донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
07.06.2011 р. справа №30/25пн
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Дучал Н.М.
Суддів: Запорощенко М.Д., Новікової Р.Г.
При секретарі Мірошник Г.І.
За участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, за довіреністю, ОСОБА_3, за довіреністю
від відповідача -ОСОБА_2, за довіреністю
від третьої особи -Вишневська Н.М., керуючий санацією
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" м. Київ в особі Донецької обласної філії
на рішення господарського суду Донецької області
від 05.05.2011р. ( підписане 10.05.2011 року)
у справі №30/25пн ( суддя Довгалюк В.О.)
за позовом -Товариства з обмеженою відповідальністю "Донфармхолдінг" м. Донецьк
до відповідача -Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" м. Київ в особі Донецької обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк " м. Донецьк
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Відкритого акціонерного товариства "Обласна аптечна управляюча компанія" м. Донецьк
про визнання відсутнім права на стягнення з позивача грошових коштів за договором поруки № 1від 02.11.2006р. та розірвання договору поруки. № 1 від 02.11.2006р.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Донфармхолдінг", м. Донецьк звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" м. Київ в особі Донецької обласної філії Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" м Донецьк про визнання відсутнім права у Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" м. Київ в особі Донецької обласної філії Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" м Донецьк на стягнення з позивача грошових коштів за договором поруки №1 від 02.11.2006року та розірвання договору поруки №1 від 02.11.2006року, укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", Відкритим акціонерним товариством „Обласна аптечна управляюча компанія” та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донфармхолдінг".
В якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору до участі у справі залучено Відкрите акціонерне товариство «Обласна аптечна управляюча компанія» м. Донецьк.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на укладання між Банком та Позичальником договору про надання відновлювальної мультивалютної кредитної лінії №1/419-6 від 02.11.2006р., додаткові угоди до договору про надання відновлювальної мультивалютної кредитної лінії, які призвели до збільшення обсягу відповідальності поручителя без його згоди на це, та висування відповідачем до позивача в межах справи про банкрутство останнього таких збільшених грошових вимог, а саме на підставі договору поруки.
Судом прийнято відмову від позовних вимог в частині розірвання договору поруки № 1 від 02.11.2006р., що висловлена позивачем в заяві від 29.04.2011р.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 05.05.2011р. у справі № 30/25пн припинено провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Донфармхолдінг", м. Донецьк до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м. Київ в особі Донецької обласної філії Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м Донецьк про розірвання договору поруки №1 від 02.11.2006року. Задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Донфармхолдінг", м. Донецьк до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" м. Київ в особі Донецької обласної філії Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" м.Донецьк про визнання відсутнім права на стягнення з позивача грошових коштів за договором поруки №1 від 02.11.2006року. Визнано відсутнім у Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м. Київ право на стягнення грошових коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донфармхолдінг", м. Донецьк на підставі договору поруки №1 від 02.11.2006року. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м. Київ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донфармхолдінг", м. Донецьк витрати зі сплати державного мита в сумі 42,50грн. та зі сплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн.
Рішення мотивовано доведеністю та обґрунтованістю заявлених позовних вимог.
Відповідач не погодився з прийнятим судовим рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області у справі №30/25пн в частині задоволення позову про визнання відсутнім права на стягнення з позивача грошових коштів за договором поруки №1 від 02.11.2006року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в цій частині; в іншій частині рішення залишити без змін.
Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Наполягає, що процентні ставки за користування кредитними коштами в іноземних валютах, визначені в кредитному договорі у вигляді плаваючих процентних ставок, при цьому в договорі кредиту та в договорі поруки наведено формулу розрахунку цих процентних ставок; крім того договором кредиту обумовлено зміну процентів за користування кредитом двічі на рік. Цим заявник апеляційної скарги наголошує на погодженні поручителя ще на стадії укладення договору поруки на зміну розміру процентної ставки.
Заявник апеляційної скарги вважає, що судом першої інстанції самостійно змінено підстави позову, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача, що є порушенням процесуального права та призвело до прийняття неправильного рішення.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Донфармхолдінг", м. Донецьк, у відзиві від 06.06.2011р. проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає рішення господарського суду Донецької області законним та обґрунтованим. Зауважив, що в п.1.1.1. договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 1/419-6 від 02.11.2006р. дійсно встановлена плаваюча процентна ставка, однак визначена вона у конкретному розмірі, а в дужках наведені показники, які враховувалися при обчисленні цього розміру, що в подальшому було відображено і додаткових угодах до кредитного договору. Заперечив проти наполягання заявника апеляційної скарги щодо зміни судом обставин позову. Просить рішення суду від 05.05.2011 р. по справі № 44/64пн залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Третя особа, Відкрите акціонерне товариство «Обласна аптечна управляюча компанія» м. Донецьк у відзиві № 63/27-93 від 06.06.2011р. на апеляційну скаргу зазначає, що між Банком та позичальником дійсно укладалися додаткові угоди до № № 3,6 до кредитного договору № 1/419-6 від 02.11.2006р., при цьому докази щодо повідомлення поручителя про підписання додаткових угод до кредитного договору відсутні.
Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.
У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.
02.11.2006 року між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку (правонаступником якого є відповідач) "Укрсоцбанк" (Кредитор) в особі заступника керуючого Донецькою обласною філією АКБ "Укрсоцбанк" та Відкритим акціонерним товариством "Обласна аптечна управляюча компанія" (Позичальник) було укладено договір про надання відновлювальної мультивалютної кредитної лінії за № 1/419-6 (далі -Кредитний Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого Кредитор зобов'язався надавати Позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Надання кредиту буде здійснюватися в доларах США, Євро та гривні окремими частинами (Транш), зі сплатою: в доларах США плаваючої процентної ставки (шестимісячний LIBOR *(5,4725) плюс 6,42 процента річних) в розмірі 11,89 процентів річних; в євро плаваючої процентної ставки ( шестимісячний EURIBOR* (3.4050) плюс 6.68 процента річних ) в розмірі 10,09 процентів річних; в гривні - 16,5 процентів річних; та комісій, в розмірі та порядку визначеному Тарифами на послуги по наданню кредитів, що містяться в додатку № 1 до цього договору, в межах максимального ліміту заборгованості до 3 600 000,00доларів США, з графіком погашення заборгованості та кінцевим терміном повернення -до 01 листопада 2009р.
Відповідно до п. 1.2 Договору кредит надається Позичальнику на поповнення обігових коштів.
Пунктом 1.3 Договору передбачено, що в якості забезпечення Позичальником виконання своїх зобов'язань, щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги Кредитор забезпечує укладання: іпотечного договору нерухомого майна, що належить майновому поручителю ТОВ „Обласна аптечна холдингова компанія", розташоване за адресою: М.Донецьк, вул. Панфілова, 15, заставною вартістю 18609,0 тис.грн.; договору застави майнових прав на виручку по контракту б/н від 01.01.2001 року, укладеному з ТОВ „Донфармхолдинг" заставною вартістю 29600.0 тис.грн.; договору фінансової поруки ТОВ "Донфармхолдінг" на всю суму кредиту, вказаної в п. 1.1.1. цього Договору.
Позичальник зобов"язався (п. 3.3.договору) сприяти та забезпечити укладання договорів, визначених в п.1.3.1-1.3.3. цього договору, на узгоджених з Кредитором умовах та протягом одного робочого дня від дати укладення цього договору(п. 3.3.3.); протягом дії цього Договору проводити через свої поточні рахунки, відкриті у Кредитора, грошові потоки від операційної діяльності в розмірі пропорційно кредитної заборгованості перед банком, починаючи з третього місяця кредитування та щомісячно підтримувати їх на такому рівні (п. 3.3.4.); сплачувати Кредитору проценти та комісії, передбачені п. 1.1.1.цього договору( п. 3.3.5.); повернути Кредитору в повному обсязі Транші Кредиту в строки, визначені п.1.1.1.цього договору( п. 3.3.7), тощо.
У разі невиконання Позичальником зобов'язань, визначених п.п. 3.3.2. - 3.3.18. цього Договору, порушення Позичальником або третьою особою з якою укладений договір забезпечення виконання зобов'язань за Кредитом, умов договорів, визначених п. 1.3. цього Договору, протягом більше 30 днів, строк користування Кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно, Позичальник зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня, погасити Кредит, сплатити проценти за фактичний час використання Кредиту, комісії та нараховані штрафні санкції (пункт 4.4. договору).
Згідно з п. 7.3 Договору, він набирає чинності з дати його укладання та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.
З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань Позичальника перед Банком за договором про надання відновлювальної мультивалютної кредитної лінії № 1/419-6 від 02.11.2006 р., 02.11.2006р. між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (Кредитор), відкритим акціонерним товариством "Обласна аптечна управляюча компанія" (Позичальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Донфармхолдінг" (Поручитель) був укладений договір поруки за № 1 (далі за текстом -Договір поруки), згідно статті 1 якого Поручитель зобов'язується перед Кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання Позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування Кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених Договором про надання відновлювальної мультивалютної кредитної лінії № 1/419-6 від 02.11.2006р.
За умовами пункту 1.2. Договору, поручитель ознайомлений з умовами Договору кредиту, і не має ніяких заперечень або непорозумінь щодо його положень.
В статті 2 Договору поруки відтворені умови п. 1.1. забезпечуваного кредитного зобов'язання, без зазначення термінів.
Поручитель зобов»язався протягом одного робочого дня, від дати отримання письмової вимоги Кредитора про невиконання Позичальником забезпеченого порукою зобов»язання, виконати відповідне зобов"язання, шляхом перерахування непогашеної суми кредиту, непогашеної суми процентів, штрафних санкцій на рахунок Кредитора(п. 3.1.1.договору).
Положеннями п. 3.1.2. договору поруки зазначено, що у разі невиконання Позичальником та Поручителем забезпеченого порукою зобов"язання, Поручитель зобов"язався відповідати перед Кредитором, як солідарні боржники всім своїм майном на яке, згідно чинного законодавства може бути звернуто стягнення.
Кредитор зобов"язався, до моменту виконання забезпеченого порукою зобов'язання, не змінювати умов Договору кредиту без попереднього письмового погодження Поручителя (п. 3.3.1.договору поруки).
Усі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином, у випадку якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур"єром, телеграфом, або вручені особисто за зазначеними адресами сторін.(п. 6.1.договору поруки).
Згідно з п.6.2. Договору, договір набирає чинності з дати його укладання та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих за Основним договором зобов'язань.
В перебігу правовідносин за договором про надання відновлювальної мультивалютної кредитної лінії № 1/419-6 від 02.11.2006р. (далі -Кредитний договір) його сторонами укладені додаткові угоди, якими змінювали певні його умови, у тому числі:
додатковою угодою №1 від 19.01.2007 року змінено редакцію п.1.1.1.договору, а саме: надання кредиту буде здійснюватися в доларах США, Євро та гривні окремими частинами (Транш), зі сплатою: в доларах США плаваючої процентної ставки (шестимісячний LIBOR *(5,3869) плюс 6,42 процента річних) в розмірі 11,81 процентів річних; в євро плаваючої процентної ставки ( шестимісячний EURIBOR* (3.8880) плюс 6,68 процента річних ) в розмірі 10,57 процентів річних; в гривні - 16,5 процентів річних; в межах максимального ліміту заборгованості до 3 600 000,00 доларів США, з графіком погашення заборгованості та кінцевим терміном повернення - до 01 листопада 2009р.;
додатковою угодою №2 від 02.03.2007 року змінено п. 3.3.4. кредитного договору: починаючи з 01.03.2007 року Позичальник зобов'язаний направляти грошові надходження на поточні рахунки, відкриті в АКБ "Укрсоцбанк", в наступному обсязі: з квітня по вересень (включно) - не менше ніж 10,0млн гри. в місяць, з жовтня по березень (включно) - не менше ніж 15,0 млн. грн. в місяць.
додатковою угодою №3 від 20.07.2007 року внесені зміни до п. 1.1.1. договору стосовно розміру процентів за користування кредитом, які встановлені на рівні: в доларах США -11,80% річних, в євро -11,06% річних та в гривні -16,5% річних;
додатковою угодою №4 від 21.01.2008 року внесні зміни до розмірів процентних ставок за користування кредитом: в доларах США -10,17% річних; в євро - 11,1% річних та 16,5% річних -в гривнях;
додатковою угодою № 5 від 25.06.2008 року внесено зміни до п. 1.1.1 кредитного договору , зокрема, стосовно збільшення розміру процентних ставок за користування кредитом: в доларах США - 12,5% річних; в євро -12,5% річних; в гривні -17,0% річних;
додатковою угодою №6 від 15.12.2008р. запроваджені остаточні зміни щодо збільшення розмірів процентів за користування кредитними коштами: в доларах США до 13,5% річних, в євро до 15% річних, та в гривні до 20% річних -за траншами, наданими до 14.10.2008р., а після цієї дати -в доларах США в розмірі 16% річних, в євро в розмірі 18% річних та в гривні в розмірі 22,5% річних.
У зв'язку із внесенням змін до Кредитного Договору, запроваджених додатковою угодою №5 від 25.06.2008р., 30.07.2008р. між позивачем, відповідачем та третьою особою була укладена Додаткова угода № 1 до договору поруки № 1 від 02.11.2006 року, в якій відображено такі зміни в обсязі грошових зобов'язань позичальника.
В свою чергу, додаткова угода №2 від 15.12.2008р. до договору поруки №1 від 02.11.2006 року відтворює відповідні зміни Кредитного Договору, що були внесені додаткової угодою №6 від 15.12.2008р.
08.05.2009 р. господарським судом Донецької області порушено справу № 5/38б про банкрутство позивача, і після проведеного 09.06.2009р. підготовчого засідання в газеті «Урядовий кур'єр»від 23.06.2009 року № 110 (4016) було розміщено відповідне оголошення з метою виявлення кредиторів.
В межах вказаної справи про банкрутство до позивача з вимогами в числі інших звернувся відповідач, за змістом заяви якого вбачається, що при розрахунку грошових зобов'язань останнього, зумовлених правовідносинами поруки за договором №1 від 02.11.2006р., застосовуються процентні ставки, встановлені з урахуванням означених змін відносно збільшення обсягів грошових зобов'язань позичальника, зокрема, додатковою угодою №6 від 15.12.2008 року до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 1/419-6, укладеного між відповідачем та третьою особою.
Сутність спору, що вирішений в межах справи № 30/25пн, полягає у визнанні відсутнім права, зумовленого договором поруки, на стягнення грошових коштів, у зв"язку з припиненням означеного договору через неузгодженість із поручителем збільшення обсягу забезпечувального зобов"язання.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, за змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, сукупність умов: наявність у Позивача певного суб'єктивного права (інтересу) -об'єкту судового захисту; порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку Відповідача; належність обраного способу судового захисту (з точки зору передбаченого до застосування діючим законодавством та адекватного наявному порушенню).
Як вбачається із матеріалів справи, позивач безпосередньо є стороною договору поруки, наявність якого за змістом його п. 1.1. договору та ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України, в свою чергу, зумовлює перебування останнього у статусі солідарного із третьою особою боржника за грошовими зобов'язаннями останнього перед відповідачем, що випливають із договору про надання відновлювальної мультивалютної кредитної лінії за № 1/419-6 від 02.11.2006р.
У світлі положень ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, які визначають угоду як підставу для виникнення у її сторін кореспондуючих прав та обов'язків, такий статус позивача у правовідносинах, що розглядаються, зумовлює висновок суду про те, що наявність правовідносин поруки безпосередньо впливає на грошові зобов'язання позивача, а отже -і на його законні майнові інтереси (зокрема, стосовно заявлених відповідачем в межах справи про банкрутство №5/38б грошових вимог до позивача), які виступають належним об'єктом судового захисту.
Водночас, факт висування означених грошових вимог та позиція Відповідача, достатньою мірою вказує на сприйняття Відповідачем Позивача у якості своєї зобов'язаної особи, відносно якого Відповідач перебуває у статусі кредитора за грошовими зобов'язаннями, та беззаперечно свідчить про невизнання Відповідачем припиненими правовідносин поруки.
Підстави припинення зобов'язань зокрема встановлені положеннями глави 50 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 598 якого визначає можливість припинення зобов'язань з підстав, визначених як договором, так і законом.
Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 548 та ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України порука як спосіб забезпечення виконання іншого (основного, в даному випадку -кредитного) зобов'язання має додатковий та похідний характер від забезпечуваного зобов'язання, що зумовлює існування останнього та його визначеність на момент укладання договору поруки, адже відсутність основного зобов'язання унеможливлює існування об'єкту забезпечення, а його невизначеність унеможливить настання передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 554 цього Кодексу правових наслідків в контексті обсягу солідарної відповідальності поручителя.
Забезпечуваними зобов'язаннями виступають грошові вимоги відповідача до третьої особи в межах кредитних правовідносин між ними у розумінні ч.2 ст. 345 Господарського кодексу України та ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України. Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору. Виходячи із визначення кредитного договору, наведеного у вказаних вище нормах, та з огляду на положення ст.ст. 1046, 1048 Цивільного кодексу України за кредитним договором позичальник зобов'язується повернути позикодавцю суму позики (кредиту) та сплатити проценти, які за своїм характером є платою за користування кредитом, розмір і порядок одержання якої встановлюється договором.
Таким чином, розмір сплачуваних за користування кредитними коштами процентів як істотна умова кредитних правовідносин, що безпосередньо вливає на обсяг грошових зобов'язань, забезпечуваних порукою позивача, підлягає обов'язковому визначенню у договорі поруки, разом із іншими умовами (зобов"язаннями), які встановлюють умови існування вимог, що можуть бути пред'явлені до поручителя.
Означений висновок суду у повній мірі узгоджується зі змістом п. 3.3.1. договору поруки, в якому встановлено заборону відповідачеві змінювати умови кредитного договору без попереднього письмового погодження Поручителя.
Між тим, як вірно встановлено судом першої інстанційї, всупереч заборони, що обумовлена сторонами в п. 3.3.1. договору поруки, шляхом укладання відповідачем та третьою особою додаткової угоди №1 від 19.01.2007 року до кредитного договору збільшилась процентна ставка за користування кредитом в євро з 10,09% річних до 10,57% річних без попереднього або одночасного погодження Поручителя на збереження правовідносин поруки і відносно таких умов кредитних зобов'язань третьої особи перед позичальником, що є порушенням заборони вміщеної до п. 3.3.1. договору поруки.
Додатковою угодою № 3 від 20.07.2007р. до кредитного договору збільшено процентну ставку за користування кредитом в євро з 10,57% річних до 11,06% річних, без попереднього або одночасного погодження Поручителя
Додатковою угодою № 4 від 21.01.2008р. до кредитного договору збільшено процентну ставку за користування кредитом в євро з 11,06% річних до 11,1% річних, без попереднього або одночасного погодження Поручителя.
Додатковою угодою №5 від 25.06.2008р. між відповідачем та третьої особою збільшено розмір процентної ставки за користування кредитом і в інших визначених Кредитним договором валютах кредитування -в доларах США до 12,5% річних, а в гривні -до 17,0% річних.
Так як сплата відсотків за п. 1.1. договору поруки також охоплюється солідарною відповідальністю Поручителя у розумінні ч. 2 ст. 553 Цивільного кодексу України, підвищення відсоткових ставок призвело до збільшення обсягів відповідальності позивача, і, як наслідок -до припинення поруки відповідно до ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що положення п. 6.7. договору поруки не усувають потребу в необхідності отримання попередньої письмової згоди Поручителя на збільшення процентної ставки для збереження правовідносин поруки ( і взагалі на зміну умов кредитного договору, як про це зазначено у п. 3.3.1. договору поруки) і не можуть сприйматися як надання такої згоди, оскільки п.6.7. не дає підстави ототожнювати дозвіл Поручителя на збільшення свого обсягу відповідальності із внесенням будь-яких змін до кредитного договору. Тлумачення означеного пункту договору поруки як погодження на майбутні зміни обсягу відповідальності є юридично неспроможним, оскільки ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України не допускає в межах реалізації принципу свободи договору можливості відступлення від актів цивільного законодавства, у тому числі у випадку, якщо обов"язковість для сторін таких актів випливає з їх змісту або суті відносин між сторонами.
Сукупний аналіз положень ч.ч.1-3 ст.202 та ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України дозволяє кваліфікувати згоду поручителя на зміну забезпечуваного зобов'язання, наслідком якої (зміни) є збільшення обсягу відповідальності поручителя, як односторонній правочин, спрямований на збереження наявних правовідносин поруки та зміну їх умов щодо обсягу відповідальності поручителя. Однак, можливість перебування обсягів солідарних зобов'язань поручителя виключно у залежності від волевиявлення сторін в основному зобов'язанні суперечить встановленим п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності та розумності, оскільки створює підстави для завдання шкоди майновим інтересам поручителя через неузгоджене з ним збільшення розміру його грошової відповідальності, тим більш за наявності обумовленої сторонами заборони.
Оскільки збільшення процентної ставки за користування кредитом, сплата якої охоплюється обсягом зобов'язань поручителя, за статтею 559 Цивільного кодексу України, має обов'язковим та одночасним за хронологією наслідком -припинення поруки, подальше укладання додаткових угод до договору поруки не може розцінюватися як належне вчинення правочину із погодження збільшення обсягу відповідальності поручителя.
Зміна умов зобов'язання з поруки як і будь-якого іншого зобов'язання передбачає існування саме цього змінюваного зобов'язання як об'єкту зміни на момент її вчинення. Положення ч.ч.1-3 ст. 653 Цивільного кодексу України не передбачають можливості зміни вже припиненого зобов'язання. Неможливість подальшого погодження змін обсягу відповідальності випливає і із змісту п. 3.3.1. договору поруки, в якому згадується про необхідність попереднього письмового погодження відповідачем таких змін.
Припинення поруки зумовлює і припинення перебування сторін договору у статусі кредитора та боржника у розумінні ст. 509 Цивільного кодексу України, а отже -і існування у відповідача як кредитора прав висування грошових вимог до позивача, які зумовлювалися до цього солідарною відповідальністю останнього за кредитними зобов'язаннями третьої особи.
Таким чином, висновок суду першої інстанції, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції, про задоволення позовних вимог в частині визнання відсутнім у відповідача права на стягнення з позивача грошових коштів за договором поруки № 1 від 02.11.2006 р., є обґрунтованим та заснованим на матеріалах справи та приписах чинного законодавства.
Що стосується наполягання заявника апеляційної скарги на наявності інформації у поручителя про зміну процентних ставок, враховуючи умови кредитного договору про встановлення плаваючих процентних ставок та періодичність змін розміру процентних ставок, не може розцінюватися як згода поручителя на зміну умов кредитного договору, тому що в п. 3.3.1. договору поруки Кредитор зобов"язався до моменту виконання забезпеченого порукою зобов"язання, не змінювати умов Договору кредиту без попереднього письмового погодження Поручителя.
Зауваження скаржника на самостійній зміні місцевим судом підстав позову спростовується матеріалами справи, та не приймається судом апеляційної інстанції в якості підстави для скасування рішення оскільки, згідно з приписами ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом.
З огляду на наведене, доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються матеріалами справи.
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення та неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим Донецький апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Донецької області від 05.05.2011р. (повний текст підписаний 10.05.2011р.) у справі № 30/25пн.
Результати апеляційного провадження у справі оголошені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк»м. Київ в особі Донецької обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» на рішення господарського суду Донецької області від 05.05.2011р. (підписано 10.05.2011р.) у справі № 30/25пн - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 05.05.2011р. (підписано 10.05.2011р.) у справі № 30/25пн - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Н.М.Дучал
Судді: М.Д. Запорощенко
Р.Г.Новікова
Надруковано 7 пр.: 1-позивачу, 2-відповідачу,1-у справу, 1-третій особі 1-ДАГС, 1-ГСДО