01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
08.06.2011 № 35/625-53/255
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Новікова М.М.
суддів:
при секретарі:
за участю представників
від позивача: ОСОБА_1 - дов. 155/1/23-26 від 11.01.2011
від відповідача: ОСОБА_2 - дов. №149 від 31.03.2011
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія
„Київводоканал”
на рішення Господарського суду м. Києва
від 11.04.2011
у справі №35/625-53/255 (суддя Грєхова О.А.)
за позовом Комунального підприємства „Київжитлоспецексплуатація”
до Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія
„Київводоканал”
про стягнення 484880,39 грн.
На розгляд господарського суду м. Києва були передані позовні вимоги Комунального підприємства „Київжитлоспецексплуатація” (надалі - КП „Київжитлоспецексплуатація”, позивач) до Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал” (надалі - ПАТ „АК ”Київводоканал”, відповідач) про стягнення заборгованості за договором на відшкодування витрат на утримання, технічне обслуговування та ремонт внутрішньоквартальних колекторів №07/101К від 01.04.2007 в розмірі 484880,39 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва №35/625 від 07.12.2009, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2010, позовні вимоги задоволенні повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.07.2010 у справі №35/625, рішення господарського суду міста Києва від 07.12.2009 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2010 у даній справі скасовано, а справу №35/625 направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
За результатами нового розгляду справи господарським судом було прийняте рішення від 11.04.2011 у справі №35/625-53/255, яким позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ПАТ „АК ”Київводоканал” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва у справі №35/625-53/255 від 11.04.2011 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що угода, укладена між сторонами, підписана з боку відповідача не уповноваженою особою, і в подальшому схвалена не була. При цьому відповідач вказує, що посилання суду на ч. 2 ст. 35 ГПК щодо рішення господарського суду м. Києва у справі №11/419, яким встановлена чинність даного правочину, є безпідставною, оскільки в силу ч. 5 ст. 35 ГПК України відповідач має право на спростування даної обставини. Крім того, на думку апелянта, акти виконаних робіт, які є в матеріалах справи, як на підставу прийняття відповідачем виконаних робіт є безпідставними, оскільки відповідач не вчиняв дій для подальшого схвалення даного правочину.
Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін.
Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
01 квітня 2007 року між позивачем та відповідачем укладено договір №07/101К на відшкодування витрат на утримання, технічне обслуговування та ремонт внутрішньоквартальних колекторів (надалі - договір), відповідно до умов якого користувач (відповідач), інженерні мережі якого прокладені в колекторах власника (позивача), зобов'язувався відшкодовувати йому витрати на утримання, технічне обслуговування та ремонт внутрішньоквартальних колекторів, перелік яких визначено в додатку №2 до даного договору (п. 1.1.).
У відповідності до п. 2.2.3 договору відповідач зобов'язався проводити своєчасне виконання розрахунків з позивачем по відшкодуванню витрат на технічне обслуговування та ремонт внутрішньоквартальних колекторів в порядку, визначеному цим договором.
Згідно п. 5.1, 5.2 договору вартість витрат на утримання, технічне обслуговування та ремонт внутрішньоквартальних колекторів (з розрахунку на кожні 100 п/м на рік) погоджена сторонами в протоколі погодження вартості утримання, технічного обслуговування та ремонту внутрішньоквартальних колекторів (додаток №1 до договору) згідно з розрахунком (додаток № 2 до договору). Користувач (відповідач) щомісячно проводить розрахунки з Власником (позивач) за технічне обслуговування та ремонт внутрішньоквартальних колекторів протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт за попередній місяць.
Пунктом 5.3 договору сторонами погоджено, що розрахунки проводяться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.
У відповідності до протоколу погодження вартості утримання, технічного обслуговування та ремонту внутрішньоквартальних колекторів від 01.04.2007 (додаток №1 до договору) вартість утримання, технічного обслуговування та ремонту внутрішньоквартальних колекторів в розрахунку 100 п/м на рік (без ПДВ) складає 9510,00 грн.
Відповідно до розрахунку вартості відшкодування витрат на утримання, технічного обслуговування та ремонту внутрішньоквартальних колекторів від 01.04.2007 (додаток №2 до договору) відповідачу необхідно було сплачувати позивачу щомісяця 37346,54 грн., у т.ч. ПДВ.
19.07.2007 сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору, якою було внесено зміни до додатку №2 до договору. Зокрема, згідно з новою редакцією додатку №2, відповідачу необхідно було сплачувати позивачу щомісяця 38249,99 грн. (з ПДВ).
Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що місячна плата за технічне обслуговування та ремонт внутрішньоквартальних колекторів у період з 01.04.2007 по 19.07.2007 становила 37346,54 грн., а з 19.07.2007 - 38249,99 грн.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Судом першої інстанції на підставі наявних в матеріалах справи доказах встановлено, що позивач на виконання умов договору на відшкодування витрат на утримання, технічне обслуговування та ремонт внутрішньоквартальних колекторів №07/101К від 01.04.2007 надав відповідачу послуги на утримання, технічне обслуговування та ремонт внутрішньоквартальних колекторів, що підтверджується підписаними сторонами актами прийому-здачі виконаних робіт/послуг на загальну суму 484880,39 грн.
Відповідач, в свою чергу, зобов'язання по оплаті наданих позивачем послуг на утримання, технічне обслуговування та ремонт внутрішньоквартальних колекторів не виконав.
Посилання відповідача на те, що підписані між сторонами акти виконаних робіт не є доказом прийняття відповідачем виконаних робіт, оскільки вони не відповідають Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, колегією суддів вважається безпідставним, оскільки акти на виконане технічне обслуговування і ремонт внутрішньоквартальних колекторів скріплені підписами та печатками юридичних осіб позивача та відповідача, що свідчить про їх прийняття відповідачем без зауважень.
Заперечення відповідача щодо відсутності повноважень на підписання договору №07/101К від 01.04.2007 у директора Департаменту експлуатації водопровідного господарства Публічного акціонерного товариства „Київводоканал”, колегією суддів також не приймаються, виходячи з наступного.
Публічне акціонерне товариство „Акціонерна компанія „Київводоканал” звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства „Київжитлоспецексплуатація” про визнання недійсним договору № 07/101К. Позовні вимоги ґрунтувалися, зокрема, на відсутності повноважень керівника структурного підрозділу на підписання даного договору.
Рішенням господарського суду міста Києва від 26.11.10 у справі № 11/419, яке залишене без змін Постановою Вищого господарського суду України від 17.03.2011, у задоволенні позову відмовлено. Рішення мотивоване тим, зокрема, тим, що юридичною особою оспорюваний право чин був схвалений.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Посилання апелянта на ч. 5 ст. 35 ГПК України колегією суддів не може бути прийняте до уваги, оскільки ч. 5 ст. 35 ГПК України стосується фактів, які вважаються встановленими відповідно до закону та не має відношення до фактів, визначених ч. 2 даної статті.
Інших доводів на підтвердження апеляційних вимог відповідач не навів.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал” не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва у справі №35/625-53/255 від 11.04.2011 прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та має бути залишене без змін.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал” залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 11.04.2011 у справі №35/625-53/255 залишити без змін.
Матеріали справи №35/625-53/255 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя
Судді