01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
07.06.2011 № 9/475
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баранця О.М.
суддів:
при секретарі:
за участю представників сторін: від позивача - Марковець О.О.;
від відповідача - Катеринчук А.І.;
від третьої особи - не з'явився.
розглянувши апеляційну скаргу Національна телекомпанія України
на рішення Господарського суду м. Києва від 23.02.2011
у справі № 9/475 (Бондаренко Г.П.)
за позовом Національної телекомпанії України
до ТОВ "Медіа Спорт Промоушн"
третя особа відповідача
третя особа позивача CSI Limited
про стягнення 98 491,01 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 23.02.2011 року у позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Національна телекомпанія України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Скаржником в апеляційній скарзі зазначається про те, що проведення аналогії та порівняння судом між вартістю прав (18,00 грн.) і вартістю технічних послуг з доставки сигналу (98491,01 грн.) не допустимо, оскільки, зазначені суми стосуються різних, за своєю юридичною природою, правовідносин. Позивач здійснював трансляцію матчів на підставі дозволу (ліцензії) Відповідача, а в п. 3.1. Договору чітко зазначено що вартість прав є договірною.
Крім того необхідно врахувати, що Відповідач зобов'язувався доставити сигнал до апаратної Позивача, який надходив із за закордонну, а розповсюдження трансляції матчів на території України, здійснювалось Позивачем самостійно за власний рахунок. Зазначені пояснення Позивача судом не були взяті до уваги під час винесення рішення.
Отже, відповідно до наведеного вище, Позивач повністю виконав свої зобов'язання за Договором - прийняв телевізійний сигнал та видав його в ефір, здійснив телевізійну трансляцію у повному обсязі та вжив всіх заходів, які були необхідні для здійснення телевізійної трансляції матчів. Відповідач не виконав зобов'язань та гарантій покладених на нього Договором - не забезпечив виробництво та доставку сигналу для Позивача. Таким чином, через невиконання Відповідачем своїх зобов'язань за договором, Позивач зазнав збитків.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2011 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи призначено на 07.06.2011 року.
Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.
В судове засідання 07.06.2011 року представник третьої особи не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином.
Колегія суддів, вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника третьої особи враховуючи, що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи між Національною телекомпанією України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіа Спорт Промоушн» (було укладено Договір № 47 від 17.07.2006 року (далі по тексту -Договір), предметом якого є передача права на публічне сповіщення шляхом телевізійної трансляції матчів чемпіонату України з пляжного футболу 2006, матчів серії турнірів Гран-прі Євроліги з пляжного футболу 2006, а також матчів фінальної частини турніру Євроліги з пляжного футболу 2006 (далі по тексту -матчі) на телеканалі «Перший Національний».
До вказаного Договору, сторонами 17.07.2006 року був укладений додаток № 1 до Договору № 47 від 17.07.2006 року у відповідності до якого сторони узгодили графік, місце, дату, хронометраж матчів.
За умовами Договору відповідач (Ліцензіар) зобов'язується забезпечити виробництво та доставку телевізійного сигналу матчів на супутник з якого позивач (Ліцензіат) зможе прийняти сигнал з супутникової апаратної Ліцензіата у день та час проведення матчів, зазначених у Додатку № 1 до договору від 17.07.2006 року, а позивач (Ліцензіат) зобов'язується сплатити відповідачу повну вартість прав, в термін та на умовах, визначених даним Договором.
Згідно п. 2.1.1. та п. 2.1.2. Договору, відповідач зобов'язується забезпечити виробництво та доставку телевізійного сигналу матчів на супутник, з якого позивач зможе прийняти сигнал, а також гарантує вчасно проінформувати позивача про координати параметри супутника на які буде забезпечено доставку телевізійного сигналу матчів.
Відповідно до ст. 7 Договору цей договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.08.2006 року.
Обґрунтовуючи пред'явлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що у зв'язку з тим, що відповідач не забезпечив виробництво та доставку сигналу, а отже не виконав своїх зобов'язань та гарантій покладених на нього Договором, позивач був змушений звернутися за отриманням сигналу до компанії Octagon CSI Limited, яка на той час, із слів позивача, була єдиним власником та оператором обслуговування доставки сигналу по супутнику, та сплатив останньому 17.12.2007 року за цю послугу 98491,01 грн., що призвело до завдання збитків відповідачем позивачу у вказаному розмірі.
При цьому, як на підставу відшкодування збитків позивач посилається на пункт 5.2 Договору відповідно до якого у випадку порушення сторонами зобов'язань за цим Договором або гарантій за п. 4.1 та 4.2 цього Договору винна сторона відшкодовує іншій стороні всі збитки, завдані таким порушенням.
За надання послуг по отриманню сигналу для трансляції матчів від компанії Octagon CSI Limited позивачу був виставлений рахунок на загальну суму 98 491,01 грн., про що свідчать рахунки-фактури: № 001301 від 29.08.2006 року; № 001349 від 07.09.2006 року; № 001350 від 30.09.2006 року; № 001351 від 07.09.2006 року та № 001375 від 07.09.2006 року.
17.12.2007 р. позивачем було сплачено згідно вищенаведених рахунків-фактур на рахунок компанії Octagon CSI Limited суму в розмірі 98 491,01 грн. про що свідчить платіжне доручення № 121 від 17.12.2007 року та акти приймання-передачі робіт за вказаними вище рахунками-фактур від 18.12.2006 року.
З метою досудового врегулювання спору позивач надсилав на адресу відповідача вимогу №8-01-19/2866 від 25.11.2010 р., в якій звернувся до останнього з вимогою відшкодування збитків понесених позивачем в зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань та гарантій, які обумовлені договором, а саме: незабезпечення виробництва та доставки сигналу, що змусило позивача звернутись з аналогічним проханням до компанії Octagon CSI Limited за послуги якої було сплачено 98491,01 грн., однак відповідач заборгованість не погасив та відповіді на вимогу не надіслав.
Як вбачається з наданого відповідачем відзиву на позовну заяву, в якому останній зауважив, що позовні вимоги є безпідставними і з його погляду не підлягають задоволенню в зв'язку з тим, що 01.08.2006 року між позивачем і відповідачем був підписаний Акт прийому-передачі прав від 01.08.2006 року за договором № 47 від 17.07.2006 р., згідно якого відповідач передав, а позивач прийняв права, перераховані в п. 1.2. договору для трансляції на території України матчів з пляжного футболу зазначених у Додатку № 1 від 17.07.2006 року до договору № 47 від 17.07.2006 року. Копії вищезазначеного акту прийому-передачі прав та додатку до договору № 1 долучені до матеріалів справи.
Як було вірно встановлено судом першої інстанції, що дійсно 01.08.2006 року Національна телекомпанія України та ТОВ «Медіа Спорт Промоушен» підписали та скріпили печатками Акт прийому-передачі прав за Договором № 47 від 17.04.2006 року про наступне: ліцензіар (відповідач) передав, а ліцензіат (позивач) прийняв права, перераховані в п. 1.2 Договору для трансляції на території України матчів (фрагментів матчів) з пляжного футболу зазначених у Додатку № 1 до Договору. Договірна вартість прав протягом терміну дії Договору складає 18 грн. у тому числі ПДВ (20 %) -3 грн. Акт підписаний зі сторони Національної телекомпанії України першим віце-президентом ОСОБА_1, зі сторони ТОВ «Медіа Спорт Промоушен» генеральним директором ОСОБА_2
Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як було вірно зазначено судом першої інстанції що діяння заподіювача збитків має містити всі необхідні ознаки, а саме: 1) воно повинно заподіювати збитки, 2) бути протиправним, 3) причинно пов'язаним зі збитками, 4) винним. Тому, для застосування позадоговірної відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення.
За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. ст. 33, 34 ГПК України).
Виходячи з цього, позивач повинен був довести наявність збитків і неправомірної поведінки відповідача, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків, розмір відшкодування. В свою чергу, відповідач повинен був доводити відсутність своєї вини.
Частина 2 статті 623 ЦК України визначає, що розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доводиться кредитором. Це кореспондує загальним положенням процесуального законодавства ( ст. 33 ГПК), відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже якщо кредитор пред'являє вимогу про відшкодування реальної шкоди та/або упущеної вигоди, він має надати докази наявності таких збитків (платіжні або інші документи, що підтверджують витрати, документи, що підтверджують наявність упущеної вигоди тощо).
Частина 3 статті 623 ЦК України встановлює, що збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
Суду також надається право задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. Це пов'язано з тим, що судовий розгляд справи може зайняти багато часу, і ринкові ціни за цей період можуть змінитися. Врахування ринкових цін, що існували на день ухвалення рішення, здійснюється судом за заявою кредитора.
На вимогу суду першої інстанції, позивачем не надано доказів та пояснень щодо звичайних цін, що склалися на ринку послуг щодо виробництва та доставки телевізійного сигналу зі супутника. При цьому, відповідно до умов договору, укладеного між позивачем та відповідачем вартість послуг відповідача за передачу прав трансляції, виробництво та доставку сигналу складала 18 грн., а вартість аналогічних послуг щодо виробництва та доставки сигналу, що були замовлені позивачем у третьої особи складала 98491,01 грн.
Суду не було надано доказів, що Octagon була єдиним власником та оператором обслуговування доставки сигналу по супутнику матчів пляжного футболу 2006 (Гран-прі, Євроліга).
Позивач, на вимогу суду першої інстанції не надав обґрунтованих пояснень щодо звичайної ціни на ринку вказаних послуг та не зміг пояснити неспіврозмірно велику в ціні за аналогічні послуги, а отже не довів заявлений до відшкодування розмір збитків. В процесі розгляду справи у суді першої інстанції позивач не надав належних доказів щодо наявності складу цивільного правопорушення, як необхідної умови для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків. Тобто, позивачем не надано належних доказів наявності підстав для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків. Позивачем не доведені обставини заподіяння збитків, наявності протиправної поведінки відповідача, причинного зв'язку між діями відповідача та понесеними збитками
З огляду на викладене суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог повністю.
Разом з тим, в силу ст. ст. 256, 257, 261 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
В силу частин 3, 4, 5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем подано заяву про застосування позовної давності, яка обґрунтована тим, що дія Договору закінчилась 31.08.2006 року, а тому позивач звернувся до суду зі спливом строку позовної давності.
Позивач в свою чергу не просив суд першої інстанції визнати причини пропуску позовної давності поважними та поновити строк позовної давності для задоволення його вимог, посилаючись на те, що звернувся до суду у межах трирічного строку, оскільки дізнався про порушення його права лише 17.12.2007 року, а саме з моменту оплати послуг Octagon CSI Limited суму в розмірі 98 491,01 грн.
Проте, дане твердження є безпідставним, оскільки позивач довідався або міг довідатись про порушення свого права з моменту закінчення строку Договору, оскільки після його закінчення звернувся до компанії Octagon CSI Limited для забезпечення позивача сигналом та був ознайомлений про вартість послуг третьої особи та погодився на такі умови, замовивши послуги.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції витребовував у позивача докази направлення замовлення Octagon CSI Limited, на що позивач надав відповідь, що оскільки до переліку вимог банку щодо оплати рахунків зарубіжних компаній не входить надання оригіналів квитанцій, які підтверджують факт направлення замовлення, такі квитанції не були збереженими. Підтвердженням направлення замовлення є отримані оригінали рахунків з зазначеними датами від компанії Octagon CSI Limited, а також акти виконаних робіт від 18.12.2006 року. Однак, слід звернути увагу на те, що рахунки виставлені компанією Octagon CSI Limited позивачу 29.08.2006 року, 07.09.2006 року, а тому слід вважати, що позивач звернувся до суду з пропуском позовної давності.
Колегія суддів, приходить до висновку, що рішення господарського суду м. Києва від 23.02.2011 року у справі № 9/475 відповідає вимогам чинного законодавства.
За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.
Доводи наведені позивачем в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Рішення господарського суду м. Києва від 23.02.2011 року у справі № 9/475 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Справу № 9/475 повернути до господарського суду міста Києва.
3. Копію постанови направити сторонам та третій особі.
Головуючий суддя
Судді
09.06.11 (відправлено)