов*язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Таким чином, позов ПАТ комерційний банк «Приватбанк»не знайшов свої докази та обґрунтування у судовому засіданні і тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 1050 ЦК України, суд, -
У задоволенні позову ПАТ комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості -відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги з дня його проголошення.
Рішення набирає законної чинності після закінчення десятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.
Якщо було подано апеляційну скаргу,але рішення не скасовано, рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Л.О.Мєркулова