01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
06.06.2011 № 55/385
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гольцової Л.А.
суддів:
за участю секретаря
судового засідання
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність № 1 від 29.06.2010;
від відповідача: Варган І.М., директор;
ОСОБА_2, представник, довіреність б/н від 10.01.2011;
від третьої особи: повідомлений належним чином, але не з'явився;
розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма „Камаз-Транс-Сервіс” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська деревообробна компанія”
на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2011
у справі № 55/385 (суддя Ягічева Н.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова
фірма „Камаз-Транс-Сервіс”;
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська
деревообробна компанія”;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача
„Maderos Babayev, S.L.”;
про стягнення 157 417,41 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.01.2011 у справі № 55/385 задоволено частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма „Камаз-Транс-Сервіс” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська деревообробна компанія” про стягнення 157 417,41 грн. Суд стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 133 127,55 грн., 1 331,28 грн. витрат по сплаті державного мита та 199,58 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма „Камаз-Транс-Сервіс” (далі - ТОВ госпрозрахункова фірма „Камаз-Транс-Сервіс”) звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 2 250,00 євро (24 841,44 грн. по курсу НБУ станом на 14.10.2010).
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи.
Зокрема, скаржник посилається, що строк дії договору поруки не сплинув, оскільки кредитним договором є договір від 17.12.2004 № 17-12/2004-1 на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні; інші кредитні договори між сторонами не укладались.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Українська деревообробна компанія” (далі - ТОВ „Українська деревообробна компанія”) відзив на апеляційну скаргу ТОВ госпрозрахункова фірма „Камаз-Транс-Сервіс” не надало, що відповідно до ст. 96 ГПК України не є перешкодою для перегляду рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, проте представник товариства в засіданні суду проти доводів скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні.
ТОВ „Українська деревообробна компанія” також, не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 27.01.2011 у справі № 55/385, звернулось з апеляційною скаргою та додатковим обґрунтуванням апеляційної скарги, в яких просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позовних вимог ТОВ госпрозрахункова фірма „Камаз-Транс-Сервіс”.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначив, що судом першої інстанції не враховано положення ч. 4 ст. 559 ЦК України; не застосовано строк позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем. Також скаржник зазначає, що судом першої інстанції не було розглянуто клопотання відповідача про залучення до участі у справі іншого відповідача - „Maderos Babayev, S.L.”.
ТОВ госпрозрахункова фірма „Камаз-Транс-Сервіс” відзив на апеляційну скаргу ТОВ „Українська деревообробна компанія” не надало, що відповідно до ст. 96 ГПК України не є перешкодою для перегляду рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, проте представник товариства в засіданні суду проти доводів скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні.
04.05.2011 через канцелярію суду від „Maderos Babayev, S.L.” надійшов лист б/н, б/д, в якому зазначено, що по договору поруки між сторонами відсутні зобов'язання в зв'язку з відсутністю суттєвого факту, а саме надання кредитних ресурсів для ТОВ „Українська деревообробна компанія”.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2011 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Maderos Babayev, S.L. (C. San Isidro 84, 2B 43540, San Carlos De La Rapita, Tarragona, Espana), а також зобов'язано сторони надати: 1) докази оплати чи неоплати рахунків: від 01.02.2010 №63630, від 15.02.2010 № 63994, від 15.02.2010 № 63995, від 25.02.2010 № 64107, від 25.02.2010 № 64108, від 05.03.2010 № 64167, від 05.03.2010 № 64199, від 05.03.2010 № 64200, від 24.03.2010 № 64502; 2) пояснення щодо виконання сторонами п. 4.2 договору поруки від 03.08.2006.
Вимоги ухвали суду щодо надання витребуваних документів та пояснень сторонами не виконано.
Крім того, вказаною вище ухвалою суду зобов'язано третю особу („Maderos Babayev, S.L.”) надати: 1) письмові пояснення щодо позовних вимог та відзив на апеляційні скарги ТОВ госпрозрахункова фірма „Камаз-Транс-Сервіс” та ТОВ „Українська деревообробна компанія” з документальним обґрунтуванням.
Від „Maderos Babayev, S.L.” на адресу суду 01.06.2011 надійшов лист б/н, б/д, в якому зазначена особа надала свої пояснення стосовно суті позовних вимог у даній справі та просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ госпрозрахункова фірма „Камаз-Транс-Сервіс” до ТОВ „Українська деревообробна компанія”.
В засідання суду, призначене на 06.06.2011 третя особа повноважних представників не направила не зважаючи на те, що була повідомлена про час та місце розгляду апеляційних скарг ТОВ госпрозрахункова фірма „Камаз-Транс-Сервіс” та ТОВ „Українська деревообробна компанія” належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Між ТОВ госпрозрахункова фірма „Камаз-Транс-Сервіс” (Виконавець) та „Maderos Babayev, S.L.” (Замовник) 17.12.2004 укладений договір № 17-12/2004-1 на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, предметом якого є порядок взаємовідносин, що виникли між Замовником і Виконавцем при плануванні, здійснені і оплаті транспортних послуг при перевезеннях вантажів у міжнародному автомобільному сполученні (п. 1.1 договору).
Пунктом 2.3 договору встановлено, що Замовник для здійснення конкретного перевезення подає по факсу заявки на перевезення вантажу Виконавцем.
Заявка на перевезення вантажу є невід'ємною частиною даного договору (п. 2.4 договору).
Відповідно до п. 5.1 договору розрахунки за виконані транспортні послуги здійснюються шляхом банківського переводу Замовником грошових коштів на рахунок Виконавця, якщо інше не обумовлено сторонами в додаткових угодах. Сплата рахунків здійснюється протягом 30 днів з дня розвантаження. Комісійні банку за рахунок Замовника.
Згідно п. 5.3 договору по закінченні перевезення Виконавець виставляє Замовнику оригінал рахунку та СMR з відмітками отримувача вантажу.
Замовник сплачує всі непередбачені додаткові витрати, що були понесені при перевезенні вантажу не з вини Виконавця і не передбачені ставкою, при наданні на ці витрати квитанцій або інших підтверджуючих документів (п. 5.6 договору).
З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором, 03.08.2006 між ТОВ „Українська деревообробна компанія” (Поручитель) та ТОВ госпрозрахункова фірма „Камаз-Транс-Сервіс” (Кредитор) укладений договір поруки. Цей договір підписаний позивачем, відповідачем та „Maderos Babayev S.L.” (Боржник).
Пунктом 1.1. договору поруки визначено, що Поручитель взяв на себе зобов'язання перед Кредитором відповідати за виконання зобов'язань компанії „Maderos Babayev S.L.” (Іспанія), що іменується у подальшому Боржник за договором від 17.12.2004 № 17-12/2004-1 на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, укладеному між боржником і кредитором.
Відповідно до п. 2.1 договору поруки Поручитель зобов'язався відповідати перед Кредитором за виконання зобов'язань Боржником по вказаному в п. 1.1. договору в тому ж об'ємі, як і Боржник.
Згідно п. 2.2 договору поруки Поручитель зобов'язався протягом 7 днів з моменту настання строку платежу, встановленого в п. 5.1 договору, вказаного в п. 1.1 цього договору, сплатити несплачену Боржником суму кредитору, а також неустойку, встановлену п. 6.2 договору, вказаного в п. 1.1 цього договору. Неустойка не сплачується, якщо Поручитель здійснив платіж з дотриманням строків, встановлених в п. 5.1 кредитного договору.
Позивач зобов'язання за договором № 17-12/2004-1 виконав в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними СMR №0012940, № 0011936, № 0009899, № 0013186, № 0011412 та № 0013201.
На оплату наданих послуг перевезення, позивачем виставлені рахунки від 01.02.2010 №63630 на суму 2250,00 євро, від 15.02.2010 № 63994 на суму 2100,00 євро, від 15.02.2010 №63995 на суму 195,00 євро, від 25.02.2010 № 64107 на суму 2300,00 євро, від 25.02.2010 №64108 на суму 850,00 євро, від 05.03.2010 № 64167 на суму 2100,00 євро, від 05.03.2010 №64199 на суму 2000,00 євро, від 05.03.2010 № 64200 на суму 263,00 євро, від 24.03.2010 №64502 на суму 2200,00 євро.
В матеріалах справи наявні листи „Maderos Babayev S.L.” від 29.04.2010 та 12.07.2010 (а.с. 46, 47), які адресовані ТОВ госпрозрахункова фірма „Камаз-Транс-Сервіс”, з яких вбачається, що „Maderos Babayev S.L.” визнає заборгованість по рахункам-фактурам: від 01.02.2010 №63630 на суму 2250,00 євро, від 15.02.2010 № 63994 на суму 2100,00 євро, від 15.02.2010 №63995 на суму 195,00 євро (оплата до 07.05.2010), від 25.02.2010 № 64107 на суму 2300,00 євро, від 25.02.2010 № 64108 на суму 850,00 євро, від 05.03.2010 №64167 на суму 2100,00 євро (оплата до 14.05.2010), від 05.03.2010 № 64199 на суму 2000,00 євро, від 05.03.2010 № 64200 на суму 263,00 євро, від 24.03.2010 № 64502 на суму 2200,00 євро (оплата до 28.05.2010). Загальна сума боргу становить 14 258,00 євро.
„Maderos Babayev S.L.” гарантував оплату.
Таким чином, „Maderos Babayev S.L.” визнає суму заборгованості по спірним рахункам.
Пунктом 3.1 договору поруки визначено, що порука припиняється, якщо Кредитор протягом трьох років з дня настання строку виконання зобов'язань по договору, вказаному в п. 1.1, не пред'явить письмової вимоги про оплату до Поручителя.
В матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про оплату „Maderos Babayev S.L.” вказаних вище рахунків.
08.09.2010 листом № 544 ТОВ госпрозрахункова фірма „Камаз-Транс-Сервіс” звернулось до ТОВ „Українська деревообробна компанія” з вимогою на оплату заборгованості як Поручителем за „Maderos Babayev S.L.” перед ТОВ госпрозрахункова фірма „Камаз-Транс-Сервіс” по договору поруки від 03.08.2006. У цій вимозі товариство просило протягом 7 днів погасити основну заборгованість в сумі 14 258,00 євро та пеню в сумі 9 336,62 євро шляхом перерахування зазначеної суми на рахунок ТОВ госпрозрахункова фірма „Камаз-Транс-Сервіс”.
Сторонами не надано документів, які б свідчили про перерахування вказаної вище суми позивачу.
Колегією суддів не може бути прийнято до уваги посилання „Maderos Babayev S.L.”, яке викладене в листах, наданих до канцелярії суду 04.05.2011 та 01.06.2011, на відсутність заборгованості за договором № 17-12/2004-1 перед ТОВ госпрозрахункова фірма „Камаз-Транс-Сервіс”. Вищезазначене не підтверджене належними засобами доказування в розумінні ст. ст. 32, 33 ГПК України, тоді як зазначалось вище, „Maderos Babayev S.L.” визнало заборгованість за спірними рахунками, які виставлені на виконання договору № 17-12/2004-1.
Згідно зі ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організовувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання ним свого обов'язку.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (ст. 33 ГПК України).
Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Оскільки уклавши договір поруки відповідач прийняв на себе зобов'язання перед позивачем відповідати за виконання зобов'язань „Maderos Babayev S.L.” по договору № 17-12/2004-1, то суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за рахунками з 15.02.2010 по 24.03.2010, що становить 133 127,55 грн.
Проте, судом відмовлено в задоволенні позовних вимог на суму 24 289,86 грн. заборгованості по рахунку від 01.02.2010 № 63630, посилаючись на те, що строк договору поруки не встановлено, а тому припиняється зі спливом шестимісячного строку з дня настання строку зобов'язання до пред'явлення вимоги, тобто вимога була пред'явлена 08.09.2010, тоді як порука припинилася 02.09.2010.
Пунктом 4.2 договору поруки передбачено, що даний договір укладено на строк дії кредитного договору.
Сторонами не надано до матеріалів справи відомостей щодо укладення кредитного договору на виконання п. 4.2 договору поруки. При цьому, в засіданні суду 06.06.2011 представник відповідача пояснив, що між сторонами дійсно не було укладено кредитного договору на виконання п. 4.2 договору поруки (протокол с/з від 06.06.2011). Представник позивача підтримав пояснення представника відповідача.
Відповідно до п. 10.3 договору № 17-12/2004-1, якщо ні одна із сторін за 30 днів до закінчення строку дії договору не повідомить іншу сторону в письмовій формі про розірвання даного договору, то строк його дії буде автоматично продовжений на кожний наступний рік.
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували закінчення строку дії договору № 17-12/2004-1, а також не доведено укладення сторонами кредитного договору, то строк дії договору поруки не можна вважати закінченим, а тому задоволенню підлягають також позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по рахунку від 01.02.2010 № 63630.
Стосовно заперечення відповідача, що судом першої інстанції не було розглянуто його клопотання про залучення до участі у справі іншого відповідача - „Maderos Babayev, S.L.”, слід зазначити, що відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Якщо в договорі не передбачено субсидіарну відповідальність поручителя, кредитор має право, керуючись ст. 543 ЦК України, звернутися як до боржника за основним зобов'язанням, так і до поручителя, як разом, так і окремо. Таким чином, при солідарній поруці кредитор наділяється правом самостійно вирішувати питання про те, до кого з них, боржника чи поручителя, чи до обох разом, в якій частині і в якій послідовності пред'являти свої вимоги.
Доводи ТОВ „Українська деревообробна компанія”, що судом першої інстанції не застосовано строк позовної давності, про застосування якої заявлено товариством, колегію суддів до уваги не приймається, оскільки в матеріалах справи відсутні клопотання відповідача про застосування строку позовної давності (клопотання про застосування строку позовної давності має подаватися до суду у письмовому вигляді), а відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Вищий господарський суд України у своєму листі від 12.03.2009 № 01-08/163 „Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України” (п.32) зазначив, що за змістом ч. 3 ст. 267 ЦК України заяву про застосування строку позовної давності має бути зроблено в суді першої інстанції до моменту прийняття рішення по суті заявлених вимог. Інше означало б можливість скасування апеляційною інстанцією рішення місцевого господарського суду (внаслідок застосування позовної давності та в зв'язку з цим необхідності відмови в позові) за відсутності підстав для такого скасування, передбачених ст. 104 ГПК України.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2011 у справі № 55/385 підлягає зміні.
Судові витрати по справі, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська деревообробна компанія” на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2011 у справі №55/385 залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма „Камаз-Транс-Сервіс” на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2011 у справі №55/385 задовольнити.
3. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2011 у справі №55/385 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
„Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська деревообробна компанія” (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 63д, код ЄДРПОУ 32828634) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма „Камаз-Транс-Сервіс” (33027, м. Рівне, вул. Київська, 64-а, код ЄДРПОУ 03567150) 157 417,41 грн. заборгованості, 1 574,17 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.”
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська деревообробна компанія” (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 63д, код ЄДРПОУ 32828634) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма „Камаз-Транс-Сервіс” (33027, м. Рівне, вул. Київська, 64-а, код ЄДРПОУ 03567150) 121,45 грн. витрат, пов'язаних з відшкодуванням державного мита за подання апеляційної скарги.
5. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання п.п. 3, 4 зазначеної постанови суду.
6. Справу № 55/385 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
09.06.11 (відправлено)