01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
24.05.2011 № 52/510
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів:
при секретарі:
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 10/11 від 01.04.2011 року;
від відповідача: не з'явилися;
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Страхова компанія „Універсальна” на рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2011 року
у справі № 52/510 ( суддя Чебикіна С.О.)
за позовом приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „АХА Україна”, м. Київ,
до публічного акціонерного товариства „Страхова компанія „Універсальна”, м. Київ,
про стягнення 25 500,00 грн. -
В грудні 2010 року приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „АХА Україна” звернулося до господарського суду міста Києва з позовом в якому просило суд стягнути з публічного акціонерного товариства „Страхова компанія „Універсальна” на свою користь в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 25 500,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2011 року позов ПрАТ „СК „АХА Україна” до ПАТ „СК „Універсальна” про стягнення 25 500,00 грн. задоволено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до статті 27 Закону України „Про страхування” та статті 993 ЦК України до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги до відповідача, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ПАТ „СК „Універсальна” звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2011 року скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення та невірне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.
ПрАТ „СК „АХА Україна” у своїх запереченнях на апеляційну скаргу просить суд апеляційну скаргу ПАТ „СК „Універсальна” залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва - без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2011 року вищезазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.
Представник відповідача в судове засідання 24.05.2011 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про час, дату та місце проведення засідання повідомлений належним чином.
Представник позивача в судовому засіданні 24.05.2011 року заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу ПАТ „СК „Універсальна” залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва - без змін.
У судовому засіданні, яке відбулось 24.05.2011 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ПАТ „СК „Універсальна” слід відмовити, а рішення господарського суду міста Києва - залишити без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом 03.10.2007 року близько 12 год. 20 хв. на перехресті вулиці Дніпровська дорога та Генерала Бочарова у м. Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля “Хюндай”, д. н. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, яким він і керував та автомобіля “ВАЗ 21113” д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль “Хюндай”, д. н. НОМЕР_1.
Відповідно до Акту незалежного дослідження ТОВ “Бюро Оцінки” (а. с. 44-58) та ремонтної калькуляції № 206 (а. с. 59-65) вартість матеріального збитку, завданого автомобілю “Хюндай”, д. н. НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП склала 91 097, 00 грн.
ЗАТ „СК Український страховий альянс”, правонаступником якого є ПрАТ „СК „АХА Україна”, як страховик, виплатило власнику пошкодженого автомобіля “Хюндай”, відповідно до умов укладеного з ним Договору добровільного страхування наземного транспорту № 062312/05АК-КР від 20.11.2006 року (Договір страхування) (а. с. 26-27) на підставі страхового акту № 12613/05/16 від 24.12.2007 року (а. с. 23-24) суму страхового відшкодування у розмірі 67 386,18 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 23220 від 28.12.2007 року (а. с. 21).
У відповідності до пункту 9 зазначеного вище Договору страхування страховим випадком, зокрема, є дорожньо-транспортна пригода. Страхова сума за цим договором для наземного транспорту складає 100 000, 00 грн. (пункт 8.1) Договір набирає чинності з 21 листопада 2006 року та діє до 20 лютого 2014 року.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що загальний розмір підтверджених фактичних витрат позивача з виплати страхового відшкодування складає 67 386,18 грн.
Відповідно до статті 27 Закону України „Про страхування” та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.
Відповідно до Постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 23.10.2007 року, яка затверджена начальником відділу оформлення ДТП та дізнання УДАІ ГУМВС України в Одеській області, в її мотивувальній частині встановлено, що причиною дорожньо-транспортної пригоди 03.10.2007 року було порушення водієм ОСОБА_3 п. п. 10.1, 33.4.4., 16.6 Правил дорожнього руху України.
Крім того, в судовому засіданні 24.05.2011 року відповідачем було подано заперечення на апеляційну скаргу, в додатках до якої міститься Постанова Южного міського суду Одеської області від 20.11.2007 року у адміністративній справі № 3-2782/07, відповідно до якої водія автомобіля “ВАЗ 21113” д. н. НОМЕР_2 - ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні ДТП 14.03.2008 року внаслідок порушення пунктів 10.1, 33.4.4., 16.6 Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КпАП України.
З матеріалів справи (а. с. 81, 86) вбачається, що автомобіль “ВАЗ 21113” д. н. НОМЕР_2 застрахований ОСОБА_3 у ПАТ „СК „Універсальна”, згідно із Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ 2518468 з терміном дії від 06.08.2007 року до 05.08.2008 року.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів” передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Згідно із статтею 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У вищезазначеному Полісі не зазначені розміри ліміту відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб та франшизи.
Однак, згідно із статтею 9 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25 500,00 гривень на одного потерпілого.
Сума в розмірі 25 500,00 грн., яка заявлена позивачем до стягнення, відповідачем не оспорюється, а лише заперечуються підстави для такого стягнення.
З огляду на викладене, до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа ОСОБА_2 мав до ПАТ „СК „Універсальна”, як особи, відповідальної за завдані збитки в розмірі 25 500,00 грн., а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що враховуючи визначені Законом України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” розміри лімітів відповідальності, а також встановлений судом розмір матеріального збитку, завданого автомобілю “Хюндай”, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 25 500, 00 грн.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2011 року у справі № 52/510 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Страхова компанія „Універсальна” на рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2011 року у справі № 52/510 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2011 року у справі № 52/510 залишити без змін.
3. Копію постанови суду надіслати учасникам апеляційного провадження.
4. Справу № 52/510 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Головуючий суддя
Судді