01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
07.06.2011 № 55/440
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів:
при секретарі:
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 07.06.2011 року,
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «МОСТОБУД» на рішення господарського суду міста Києва від 11 березня 2011 року (повний текст рішення підписано 18 березня 2011 року) по справі № 55/440 (суддя Ягічева Н.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»
до Публічного акціонерного товариства «МОСТОБУД»
про стягнення 2 309 975,33 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю “УніКредит Лізинг”, м.Київ звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства “Мостобуд”, м. Київ (Відкрите акціонерне товариство “Мостобуд” перейменоване у Публічне акціонерне товариство “Мостобуд”, що підтверджено Витягом з ЄДРПОУ від 27.12.2010р.) про стягнення заборгованості у розмірі 2 309 975,33 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 11.03.2011 року провадження по справі № 55/440 позовні вимоги було задоволено частково.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням господарського суду м. Києва, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, а в задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято без урахування особливостей нарахування інфляційних втрат на лізингові договори виражені в іноземній валюті та без належної оцінки фінансового стану відповідача при нарахуванні неустойки.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2011 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» прийнято до провадження та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін на 24.05.2011 року.
У зв'язку з перебуванням судді-доповідача на лікарняному 24 травня слухання справи було відкладено на 07.06.2011 року.
20 травня 2011 року представником позивача через відділ канцелярії Київського апеляційного господарського суду подано відзив на апеляційну скаргу, яким позовні вимоги підтриманні повністю.
24.05.2011 рок через відділ канцелярії Київського апеляційного господарського суду представником Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» подано уточнення до апеляційної скарги з перерахунком пені, яка становить 51 096,86 грн.
У судовому засіданні представником відповідача надано додаткові пояснення по справі щодо застосування законодавства та судової практики у вирішенні спорів про нарахування до сплати неустойки та інфляційних втрат, а також надано пояснення по майновому стану відповідача.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
08.09.2008 р. між ВАТ “Мостобуд”(Лізингоодержувач) та TOB “УніКредит Лізинг”(Лізингодавець) укладено Договір фінансового лізингу № 783-LD (далі - Договір).
Згідно п. 1.1 Договору, Лізингодавець бере на себе зобов'язання придбати Предмет Лізингу у власність від Продавця (відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов, передбачених у цьому Договорі, зокрема, у Додатку № 1 цього Договору) та передати Предмет Лізингу у користування Лізингоодержувачу на строк та умовах, визначених цим Договором, з урахуванням того, що Продавець був обраний Лізингоодержувачем.
Відповідно до п.1.1 Договору та Додатку № 1 до Договору фінансового лізингу № 783- LD від 08.09.2008р. ціна предмету лізингу за Договором фінансового лізингу, DDP ІНКОТЕРМС-2000 Еквівалент Євро, (з ПДВ) складає 788 300,00 грн.
Відповідно до п.7.6 Договору, якщо Лізингоодержувач не отримав з будь-яких причин зазначене в цьому пункті повідомлення Лізингоодержувач не звільняється від зобов'язання та відповідальності щодо повноти та своєчасності сплати Лізингових платежів.
Згідно Договору, за користування Предметом Лізингу Лізингоодержувач сплачує на користь Лізингодавця Лізингові Платежі у гривнях на Дати Платежів, вказані в Додатку № 2/1 та Додатку №2/2 до цього Договору на рахунок, зазначений в розділі 15 цього Договору, в сумі, яка визначена в повідомленні про Лізинговий Платіж. (п.7.7 Договору).
Згідно п. 8.2 Договору фінансового лізингу у випадку несплати Лізингоодержувачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена ним за цим Договором, Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю неустойку з простроченої суми за період з дати настання терміну платежу до дати фактичної оплати в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення.
За весь період дії договору заборгованість відповідача складає 2 382 995, 56 грн., що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
Рішенням господарського суду міста Києва від 11.03.2011 року стягнуто пеню у розмірі 145 015,23 грн., однак враховуючи доводи викладені в апеляційній скарзі, наявні матеріали справи та положення чинного законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про зменшення розміру пені з наступних підстав.
08.09.2008 р. між ВАТ “Мостобуд”(Лізингоодержувач) та TOB “УніКредит Лізинг”(Лізингодавець) укладено Договір фінансового лізингу № 783-LD (далі - Договір).
Згідно п. 1.1 Договору, Лізингодавець бере на себе зобов'язання придбати Предмет Лізингу у власність від Продавця (відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов, передбачених у цьому Договорі, зокрема, у Додатку № 1 цього Договору) та передати Предмет Лізингу у користування Лізингоодержувачу на строк та умовах, визначених цим Договором, з урахуванням того, що Продавець був обраний Лізингоодержувачем.
Відповідно до п.1.1 Договору та Додатку № 1 до Договору фінансового лізингу № 783- LD від 08.09.2008р. ціна предмету лізингу за Договором фінансового лізингу, DDP ІНКОТЕРМС-2000 Еквівалент Євро, (з ПДВ) складає 788 300,00 грн.
Відповідно до п.7.6 Договору, якщо Лізингоодержувач не отримав з будь-яких причин зазначене в цьому пункті повідомлення Лізингоодержувач не звільняється від зобов'язання та відповідальності щодо повноти та своєчасності сплати Лізингових платежів.
Згідно Договору, за користування Предметом Лізингу Лізингоодержувач сплачує на користь Лізингодавця Лізингові Платежі у гривнях на Дати Платежів, вказані в Додатку № 2/1 та Додатку №2/2 до цього Договору на рахунок, зазначений в розділі 15 цього Договору, в сумі, яка визначена в повідомленні про Лізинговий Платіж. (п.7.7 Договору).
Згідно п. 8.2 Договору фінансового лізингу у випадку несплати Лізингоодержувачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена ним за цим Договором, Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю неустойку з простроченої суми за період з дати настання терміну платежу до дати фактичної оплати в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення.
Господарським кодексом України, а саме ст. 233 передбачено зменшення розміру штрафних санкцій судом. Зменшення розміру неустойки передбачено у випадку, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, і можливе за рішенням суду. При цьому суд має враховувати ступінь виконання зобов'язання боржником. Суд повинен узяти до уваги даний факт, незважаючи навіть на те, що часткове виконання є неналежним. Зменшення розміру штрафних санкцій має бути мінімальним, якщо боржник не починав виконання своєї частини зобов'язання. Майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні. У разі вирішення питання стосовно зменшення розміру штрафних санкцій повинен бути врахований майновий стан боржника і кредитора. Іноді стягнення штрафних санкцій у повному обсязі може призвести до припинення діяльності боржника. Крім того мають бути враховані не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України надає право суду у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності - слід визнати право судів при винесенні рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір, з урахуванням всіх конкретних обставин справи.
Враховуючи вище викладене, загальну характеристику та становище відповідача, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку пр. необхідність змінити розмір нарахованої до стягнення пені вдвічі.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Враховуючи положення договору, а саме п.7.1. та додатків до договору № 2/1 та 2/2 інфляційні втрати нараховані на суму боргу, що виражений в національній валюті, а тому доводи апеляційної скарги про відмову в нарахуванні інфляційних втрат є необгрунтованими.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 11.03.2011 року у справі № 55/440 має бути змінено в частині нарахування пені.
Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «МОСТОБУД» на рішення господарського суду міста Києва від 11 березня 2011 року по справі № 55/440 - задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 11.03.2011 року у справі №55/440 - змінити, викласти резулятивну частину в наступній редакції :
«Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Мостобуд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю заборгованість у розмірі 2 382 995,56 грн., пеню - 72 507,61 грн., інфляційних нарахувань у розмірі - 84 383,55 грн. та 3 % річних - 37 121,95 грн.».
3.Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.
4.Матеріали справи № 55/440 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді