79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
31.05.11 Справа № 5010/565/2011-П-6/18
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Т.Б. Бонк
суддів С.М. Бойко
Р.І. Марко
При секретарі Чорній Н.
За участю представників сторін:
Від позивача - не з'явився
Від відповідача - не з'явився
Від прокуратури - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.04.11
у справі № 5010/565/2011-П-6/18
за позовом прокурора Коломийського району в інтересах держави в особі державного підприємства "Коломийське лісове господарство"
до відповідача приватного підприємця ОСОБА_2
про стягнення заборгованості
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 26.04.11 у справі № 5010/565/2011-П-6/18 задоволено позов прокурора Коломийського району поданого в інтересах держави в особі державного підприємства "Коломийське лісове господарство". Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_2 на користь Державного підприємства "Коломийське лісове господарство" 32 943 грн. 30 коп. заборгованості. Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_2 в дохід державного бюджету 329 грн. 44 коп. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.
Рішення суду мотивоване тим, що актом звірки взаєморозрахунків підтверджується заборгованість відповідача у розмірі 32 943, 30 грн.
У своїй апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити, обґрунтовуючи тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи. В апеляційній скарзі скаржник вказує , що жодного договору з позивачем не було укладено, не було встановлено жодних вимог до якості товару, а також не визначено строк дії договору, що не дає позивачу права вимоги про стягнення коштів за поставлений товар. Крім того, апелянт зазначає, що акт звірки на який посилається позивач належним чином не оформлений, а тому не є належним доказом у підтвердження наявності боргу у відповідача.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду залишити без змін, як таке, що прийнято з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи. Зазначив, що сума боргу підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, яким підтверджується заборгованість відповідача у розмірі 32 943, 30грв.
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, на підставі товаро-транспортних накладних № 0105704 від 15.09.09; № 0105708 від 16.09.09; № 0105710 від 01.10.09; № 0105716 від 23.10.09; № 0105723 від 16.11.09; № 0105724 від 16.11.09 та довіреностей № 062861 від 14.09.09; № 062863 від 01.10.09; № 062864 від 17.11.09 ДП "Коломийське лісове господарство" відвантажило підприємцю ОСОБА_2 лісопродукцію (вільха, бук) у кількості згідно накладних на загальну суму 32 943грн.30коп.
В результаті зазначених вище дій, між сторонами даного спору, виникли договірні зобов'язання з приводу купівлі-продажу, де продавець (позивач) передав у власність покупця товар, а той в свою чергу отримав товар та зобов"язався оплатити його вартість, що не суперечить вимогам ст.ст. 202,205 ЦК України.
Вище згаданими товаро-транспортними накладними та довіреностями підтверджується той факт, що відповідач отримав лісопродукцію, однак кошти за отриманий товар не оплатив.
З наявного у матеріалах справи акту звірки взаємних розрахунків (арк. справи 8), який підписаний та засвідчений печатками сторін, станом на 10.03.10 у відповідача наявний борг в сумі 32 943 грн. 30 коп.
Як встановлено судом, 06.10.10 позивач звернувся до відповідача з письмовою претензією № 607 про необхідність сплати боргу до 15.10.10 в добровільному порядку. Однак, заборгованість відповідачем погашена не була.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов'язання.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник)зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу дії ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Окрім того, ч. 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Однак, відповідачем в силу ст.ст. 33, 34 ГПК України, належними та допустимими доказами не спростовано факту відсутності боргу перед позивачем, а відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача 32 943 грн. 30 коп. заборгованості є обґрунтованими та правомірно задоволені судом першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -
Постановив:
1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.04.11 у справі № 5010/565/2011-П-6/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2 - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий Т.Б. Бонк
Суддя С.М. Бойко
Суддя Р.І. Марко
Повний текст постанови виготовлений 09.06.2011 р.