79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
08.06.11 Справа№ 5015/2248/11
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотехцентр-3000», м.Лубни Полтавської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні дорожні технології», м.Жовква Львівської області
про стягнення 6080,54 грн
Суддя Кітаєва С.Б.
Секретар: Стасів І.І.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1. -представник (довіреність від 06.04.11 р)
від відповідача: не з”явився
Права та обов”язки, передбачені ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України, представнику позивача роз”яснено. Заяви про відвід судді від сторін не поступали.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотехцентр-3000», м.Лубни Полтавської області, звернулось до Господарського суду Львівської області з позовною заявою про стягнення з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні дорожні технології», м.Жовква Львівської області, 6 080,54 грн. заборгованості, в тому числі 5 167,42 грн. основного боргу, 396,38 грн. пені, 516,74 грн. штрафу. Позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача понесені ним судові витрати по справі.
Провадження у справі за даним позовом порушено ухвалою суду від 22.04.2011 року; судове засідання призначено на 25.05.2011 року. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в ухвалі.
Ухвала про порушення провадження у справі отримана позивачем 26.04.11 р, а відповідачем -27.04.11 року , що підтверджується наявними у справі поштовими повідомленнями про вручення рекомендованої поштової кореспонденції.
В судове засідання 25.05.11 р позивач забезпечив явку повноважного представника, вимоги ухвали про порушення провадження у справі позивач виконав повністю: подав витребовувані документи.
Відповідач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Відзиву, витребовуваних документів відповідач не подав; з клопотаннями , заявами до суду не звертався.
З метою недопущення порушення змагальності і рівності сторін перед законом та судом, створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, а також для правильного вирішення спору, суд вбачав за доцільне відкласти розгляд справи.
Ухвалою від 25.05.2011 року розгляд справи відкладався на 08.06.2011 року.
06.06.2011 року позивач подав через канцелярію господарського суду Заяву вих.№162 від 06 червня 2011 року про зменшення розміру позовних вимог ( заява зареєстрована в канцелярії суду за вх.номером 12702/11). У зазначеній заяві позивач повідомляє, що 01.06.2011 року ( після порушення провадження у справі) відповідач оплатив йому суму основного боргу -5 167,42 грн. У зв»язку з цим позивач зменшує суму позовних вимог і просить суд : стягнути з ТОВ «Сучасні дорожні технології»на користь ТОВ «Автотехцентр-3000»пеню в розмірі 396,38 грн та штраф в розмірі 516,74 грн. Позивач просить також стягнути на його користь з відповідача суму сплаченого держмита в розмірі 102,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.
В судове засідання 08.06.2011 року забезпечив явку повноважного представника позивач. Вимоги за Заявою №162 від 06.06.2011 року представник позивача підтримав : просить стягнути з ТзОВ «Сучасні дорожні технології»на користь ТзОВ «Автотехцентр-3000»пеню в розмірі 396,38 грн та штраф в розмірі 516,74 грн. Оскільки суму основного боргу (5167,42 грн) відповідач оплатив після порушення судом провадження у справі, позивач просить судові витрати , понесені ним за подання позову до суду, віднести повністю на ТзОВ «Сучасні дорожні технології».
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву, витребовуваних документів не подав, з клопотаннями та заявами до суду не звертався.
Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа за Заявою вих.№162 від 06.06.2011 р про зменшення розміру позовних вимог розглядається за наявними в ній матеріалами.
Судом встановлено.
Позивач,Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотехцентр-3000», включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ідентифікаційний код юридичної особи -30568711, місцезнаходження за адресою: 37500, Полтавська область, місто Лубни, вулиця Франка, будинок 1, що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ доданим до справи.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасні дорожні технології», включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ідентифікаційний код юридичної особи -32793214, місцезнаходження за адресою: 80300, Львівська область, Жовківський район, місто Жовква, вулиця Вокзальна, будинок,14, щзо підтверджується Витягом з ЄДРПОУ , поданим до справи позивачем.
01 січня 210 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автотехцентр-3000»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасні дорожні технології»(покупець) укладено Договір поставки товару№281 (далі-Договір).
Відповідно до умов п.1.1 Договору постачальник зобов»язується поставити і передати у власність покупця товар, а покупець зобов»язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити оплату його вартості на умовах даного Договору.
Предметом постачання є автомобільні запасні частини, мастила, інші комплектуючі для транспортних засобів, що надалі іменується - товар , найменування, асортимент та кількість якого зазначаються в заявці покупця, яка узгоджується між сторонами за допомогою факсимільного зв»язку , або електронної пошти (п.1.2).
Відповідно до п.1.3 Договору, підтвердженням факту узгодження сторонами асортименту, кількості і ціни товару є прийняття покупцем товару по видатковій накладній постачальника, яка після підписання її обома сторонами має юридичну силу специфікації і є невід»ємною частиною цього Договору.
Сторони домовились, що всі товари, отримані покупцем від постачальника, в період дії даного Договору, вважаються отриманими на виконання цього Договору ( п.1.4).
Найменування, асортимент, марка товару, одиниця виміру, ціна за одиницю товару, вказуються у видаткових накладних, які є невід»ємною частиною даного Договору ( п.2.1).
Відповідно до п.2.2 Договору кількість та асортимент товару по кожній окремій партії поставки визначається згідно з Заявками покупця та вказуються в рахунках -фактурах та видаткових накладних на товар.
Відповідно до п.3.1 Договору ціни на товар у постачальника встановлюються в гривнях і фіксуються в рахунку-фактурі на дату виставлення рахунку-фактури на кожну окрему партію товару. Ціна тари (упаковки) включена в ціну товару .
Остаточна загальна сума Договору визначається як сума всіх поставок товару згідно видаткових накладних, підписаних з обома сторонами (п.3.5).
Відповідно до п.3.6 Договору оплата товару покупцем проводиться в національній валюті України, на умовах відстрочки платежу, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту поставки товару.
Відповідно до п.3.8 Договору будь-які грошові кошти покупця, які надходять на виконання даного Договору, сторони вважають такими, що надійшли на погашення тієї заборгованості покупця перед продавцем, що виникла раніше, відповідно до календарної черговості її виникнення.
Відповідно до п.4.3 Договору моментом поставки вважається момент підписання представником покупця видаткової накладної на товар.
Зобов»язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними з моменту передачі товару покупцю за видатковою накладною на товар (п.4.4).
Відповідно до п.7.1 Договору за невиконання чи несвоєчасне виконання своїх зобов»язань винна сторона несе відповідальність згідно діючого законодавства України та умов цього Договору.
У випадку порушення строків оплати товару, встановлених умовами цього Договору, покупець зобов»язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний календарний день прострочки в оплаті (п.7.2).
Відповідно до п.7.3 порушення покупцем строків оплати більше ніж 30 календарних днів, вважається односторонньою відмовою від виконання умов цього Договору. За односторонню відмову від виконання умов Договору покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару .
Сплата штрафних санкцій не звільняє винну сторону від виконання своїх зобов»язань по цьому Договору (п.7.4).
Відповідно до п.9.1 даний Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2015 року включно, а в частині здійснення розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов»язань.
Згідно видаткової накладної №2045/8 від 21.08.2010 року покупець отримав від постачальника товар (запчастини) на загальну суму 660,12 грн. Строк оплати до 01.09.2010 р . Станом на момент звернення з позовом до суду товар, отриманий по зазначеній видатковій накладній, відповідачем оплачений повністю.
Згідно видаткової накладної №2046/8 від 21.08.2010 року покупець отримав у постачальника товар (запчастини) на загальну суму 1186,02 грн. Строк оплати до 01.09.2010 року. Товар оплачений відповідачем повністю.
Згідно видаткової накладної №2047/8 від 21.08.2010 року покупець отримав у постачальника товар (запчастини) на загальну суму 1799,04 грн. Строк оплати до 01.09.2010 року. Товар оплачений відповідачем повністю.
Згідно видаткової накладної №2048/8 від 21.08.2010 року покупець отримав у постачальника товар (запчастини) на загальну суму 9580,32 грн. Строк оплати до 01.09.2010 року. Товар оплачений відповідачем частково. Заборгованість за поставлений товар по зазначеній накладній становить 3203,38 грн.
Згідно видаткової накладної №2583/8 від 13.10.2010 року покупець отримав у постачальника товар (запчастини) на загальну суму 260,04 грн. Строк оплати до 24.10.2010 року. Товар отриманий по зазначеній накладній станом на момент звернення з позовом до суду відповідачем не оплачений.
Згідно видаткової накладної №2596/8 від 13.10.2010 року покупець отримав у постачальника товар (запчастини) на загальну суму 1584,00 грн. Строк оплати до 24.10.2010 року. Товар отриманий по зазначеній накладній станом на момент звернення з позовом до суду відповідачем не оплачений.
Згідно видаткової накладної №2613/8 від 14.10.2010 року покупець отримав у постачальника товар (запчастини) на загальну суму 120,00 грн. Строк оплати до 25.10.2010 року. Товар отриманий по зазначеній накладній станом на момент звернення з позовом до суду відповідачем не оплачений.
Таким чином, станом на момент подання позивачем позову до суду заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні дорожні технології»перед ТОВ «Автотехцентр-3000»становила 5 167,52 грн.( розрахунок основного боргу додається).
З метою досудового врегулювання спору позивач відіслав відповідачу претензію вих.№270 від 23.11.2010 року, в якій вимагав погасити заборгованість за отриманий товар. Відповідач відповіді на претензію не надав, борг не погасив, у зв»язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.
Окрім основного боргу позивач у даному позові заявив вимогу про стягнення 396,38 грн. пені, нарахованої відповідно до п.7.2 Договору ( розрахунок додається).
У відповідності до умов п.7.3 Договору позивач нарахував 515,74 грн, штрафу, про що заявив у позові вимогу про його стягнення ( розрахунок додається).
З опису вкладення у цінний лист за 18.04.2011 року, який скерований по відповідачу, вбачається , що позивач скерував разом із примірником позовної заяви розрахунки основного боргу, пені, штрафу , копії інших ( перелічених в описі) документів.
Відповідач відзиву на позовну заяву, витребовуваних судом документів не подав, в жодне із судових засідань явку повноважного представника не забезпечив. Позовні вимоги не заперечив.
Позивач, в додаток до Заяви вих.№162 від 06 червня 2011 року подав платіжне доручення №201, яким підтверджує перерахування відповідачем 01 червня 2011 року коштів в сумі 5167,42 грн, тобто суми основного боргу.
Щодо вимог про стягнення пені, штрафу, в частині відшкодування судових витрат по даній справі, відповідач коштів позивачу не перерахував. Позивач просить стягнути з відповідача нараховані пеню, штраф, відшкодувати судові витрати, понесені ним за подання позову на розгляд до господарського суду Львівської області.
При прийнятті рішення суд виходив із наступного.
Підставами виникнення цивільних прав та обов»язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст.11 ЦК України).
У відповідності до ст.509 ЦК України зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.
Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов”язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов”язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Згідно ст.175 ГК України майнові зобов”язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно ст.525 ЦК України , одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Доказів недійсності договору №281 від 01 січня 2010 року сторонами не подано, договір виконувався сторонами. Доказів зворотнього суду не надано.
Згідно з ст.526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов»язання, що виникає між суб»єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб»єкт (зобов»язана сторона, у тому числі боржник) зобов»язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб»єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб»єкт ( управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку.
Згідно з ч.ч.1,2 ст. 193 ГК України суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов»язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов»язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов»язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)
Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов»язання припиняється його виконанням , проведеним належним чином.
Матеріалами справи підтверджується, що станом на момент подання позивачем на розгляд до господарського суду Львівської області позовної заяви, відповідач не провів з позивачем розрахунку за отриманий товар на суму 5 167,42 грн. А саме за товар, отриманий по наступних видаткових накладних.
По видатковій накладній №2048/8 від 21.08.2010 року в сумі 3203,38 грн.
По видатковій накладній №2583/8 від 13.10.2010 року на загальну суму 260,04 грн.
По видатковій накладній №2596/8 від 13.10.2010 року на загальну суму 1584,00 грн.
По видатковій накладній №2613/8 від 14.10.2010 року на загальну суму 120,00 грн.
Відповідач провів розрахунок з позивачем в сумі 5 167,42 грн. лише 01.06.2011 року , тобто, після порушення провадження у справі. Відповідач не спростував доводи позивача про те, що товар на суму 5 167,42 грн. був ним отриманий від позивача на виконання умов Договору поставки від 01.01.2010 року №281.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов”язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання ( неналежне виконання).
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ч.1 ст.612 ЦК України).
Згідно з ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов»язання.
Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов»язання.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.231 ГК України законом щодо окремих видів зобов»язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов»язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно з ст.3 вищезгаданого Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання , якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня , коли зобов»язання мало бути виконано.
Згідно п.7.2 Договору №281 від 01.01.2010 року у випадку порушення строків оплати товару, встановлених умовами цього Договору, покупець зобов»язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний календарний день прострочки в оплаті .
За порушення строків оплати товару позивач відповідно до п.п.7.2 Договору нарахував відповідачу пеню в розмірі 396,38 грн. Відповідач вимогу позивача про стягнення пені не заперечив, зауважень щодо розрахунку пені не висловив. Розрахунок пені проведено за шість місяців від дня, коли зобов»язання по оплаті мало бути виконано по кожній поставці.
Відтак, такими, що підлягають до задоволення, оскільки ґрунтуються на положеннях ст.549 ЦК України та ч.1 ч.2 ст.231 ГК України, є позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 396,38 грн.
Відповідно до п.7.3 Договору порушення покупцем строків оплати більше ніж 30 календарних днів, вважається односторонньою відмовою від виконання умов цього Договору. За односторонню відмову від виконання умов Договору покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару .
Вимога позивача про стягнення 516,74 грн. штрафу ( 10% від суми основного боргу -5167,42 грн) обґрунтована і підлягає до задоволення.
За заявою вих. №162 від 06 червня 2011 року про зменшення розміру позовних вимог задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 396,38 грн. пені та штраф в розмірі 516,74 грн.
Судові витрати по справі суд покладає на відповідача, оскільки з вини останнього спір передано позивачем на розгляд до господарського суду і погашення основного боргу відповідач провів після порушення провадження у справі. Таким чином , стягненню з відповідача на користь позивача підлягає : 102,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які слід стягнути на користь позивача.
Відповідно до ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору
Відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких грунтуються її вимоги чи заперечення на позов.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи положення норм ст.ст.4-3,32,33,34,43 ГПК України, відповідач не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б спростовували обставини, на яких грунтуються заявлені ( а в подальшому -зменшені) позивачем вимоги.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1, 2, 21,32,33,34,36,43,49,75,82,84,85, 116 ГПК України, суд,-
Вирішив :
1. Вимоги позивача за заявою вих.№162 від 06.06.2011 року про зменшення розміру позовних вимог задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні дорожні технології (80300, Львівська область, місто Жовква, вулиця Вокзальна, будинок,14, код ЄДРПОУ 32793214) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотехцентр-3000»(37500, Полтавська область, місто Лубни, вулиця І.Франка будинок 1, код ЄДРПОУ 30568711) 396,38 грн. пені, 516,74 грн. штрафу, 102,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.
В судовому засіданні 08.06.2011 р оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення. Повний текст рішення , із врахуванням вихідних та святкових днів:з 11.06.11 р по 13.06.11 р включно, складено 14.06.2011 р.
Суддя Кітаєва С.Б.