01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
12.05.2011 № 02/2452
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іваненко Я.Л.
суддів:
при секретарі:
за участю представ- ників сторін:
від позивача: Ярмолінський Ю.В. - ліквідатор
від відповідача: не з'явились
від третьої особи 1: не з'явились
від третьої особи 2: не з'явились
від третьої особи 3: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги
Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропроект-Княжа”
на рішення
Господарського суду
Черкаської області
від 22.02.2011 року
у справі № 02/2452 (суддя: Пащенко А.Д.)
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Княжа”
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропроект-Княжа”
треті особи 1.Підрозділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Черкаській області,
2.АБ „Брокбізнесбанк” в особі Черкаської філії,
3.ОСОБА_3
про зобов'язання повернути майно
В судовому засіданні 12.05.2011 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 22.02.2011 року у справі № 02/2452 позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Княжа” (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропроект-Княжа” (далі - відповідач) про зобов'язання повернути майно задоволено повністю. Зобов'язано відповідача повернути позивачеві велику рогату худобу, передану на відповідальне зберігання по Акту опису й арешту майна серії АА № 656165 від 23.10.2009 року: Казка 4413 2004 р., Квасоля 4415 2004 р., Ялина 4418 2004 р., Тайга 4419 2004 р., Русалка 4424 2004 р., Незабудка 4430 2004 р., Загадка 4438 2004 р., Ягода 4444, 2004 р., Пампушка 4447, 2004 р., Суниця 4453, 2004 р., Квітка 4459, 2004 р., Русалка 4460, 2004 р., Кукла 4457, 2004 р., Зорька 4458, 2004 р., Лебідка 4464, 2004 р., Волошка 4466, 2004 р., Романа 4469, 2004 р., Рада 4471, 2004 р., Рибка 4478, 2004 р., Втіха 4483, 2004 р., Бурьонка 4473, 2004 р., Земфіра 4474, 2005 р., Зайка 4487, 2005 р., Кайма 4492, 2005 р., Петунія 4533, 2005 р, Майка 4672, 2005 р., Білка 4576, 2006 р., Румяна 4581, 2006 р., Сара 4592, 2006 р., Зірка 4601, 2006 р., Ласка 4603, 2006 р., Фура 4604, 2006 р., Галушка 4611, 2006 р., Пальма 4617, 2006 р., Струна 4618, 2006 р.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 102 грн. витрат на сплату державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнуто з позивача в доход Державного бюджету для зарахування на реєстраційний рахунок відділення державного казначейства у м. Черкаси № 31117095700002 банк - Управління державного казначейства в Черкаській області, МФО 854018, код 22809222, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, через Державну податкову інспекцію - 573 грн. 77 коп. державного мита.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 22.02.2011 року та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Вважає, що оскаржуване рішення прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права та невідповідністю висновків, викладених в рішенні, обставинам справи.
В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що позивачем не доведено, а судом першої інстанції помилково визнано доведеним факт належності спірної ВРХ позивачеві. Також апелянт зазначає, що висновок місцевого господарського суду про те, що майно - велика рогата худоба - було передано на зберігання ТОВ "Агропроект-Княжа" в особі директора товариства, який відповідно до чинного законодавства діє від імені та в інтересах товариства, є передчасним та помилковим.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2011 року вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.04.2011 року.
19.04.2011 року від ліквідатора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Княжа” надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2011 року було відкладено розгляд справи на 12.05.2011 року, зобов'язано СТОВ „Княжа” та АБ „Брокбізнесбанк” в особі Черкаської філії надати суду оригінал для огляду та належним чином завірену копію Договору застави від 06.03.2008 року № Дз1-12-2008 (з усіма додатками до нього) та зобов'язано третіх осіб надати суду письмові пояснення по суті спору.
04.05.2011 року від третьої особи 1 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника останнього.
10.05.2011 року від третьої особи 3 надійшли пояснення по суті спору, в яких останній не заперечує підписання ним акту опису і арешту майна, але зазначає, що такі дії були вчинені ним під тиском і розцінювались останнім як формальність.
12.05.2011 року від ліквідатора позивача надійшли належним чином завірена копія Договору застави від 06.03.2008 року № Дз1-12-2008, протокол зборів співвласників та уточнена структура пайового фонду майна, затверджена зборами власників м/паїв від 12.04.2001 року.
В судове засідання 12.05.2011 року з'явився ліквідатор позивача. Представники відповідача та третіх осіб, повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення ліквідатора позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Позивач звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом про зобов'язання відповідача повернути велику рогату худобу, а саме: Сару (під № 29 в переліку описаного майна), Білку (під № 27 в переліку описаного майна) та Рум'яну (під № 28 в переліку описаного майна), взятих відповідачем на зберігання відповідно до акту опису й арешту майна СТОВ "Княжа" від 23.10.2009 року, складеного державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Черкаській області.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на наступне:
- постановою господарського суду Черкаської області від 11.05.2010 року у справі № 14/2428 СТОВ "Княжа" визнано банкрутом, розпочато ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В., який відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;
- в процесі виконання наказу господарського суду Черкаської області № 02/5257 від 12.01.2009 року державним виконавцем Троценко І.М. проведено опис і накладено арешт на 35 голів великої рогатої худоби СТОВ "Княжа", про що складено Акт опису та арешту майна серії АА № 656165 від 23.10.2009 року;
- описане майно прийняв на відповідальне зберігання директор ТОВ "Агропроект Княжа" ОСОБА_3, про що поставив власноручний підпис;
- 09.07.2010 року проведено інвентаризацію майна боржника, якою не виявлено в наявності 35 голів великої рогатої худоби;
- відповідно до вимог статей 936, 938 Цивільного кодексу України, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вказане майно повинно бути повернуте позивачу та включене до ліквідаційної маси.
20.12.2010 позивач збільшив позовні вимоги та просив суд першої інстанції зобов'язати відповідача повернути СТОВ "Княжа" велику рогату худобу в кількості 35 голів відповідно до переліку описаного майна, взятих на зберігання відповідно до акту опису та арешту майна СТОВ "Княжа" від 23.10.2009 року.
З матеріалів справи вбачається, що постановою господарського суду Черкаської області від 11 травня 2010 року у справі № 14/2428 СТОВ "Княжа" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В.
Відповідно до статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює повноваження, визначені вказаною статтею Закону, в тому числі, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
Отже, право звернення до суду призначеного судом ліквідатора позивача відповідає його повноваженням, встановленим спеціальним Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Судом першої інстанції встановлено, що 23 жовтня 2009 року державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Черкаській області Троценком І.Л. в процесі виконання рішення суду по справі 02/5257 про стягнення коштів із СТОВ "Княжа" на користь АБ "Брокбізнесбанк" було складено Акт опису та арешту майна серії АА № 656165 (т. 1, а.с. 23-28), яким описано і накладено арешт на велику рогату худобу: Казка 4413 2004 р., Квасоля 4415 2004 р., Ялина 4418 2004 р., Тайга 4419 2004 р., Русалка 4424 2004 р., Незабудка 4430 2004 р., Загадка 4438 2004 р., Ягода 4444, 2004 р., Пампушка 4447, 2004 р., Суниця 4453, 2004 р., Квітка 4459, 2004 р., Русалка 4460, 2004 р., Кукла 4457, 2004 р., Зорька 4458, 2004 р., Лебідка 4464, 2004 р., Волошка 4466, 2004 р., Романа 4469, 2004 р., Рада 4471, 2004 р., Рибка 4478, 2004 р., Втіха 4483, 2004 р., Бурьонка 4473, 2004 р., Земфіра 4474, 2005 р., Зайка 4487, 2005 р., Кайма 4492, 2005 р., Петунія 4533, 2005 р, Майка 4672, 2005 р., Білка 4576, 2006 р., Румяна 4581, 2006 р., Сара 4592, 2006 р., Зірка 4601, 2006 р., Ласка 4603, 2006 р., Фура 4604, 2006 р., Галушка 4611, 2006 р., Пальма 4617, 2006 р., Струна 4618, 2006 р.
Як пояснив державний виконавець Троценко І.Л. у судовому засіданні місцевого господарського суду, вказані назви тварин описувалися по номерах на бирках, які знаходяться у вухах тварин, та відповідно до наявних у матеріалах виконавчого провадження Реєстру наявності ідентифікованих і зареєстрованих тварин господарства ТОВ "Княжа" станом на 03.02.2009 року і Інвентаризаційного опису предмета застави.
Відповідно до статті 55 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
За змістом частини 4 статті 55 Закону під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити право користування майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису й арешту.
Відповідно до частини 5 статті 55 та частини 5 статті 58 Закону порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою відповідальність зберігача майна, передбачену законом.
Статтею 58 Закону встановлено, що майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 55 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам, призначеним державним виконавцем (далі - зберігачеві), під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржникові, стягувачеві, а у випадках, коли обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачеві.
Особа, якій передано на зберігання описане майно, може ним користуватися, якщо особливості цього майна у разі користування не призведуть до його знищення або зменшення цінності.
В пункті 6.6.6. Інструкції про проведення виконавчих дій від 15.12.1999 року за № 74/5 вказано, що Акт опису й арешту майна підписується державним виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, іншими особами, які були присутні при накладенні арешту на майно. У разі відмови від підпису сторін чи інших осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в акті. Якщо описане майно передано на зберігання не боржникові, а іншій особі, то акт опису й арешту майна складається в трьох примірниках. Перший залишається в провадженні державного виконавця, а інші вручаються зберігачеві майна та боржнику під розписку (на першому примірнику).
Згідно з ст. 59 Закону особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.
У Акті опису й арешту майна серії АА № 656165 від 23.10.2009 року вказано, що на описане майно накладено арешт і встановлено заборону відчуження. Описане майно прийняв на відповідальне зберігання, копію акта опису й арешту майна отримав Директор ТОВ "Агропроект-Княжа" ОСОБА_3.
Таким чином, із наведеного вбачається, що майно - велика рогата худоба - було передано на зберігання ТОВ "Агропроект-Княжа" в особі директора товариства, який відповідно до чинного законодавства діє від імені та в інтересах товариства.
Такої позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, в постанові від 17.09.2009 у справі № 18/202 по спору за позовом ВАТ "Сервіс" до СПД-ФО, третя особа -ВДВС Канівського міськрайонного управління юстиції, про стягнення 38 735,52 грн., якою підтримано висновок апеляційного суду про те, що за аналогічних обставин майно на зберігання від ДВС прийняло ВАТ "Сервіс" в особі голови правління. \
Як встановлено судом першої інстанції, 23 жовтня 2009 року державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Черкаській області Троценком І.Л. в ході вчинення виконавчих дій було складено Акт опису та арешту майна серії АА № 656165, яким описано і накладено арешт на 35 голів великої рогатої худоби СТОВ "Княжа", яку наведено у переліку до Акту, та передано на зберігання третій особі - ТОВ "Агропроект-Княжа" в особі директора товариства ОСОБА_3, який поставив на Акті власноручний підпис.
Вказана у Акті опису й арешту майна велика рогата худоба по назвах та номерах відповідає ВРХ, вказаній у Реєстрі наявності ідентифікованих і зареєстрованих тварин господарства СТОВ "Княжа" станом на 03.02.2009, виконаному державним підприємством "Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин". При цьому, той факт, що у Акті опису й арешту майна вказано лише чотири цифри із номера, не впливає на ідентичність цих ВРХ.
Матеріали справи не містять доказів оскарження дій ДВС при накладенні арешту на велику рогату худобу 23.10.2009 року, доказів звернення третіх осіб із позовною заявою про визнання права на майно та виключення майна з акта опису й арешту на підставі статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".
В матеріалах виконавчого провадження знаходиться Реєстр наявності ідентифікованих і зареєстрованих тварин господарства СТОВ "Княжа" станом на 03.02.2009 року, виконаний державним підприємством "Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин".
Наявність, складання та ведення такого Реєстру регулюється Положенням про ідентифікацію і реєстрацію великої рогатої худоби, затвердженим наказом Мінагрополітики України від 17 вересня 2003 року N 342 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9 жовтня 2003 року за N 909/8230, із змінами, далі - Положення. Наказом Міністерства аграрної політики України від 29 червня 2005 року № 289 вказане Положення викладене в новій редакції.
Відповідно до пункту 1.2. Положення воно є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання - юридичних і фізичних осіб та негосподарюючих суб'єктів - фізичних осіб, що є власниками тварин, займаються їх розведенням, утриманням, торгівлею, транспортуванням, проводять забій, утилізацію тварин, здійснюють ветеринарний контроль, надають сервісні послуги у сфері тваринництва та проводять виставки з участю тварин.
Згідно з п. 1.3. ідентифікації і реєстрації підлягають усі тварини, які перебувають, розводяться або утримуються на території України.
В п. 1.4. Положення вказано, що Ідентифікація і реєстрація великої рогатої худоби запроваджується з метою:
- одержання оперативної і надійної інформації про поголів'я великої рогатої худоби щодо статі, віку, породи та його місцезнаходження для поліпшення управління і прогнозування ринків продукції скотарства;
- охорони території України від епізоотичних захворювань;
- контролю за санітарним станом, якістю і походженням продукції скотарства;
- оптимізації запровадження планів ветеринарної медицини щодо попередження (профілактики), ветеринарного контролю, лікування та ліквідації інфекційних, інвазійних і незаразних хвороб;
- контролю за переміщеннями тварин усередині країни та при їх експорті і імпорті;
- забезпечення дотримання вимог законодавства з племінної справи у тваринництві;
- оптимізації розробки і виконання селекційних програм, організації технологічних систем у скотарстві та підвищення достовірності інформації при сертифікації племінних (генетичних) ресурсів;
- забезпечення візуальної ідентифікації кожної тварини в стаді;
- підтвердження права власності на тварин.
За приписом пункту 2.5. Положення у разі зміни даних про власника/утримувача чи господарство суб'єкти господарювання та негосподарюючі суб'єкти повинні в триденний термін подати Агентству через агента з ідентифікації заяву про внесення змін до Реєстру тварин (додаток 3) та нову реєстраційну картку господарства чи реєстраційну картку великої рогатої худоби.
При цьому, відповідачем не було надано доказів внесення змін до Реєстру тварин в частині зміни даних про власника чи утримувача ВРХ, вказаної у Акті опису й арешту від 23.10.2009 року ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції..
При цьому, твердження відповідача в суді першої інстанції про належність описаної великої рогатої худоби до пайового фонду нічим не підтверджені та спростовуються матеріалами справи, оскільки останні не містять доказів внесення до пайового фонду великої рогатої худоби із тими номерами на бирках у їх вухах, які вказані у Акті опису й арешту майна від 23.10.2009 року, та паспорти на зазначену вище ВРХ із такими даними.
В пункті 3.4. Положення вказано, що усі тварини, що утримуються в господарстві, повинні бути ідентифіковані за допомогою двох бирок єдиного зразка для ідентифікації великої рогатої худоби (додаток 5), які прикріплюються на кожне вухо тварини і не знімаються протягом усього її життя . На обох бирках указується один і той самий ідентифікаційний номер, який дає змогу індивідуально ідентифікувати кожну тварину.
Законодавство України визначає порядок ідентифікації кожної тварини від народження і внесення їх до Реєстру тварин, внесення даних про всі переміщення тварин є обов'язковими для всіх юридичних та фізичних осіб.
Згідно статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Виходячи з наведеного, між сторонами по справі виникли правовідносини, пов'язані зі збереженням майна, що регулюються нормами глави 66 ЦК України.
Відповідно до статті 953 ЦК України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
Місцевим господарським судом встановлено наявність у ліквідатора арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. прав поклажодавця на пред'явлення вимоги про повернення ВРХ із зберігання, оскільки передача великої рогатої худоби на зберігання відбулася державним виконавцем в процесі проведення виконавчих дій щодо боржника - СТОВ "Княжа", але в зв'язку із відкриттям ліквідаційної процедури всі виконавчі провадження зупиняються, тому державний виконавець не може витребовувати майно від зберігача, і ця функція покладена законом на ліквідатора.
Вимога ліквідатора від 20.05.2010 року у листі за № 14/2428-66 на адресу ТОВ "Агропроект-Княжа" про повернення ВРХ залишена останнім без задоволення.
Суд зазначає, що в главі 66 ЦК України закон визначає сторони у правовідносинах зберігання як зберігач та поклажодавець, тобто закон не вимагає встановлення судом власника майна. Вирішення питання про визнання права власності на вищезазначене майно не є предметом розгляду даної справи, а сторонами не було подано заяви про вихід за межі позовних вимог.
Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що відсутність у відповідача чи неподання ним суду документів податкового та бухгалтерського обліку, що пов'язані з виконанням відповідачем свого обов'язку за договором зберігання, не може спростовувати факт прийняття відповідачем 35 голів ВРХ на зберігання, а відсутність у Акті опису й арешту майна від 23.10.2009 року вартості описаної великої рогатої худоби не має значення для зберігання цієї худоби та обов'язку відповідача, як зберігача, повернути її на першу вимогу поклажодавця, оскільки Акт опису й арешту майна складався не для реалізації майна, а для накладення арешту та забезпечення його збереження.
При цьому, колегія суддів зазначає, що застава банку "Брокбізнесбанк" не має значення для даної справи, і обраний банком спосіб захисту порушеного права (стягнення із СТОВ "Княжа" коштів, а не звернення стягнення на заставлене майно) свідчить лише про те, що банк обрав саме такий спосіб порушеного права і не може свідчити про те, кому належить ВРХ і де вона знаходиться.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційній інстанції, не відповідають наявним в матеріалах справи доказам, а отже, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.
Колегія суддів звертає увагу на той факт, що в мотивувальній частині рішення місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо стягнення з відповідача в доход Державного бюджету державного мита в сумі 573 грн. 77 коп., оскільки позовна вимога позивача є вимогою майнового характеру, а при поданні позову було сплачено державне мито в сумі 102 грн. Натомість в резолютивній частині рішення суд першої інстанції, допустивши описку, помилково стягнув в доход Державного бюджету державне мито в сумі 573 грн. 77 коп. з позивача, у з зв'язку з чим пункт 4 резолютивної частини оскаржуваного рішення підлягає зміні.
З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропроект-Княжа” залишити без задоволення.
2. Змінити пункт 4 резолютивної частини рішення Господарського суду Черкаської області від 22.02.2011 року у справі № 02/2452, виклавши його в наступній редакції:
„Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроект -Княжа" (18000, м. Черкаси, вул. Квіткова, буд. 4, к. 17, ідентифікаційний код 36037674) в доход Державного бюджету для зарахування на реєстраційний рахунок відділення державного казначейства у м. Черкаси № 31117095700002 банк - Управління державного казначейства в Черкаській області, МФО 854018, код 22809222, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, через Державну податкову інспекцію - 573 грн. 77 коп. державного мита”.
В іншій частині рішення Господарського суду Черкаської області від 22.02.2011 року у справі № 02/2452 залишити без змін.
3.Матеріали справи № 02/2452 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Головуючий суддя
Судді