33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"25" травня 2011 р. Справа № 5019/424/11
Суддя Войтюк В.Р. розглянувши матеріали справи
за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Радивилівська меблева фабрика”
третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог Комунальне підприємство “Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації”
про визнання права державної власності.
В засіданні приймали участь:
Від позивача: ОСОБА_1. дов. у справі.
Від відповідача: ОСОБА_2. (дов. від 18.03.11 р.)
Від третьої особи: не з'явився.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області звернулось до господарського суду з позовною заявою до ВАТ "Радивилівська меблева фабрика" у якій просить визнати право власності за державою в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області на приміщення магазину, що знаходиться в м.Радивилів, вул.Міцкевича, 3, загальною площею 250,6 м.кв.
Відповідач - Відкрите акціонерне товариство “Радивилівська меблева фабрика”, подало зустрічний позов до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області, в якому просить визнати право власності на приміщення магазину, що знаходиться за адресою: Рівненська область, м.Радивилів, вул.Міцкевича,3, загальною площею 248,99 м.кв. за відкритим акціонерним товариством "Радивилівська меблева фабрика", визнати незаконними дії Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області щодо не включення до Переліку нерухомого майна, що передається у власність Відкритому акціонерному товариству “Радивилівська меблева фабрика” (затверджений наказом № 113 від 28 березня 2001 року) нежитлового приміщення (магазину), що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Радивилів, вул. Міцкевича, 3; зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області внести зміни в Перелік нерухомого майна, що передається у власність Відкритому акціонерному товариству “Радивилівська меблева фабрика”, що затверджений наказом № 113 від 28 березня 2001 року, а саме доповнити Перелік наступним нерухомим майном - нежитлове приміщення (магазин), площа - 248,99 м2, знаходиться за адресою: Рівненська обл., м. Радивилів, вул. Міцкевича, 3.
Первинний позивач вимоги обгрунтовує таким.
Відкрите акціонерне товариство "Радивилівська меблева фабрика" створене шляхом перетворення Радивилівської державної меблевої фабрики у січні 1995р.
Статутний фонд акціонерного товариства становив 4363900 крб., що відповідає пункту 17 акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу. До вартості цілісного майнового комплексу (статутного фонду акціонерного товариства) не було включено вартість державного житлового фонду. А отже і вартість магазину, що вбудований у житловий будинок № 3, що розташований по вул. Міцкевича в м. Радивилові, Рівненської області.
Для впорядкування обліку нерухомого майна, приватизованого у складі цілісного майнового комплексу та з метою проведення первинної реєстрації права власності на об'єкти нерухомості, наказом регіонального відділення ФДМУ Рівненській області від 28.03.2001р. №113, підтверджено право власності на нерухоме майно ВАТ «Радивилівська меблева фабрика»та видано перелік нерухомого майна, яке передане у власність товариству у якому відсутній оспорюваний об'єкт.
Регіональним відділення було направлено запит до Рівненського обласного бюро технічної інвентаризації про те, за ким зареєстровано право власності на приміщення магазину, що знаходиться на першому поверсі житлового будинку за адресою м. Радивилів, вул. Міцкевича,3 на що, листом від 10.01.2011р. № 46/1 була дана відповідь, про те , що право власності вказаного об'єкту зареєстроване за Радивилівською меблевою фабрикою згідно рішення міськвиконкому № 72 від 07.10.1993р.
Оскільки, приватизація ВАТ «Радивилівська меблева фабрика»відбулася у 1995р., то інформація зазначена у листі стосувалася державного підприємства, тому право власності було зареєстроване за Радивилівською меблевою фабрикою як за державним підприємством.
У ст.34 ЗУ «Про власність»який діяв на той час вказано, які об'єкти відносяться до права загальнодержавної власності, в тому числі до них належить майно державних підприємств.
Відповідно до ст. 37 цього Закону майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання, крім випадків, передбачених законодавством України.
Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства. До права повного господарського відання застосовуються правила про право власності, якщо інше не встановлено законодавчими актами України, тому Рівненським ОБТІ було зареєстроване право власності держави на оспорюваний об'єкт в особі меблевої фабрики.
Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Право власності припиняється (ст.326 ЦК) у разі: відчуження власником свого майна; відмови власника від права власності; припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; знищення майна; викупу пам'яток культурної спадщини; примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника; реквізиції; конфіскації; припинення юридичної особи чи смерті власника. Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.
Спірний об'єкт, жодним із передбачених способів не відчужувався, а отже право власності держави на нього не припинялося.
Управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації згідно з пунктом 1.3 "Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі", затвердженого наказом ФДМУ та Міністерства економіки України за від 19.05.1999р. №908/68, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.1999 року за № 414/3707, здійснюють державні органи приватизації.
Радивилівським районним бюро технічної інвентаризації було виготовлено технічний паспорт на вбудований магазин у буд. № 3 по вул. Міцкевича в м. Радивилові, Рівненської області.
Відповідно до ч.2 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У зв'язку з обставинами, котрі заважають РВ ФДМУ по Рівненській області здійснювати функції управління державним майном, зокрема із-за неможливості оформлення права власності на оспорюваний об'єкт, регіональне відділення змушене звернутися з позовом про визнання права державної власності.
У зустрічному позові просить відмовити.
ВАТ «Радивилівська меблева фабрика»позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна не визнає та просить задоволити зустрічний позов посилаючись на таке.
Житловий будинок по вул. Міцкевича, 3 в м. Радивилів був побудований за кошти державного підприємства «Радивилівська меблева фабрика», яка виступила замовником будівництва. Одночасно зі зведенням будинку, Відповідачем фінансувалася і побудова магазину. Житловий будинок та магазин будувались, та приймались в експлуатацію як різні об'єкти. Зокрема на кожен з цих об'єктів у вересні 1990 року підписувався окремий акт введення в експлуатацію. Відповідно і в рішенні Червоноармійської районної ради народних депутатів Рівненської області від 28 вересня 1990 року №140 яким затверджувався акт державної комісії 52-х квартирний житловий будинок та вбудований магазин визначаються як різні об'єкти.
Відкрите акціонерне товариство «Радивилівська меблева фабрика»було створено 30 січня 1995 р. в результаті корпоратизації державного підприємства «Радивилівська меблева фабрика». Відповідно до п.15 Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 1993 р. №508, з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства, активи і пасиви підприємства, структурного підрозділу переходять до відкритого акціонерного товариства. Акціонерне товариство стає правонаступником прав і обов'язків корпоратизованого підприємства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 6 листопада 1995р. №891 було затверджене Положення про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, установ, організацій.
На виконання цієї постанови ВАТ «Радивилівська меблева фабрика»звернулася до Виконавчого комітету Радивилівської міської ради народних депутатів Рівненської області за дозволом про передачу відомчого житла. Відповідно до протоколу №1 від 30 січня 1996 року Виконком міської ради дозволив будинкоуправлінню прийняти на баланс відомчі житлові будинки меблевої фабрики, утому числі і житловий будинок по вул. Міцкевича, 3.
Самі житлові будинки передавалися Радивилівському управлінню будинками за Актом передачі житлових будинків з балансу підприємства на баланс будуправління від 01 січня 1996 р. Відповідно до частини першої зазначеного акту на баланс будинкоуправління передавався 52-квартирний будинок по вул. Міцкевича, 3 без врахування магазину, який, як зазначено в акті залишається за меблевою фабрикою.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків) та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.
Згідно з ст.2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків та одноквартирні будинки (надалі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.
Вбудований магазин за адресою м.Радивилів, вул.Міцкевича,3 до житлового фонду не належать, обліковуються окремо від 52-х квартир житлового Фонду, ніколи і ніким не включався до переліку майна, яке не підлягає корпоратизації державного підприємства «Радивилівська меблева фабрика».
Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору КП Рівненське ОБТІ письмових пояснень не надала.
Заслухавши пояснення представників сторін, давши оцінку доказам, суд прийшов до висновку, що у первинному позові слід відмовити, а зустрічний підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначається правовий режим права власності.
Відповідно до статті 326 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
У відповідності до ст.1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», управління об'єктами державної власності - здійснюється Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Фонд державного майна України в силу приписів ч.1 статті 7 Закону України «Про управління об'єктами державної власності" забезпечує захист майнових прав держави на території України відповідно до законодавства, а за її межами-відповідно до чинних міжнародних договорів у межах своїх повноважень.
Відповідно до Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994р. №412 відділення у межах своєї компетенції забезпечує виконання законів України, постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України, декретів, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України, наказів Фонду, рішень обласної ради народних депутатів, розпоряджень Представника Президента України в області. Регіональне відділення є державним органом, який створюється Фондом державного майна України і йому підпорядковується.
До основних завдань відділення, в числі інших, належить здійснення повноважень власника щодо майна, яке приватизується, відповідно до прийнятих ним рішень. Відділення згідно покладених на нього завдань і в межах своїх повноважень; здійснює продаж об'єктів приватизації, здійснює управління та розпоряджається майном підприємств, установ і організацій, що перебуває у державній власності та інші функції згідно з чинним законодавством, (п.3. п.п. 5,9 п.4 Положення).
Відкрите акціонерне товариство "Радивилівська меблева фабрика" створене шляхом перетворення Радивилівської державної меблевої фабрики у січні 1995р.
Статутний фонд акціонерного товариства становив 4363900 крб., що відповідає пункту 17 акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу. До вартості цілісного майнового комплексу (статутного фонду акціонерного товариства) не було включено вартість державного житлового фонду і вартість магазину, що вбудований у житловий будинок № 3, що розташований по вул. Міцкевича в м. Радивилові, Рівненської області.
Для впорядкування обліку нерухомого майна, приватизованого у складі цілісного майнового комплексу та з метою проведення первинної реєстрації права власності на об'єкти нерухомості, наказом регіонального відділення ФДМУ по Рівненській області від 28.03.2001р. №113, підтверджено право власності на нерухоме майно ВАТ «Радивилівська меблева фабрика»та видано перелік нерухомого майна. яке передане у власність товариству, у якому відсутній оспорюваний об'єкт.
Спірне приміщення знаходиться в п'ятдесяти двох квартирному житловому будинку. Цей житловий будинок був збудований на замовлення та за кошти Державного підприємства «Радивилівська (Червоноармійська) меблева фабрика»у 1990 році, що підтверджується рішенням виконавчого комітету Червоноармійської районної ради народних депутатів від 28 вересня 1990р. №140 та Актом державної приймальної комісії від 23 вересня 1990р.
Відповідно до ст. 20 чинної на той час редакції Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств», визначення розміру статутного фонду господарського товариства, що створюється на основі державного підприємства здійснюється виходячи з оцінки у відновній вартості основних фондів за вирахуванням їх зносу, фактичної вартості оборотних фондів та врахування дебіторської та кредиторської заборгованості відповідно до методики, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Пункт 16 Положення про порядок корпоратизації підприємств, що затверджено постановою КМУ від 05.07.93 р. N508 "Про затвердження Положення про порядок корпоратизації підприємств" передбачає, що розмір статутного фонду відкритих акціонерних товариств, створених відповідно до цього Положення, визначається Методикою оцінки вартості об'єктів приватизації та оренди.
Відповідно до пункту 10 Методики оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1993 року N 717 (яка діяла на момент корпоратизації державного підприємства «Радивилівська меблева фабрика») до переліку майна об'єктів приватизації як цілісного майнового комплексу включаються: основні засоби та інші позаоборотні активи (у тому числі незавершене будівництво); оборотні засоби - запаси і затрати, грошові кошти, розрахунки та інші активи з урахуванням заборгованості.
Згідно пунктів 41, 42 Методики вартість майна цілісного майнового комплексу, зокрема, що приватизується, зменшується на вартість майна державного житлового фонду, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", а також вартість об'єктів, що не підлягають приватизації.
Таким чином, до складу майна акціонерного товариства переходить все майно державного підприємства за виключенням державного житлового фонду та об'єктів, що не підлягають приватизації.
В процесі корпоратизації державного підприємства «Радивилівська меблева фабрика», відповідно до вимог Указу Президента України від 15.06.93 р. N 210/93 "Про корпоратизацію підприємств", постанови КМУ від 05.07.93 р. N 508 "Про затвердження Положення про порядок корпоратизації підприємств" та п. 3.3 Статуту, що затверджений Міністерством Промисловості України ЗО січня 1995р. до Позивача, як до правонаступника в порядку ст. 36 Закону України від 27.03.91 р. N 887-ХІІ "Про підприємства в Україні" перейшли всі права та обов'язки корпоратизованого державного підприємства «Радивилівська меблева фабрика». Відповідно до частини 6 статті 18 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств»створене акціонерне товариство є правонаступником приватизованого підприємства.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків) та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.
Згідно з ст.2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків та одноквартирні будинки (надалі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.
Нормативно правовими актами не встановлено обмежень на включення до статутного фонду підприємств, що створені в процесі корпоратизації, нерухомого нежитлового майна, що розміщене в житлових будинках та не призначене для обслуговування житлового будинку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 6 листопада 1995 р. N 891 затверджено Положення про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій.
Цим Положенням визначено порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, у разі банкрутства, зміни форми власності або ліквідації цих підприємств, установ та організацій.
Відповідно до п.2 Цього Положення передачі в комунальну власність підлягають житлові будинки відомчого житлового фонду (крім гуртожитків). Відомчий житловий фонд передається у власність відповідних міст, селищ і сіл безплатно.
Розпорядженням №1334-р від 09 листопада 1995р. Виконавчий комітет Радивилівської міської ради за зверненням зустрічного Позивача, доручив управлінню будинками прийняти на баланс міської ради, зокрема, й будинок по вулиці Міцкевича, 3.
Відповідно до Акту передачі житлових будинків з балансу підприємства на баланс будинкоуправління від 01 січня 1996р., Позивач за зустрічними позовом передав, а Радивилівське будинкоуправління прийняло на баланс будинок за адресою: м. Радивилів, вул. Міцкевича, 3, без врахування магазину. Відповідно до даного Акту магазин залишився у власності Позивача.
Регіональним відділення направлено запит до Рівненського обласного бюро технічної інвентаризації про те, за ким зареєстровано право власності на приміщення магазину, що знаходиться на першому поверсі житлового будинку за адресою м. Радивилів, вул. Міцкевича,3 на що, листом від 10.01.2011р. № 46/1 була дана відповідь, про те , що право власності вказаного об'єкту зареєстроване за Радивилівською меблевою фабрикою згідно рішення міськвиконкому № 72 від 07.10.1993р.
До винесення Відповідачем наказу від 28.03.2001р. №113, Позивач використовував приміщення магазину в господарській діяльності. Позивач до цього часу сплачує земельний податок за земельну ділянку на якій розміщено магазин.
Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою - підвідомчістю господарських справ за захистом свої порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно з пунктом 2 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного інтересу.
Статтею 16 вказаного вище Кодексу передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права. Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Первинний позивач звернувся із заявою про застосування строків позовної давності.
Разом з тим відповідно п.5 ч.1 ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконними правового акта органу державної влади, яким порушено його право власності або інше речове право.
До того ж, право власності з 1993 р. зареєстровано за зустрічним позивачем та до пред'явлення цього позову не порушувалось, об'єкт знаходиться у його користуванні .
Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судові витрати по справі слід покласти на сторони пропорційно задоволених вимог згідно ст.49 ГПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У первинному позові відмовити.
2. Зустрічний позов задоволити.
3.Визнати право власності на приміщення магазину, що знаходиться за адресою: Рівненська обл., м.Радивилів, вул. Міцкевича,3, загальною площею 248,99 м. кв. за Відкритим акціонерним товариством «Радивилівська меблева фабрика».
4. Визнати незаконними дії Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області, щодо не включення до Переліку нерухомого майна, що передається у власність Відкритому акціонерному товариству «Радивилівська меблева фабрика»(затверджений наказом №113.28.03.2001р.) нежитлового приміщення (магазину), що знаходиться за адресою: Рівненська обл., м. Ридивилів, вул. Міцкевича, 3.
5. Зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області внеси зміни до Переліку нерухомого майна, що передається у власність Відкритому акціонерному товариству «Радивилівська меблева фабрика», що затверджений наказом №113 28.03.2001р., а саме доповнити Перелік наступним нерухомим майном - нежитлове приміщення (магазин), площа - 248,99 кв.м., знаходиться за адресою: Рівненська обл., м. Радивилів, вул. Міцкевича, 3.
6.Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України в Рівненській області (33028, м.Рівне, вул.16 Липня,77, ідентифікаційний код 13989432) на користь ВАТ «Радивилівська меблева фабрика»(35350, Рівненська область, м.Радивилів, вул.Шкільна,1, ідентифікаційний код 05516300) - 985 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
7.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Войтюк В.Р.
Повний текст рішення підписаний: "30" травня 2011 року.