33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"07" червня 2011 р. Справа № 5019/770/11
За позовом Прокурора Рівненського району в інтересах держави в особі Великоомелянської сільської ради
до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління держкомзему у Рівненському районі
про стягнення 1410 грн. 71 коп.
Суддя Мамченко Ю.А.
Представники:
від позивача : представник ОСОБА_4 довіреність №683 від 07.06.2011 року;
від відповідача : представник не з'явився;
від третьої особи : представник не з'явився;
від органу прокуратури : Зубілевич К.М. посвідчення №43 від 20.07.2009 року.
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
Прокурор Рівненського району в інтересах держави в особі Великоомелянської сільської ради звернувся до суду з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 шкоди спричиненої використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням в сумі 1410 грн. 71 коп.. В обґрунтування вимог позивач зазначає, що Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель у Рівненській області проведено перевірку дотримання відповідачем вимог земельного законодавства. За результатами перевірки встановлено, що відповідачем допущено самовільне зайняття земельних ділянок площею 2,01 га. та використовується не за цільовим призначенням земельна ділянки площею 1,08 га., чим завдано шкоду земельним ресурсам. Нарахування розміру шкоди здійснено відповідно до Постанови КМУ від 25.07.2007 року №963 «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу».
В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Просять стягнути з відповідача 1410 грн. 71 коп. завданої шкоди.
Представник Управління Держкомзему у Рівненському районі в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання третя особа повідомлена належним чином, що стверджується наявним в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №3300107183889. Причин неявки в судове засідання не повідомило.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав. Надіслане на адресу відповідача м.Рівне, вул.Світлична, буд.15, поштове повідомлення з ухвалою про відкладення розгляду справи повернулось до господарського суду Рівненської області з довідкою відділення підприємства зв'язку: «за закінченням терміну зберігання», конверт №3300107183854.
Чинним законодавством до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах. В разі коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає його місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
За таких обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача та прокурора, вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
При винесенні рішення суд
Згідно з Державним актом на право приватної власності на землю (серія РЗ №693157 від 18.04.2003 року) ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
10.04.2009 року Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель у Рівненській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства громадянином ОСОБА_2 стосовно використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1
Під час проведення перевірки встановлено факт використання громадянином ОСОБА_2 земельної ділянки орієнтовною площею 0,13 га за адресою: АДРЕСА_1 не за цільовим призначенням, а саме: земельна ділянка площею 0,13 га. з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд використовувалась для розміщення пункту для ремонту автомобілів.
За фактом допущеного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст.53 КУпАП, державним інспектором управління з контролю за використанням та охороною земель в Рівненській області складений протокол за №004691 від 24.04.2009 року про адміністративне правопорушення, та державним інспектором Управління з контролю за використанням та охороною земель в Рівненській області винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення, за якою громадянина ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 85 грн. 00 коп..
Крім того, допущеним порушенням завдана шкода земельним ресурсам, розмір нарахування якої здійснено відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.07 №963 «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу».
Вказані обставини відображені у складених за результатами перевірки Актах: №24 від 13.04.2009 року та №87 від 10.04.2009 року, які підписано державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель по Рівненській області за участю помічника Рівненського міжрайонного природоохоронного прокурора. Представник відповідача, який був присутній при перевірці, отримав копії вищезазначених Актів, що стверджується відповідними підписами.
Відповідно до проведених Управлінням з контролю за використанням та охороною земель в Рівненській області розрахунків розмір шкоди, спричиненої використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням становить 1410 грн. 71 коп. Зазначену суму підприємцю ОСОБА_2 запропоновано сплатити на спеціальний рахунок, одержувач місцевий бюджет Великоомелянської сільської ради, розрахунковий рахунок №31514921700303, банк одержувача Головне управління Державного казначейства України у Рівненській області МФО:833017 код платежу 24062100, про що представника громадянина ОСОБА_2 по довіреності повідомлено письмово 24.04.2009 року.
На момент розгляду справи суму завданої шкоди відповідачем не погашено. В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем суми шкоди, спричиненої використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням в розмірі 1410 грн. 71 коп.
Управлінням Держкомзему у Рівненському районі на адресу відповідача направлялись повідомлення про виклик для надання пояснень з приводу використання земельних ділянок не за цільовим призначенням від 13.04.2009 року.
Стаття 11 Цивільного кодексу України визначає, що цивільні права і обов'язки зокрема виникають з договорів та інших правочинів, крім того, цивільні права і обов'язки виникають безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.2 Земельного кодексу України, земельні відносини -це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Повноваження міських рад у галузі земельних відносин врегульовані ст.12 Земельного кодексу України. До них, зокрема, належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності. Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Відповідно до п. 1 ст.96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.
Відповідно до ст.211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, зокрема самовільне зайняття земельних ділянок; невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).
Згідно ст.35 Закону України «Про охорону земель»власники і землекористувачі, в тому числі орендарі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.
Згідно ст.56 Закону України «Про охорону земель»юридичні і фізичні особи винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно з законом. Шкода заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю, яка є видом цивільно-правової відповідальності.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що відповідач вчинив дії, які є підставою для покладення на нього відповідальності за заподіяну державі шкоду. Зокрема протиправна поведінка полягає у використанні земельної ділянки не за цільовим призначенням, також наявна сама шкода, що обрахована наступним чином.
Розмір шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки та використанням земельних ділянок не за цільовим призначенням, обраховується згідно з Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.2007 року.
Відповідно до п.4 Методики розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови) за такою формулою:
Шс = Пс х Нп х Кф х Кі (1), де Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень; Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів; Нп - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і 3; Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4; Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначаються відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 р. N 783. Відповідно до п.5 Методики розмір шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, визначається: для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови) за такою формулою: Шц = Пн х 0,33 х (Нп + Нф х Кр) х Ко х Кі (3), де Шц - розмір шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, гривень; Пн - площа земельної ділянки, яка використовується не за цільовим призначенням, гектарів; 0,33 - коефіцієнт для врахування частки середньорічного доходу, що перерозподіляється через державний та місцеві бюджети; Нп та Кі - мають таке саме значення, як у формулі 1; Нф - середньорічний додатковий дохід, отриманий внаслідок фактичного використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, визначений у додатку 8; Кр - коефіцієнт, що застосовується для врахування регіональної відмінності формування середньорічного доходу, отриманого від фактичного використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, визначений у додатку 9; Ко - коефіцієнт, що застосовується для врахування природоохоронної цінності, наявності обмежень (обтяжень), які зумовлюють особливий режим використання земельної ділянки, визначений у додатку 10.
Тобто розмір шкоди, заподіяної внаслідок використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, не залежить від періоду використання спірної земельної ділянки; зазначена шкода нараховується за сам факт вчинення таких дій.
Так, за розрахунками державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Рівненського району розмір шкоди, заподіяної відповідачем використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням, становить 1410 грн. 71 коп. Вказані розрахунки перевірено та визнано судом вірними.
Відповідно до п.2.3 Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, шкода (збитки), що заподіяні на земельних ділянках, які надані у користування чи передані у власність юридичних та фізичних осіб, внаслідок їх використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, якщо порушення вчинено власником чи користувачем земельної ділянки, повинні бути відшкодовані державі та територіальній громаді. У разі вчинення зазначених порушень іншими юридичними та фізичними особами, які самовільно зайняли надані у користування чи передані у власність земельні ділянки та здійснили вищезазначені правопорушення, шкода повинна бути відшкодована власнику чи користувачу земельної ділянки.
Згідно з п.2.4 Методичних рекомендацій кошти за шкоду, що заподіяна на земельних ділянках державної та комунальної власності у межах та за межами населених пунктів, які не надані у користування та не передані у власність, внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, розподіляються відповідно до статті 13 Бюджетного кодексу України та Закону України про державний бюджет України на відповідний рік.
З огляду на зазначене та враховуючи, що шкода заподіяна відповідачем позивачу на час прийняття рішення не оплачена, її розмір підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1410 грн. 71 коп. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (33000, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход бюджету Великоомелянської сільської ради (35360, Рівненська обл. Рівненський р-н, с.Велика Омеляна, вул.Шевченка, 79, код ЄДРПОУ 22586549, р/р 33113364700303 банк одержувача Головне управління Державного казначейства України у Рівненській області, МФО 833017) - 1410 грн. 71 коп. шкоди завданої використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням.
3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (33000, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход державного бюджету України 102 грн. 00 коп. державного мита.
4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (33000, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход державного бюджету України 236 грн. 00 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Мамченко Ю.А.
Повний текст рішення суддею підписано "10" червня 2011 року