донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
06.06.2011 р. справа №20/5009/438/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Геза Т.Д.
суддів:
при секретарі:Будко Н.В., Зубченко І.В.
Бабечко А.Д.
за участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_1. -по довір. №16/27 від 04.01.11р.
від відповідача:ОСОБА_2. -по довір. №35/07 від 06.04.11р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Запорізький завод "Перетворювач" м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області
від10.03.2011 року
по справі№20/5009/438/11
за позовомКонцерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Ленінського району м. Запоріжжя
доВідкритого акціонерного товариства "Запорізький завод "Перетворювач" м. Запоріжжя
предмет спорустягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в гарячій воді за договором №100231 від 01.12.06р. в сумі 2 240 637,71грн. (згідно уточнення позовних вимог №303-ю від 10.03.11р.)
Концерн "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Ленінського району м. Запоріжжя (далі по тексту -Концерн "МТМ") звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод "Перетворювач" м. Запоріжжя (далі по тексту - ВАТ "Запорізький завод "Перетворювач") про стягнення заборгованості стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в гарячій воді за договором №100231 від 01.12.06р. за період з грудня 2009р. по червень 2010р. в сумі 2 240 637,71грн. (згідно уточнення позовних вимог №303-ю від 10.03.11р.).
Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.03.11р. по справі №20/5009/438/11 позовні вимоги задоволені у повному обсязі.
Відповідачу надано розстрочку в частині стягнення боргу у сумі 2 240 637грн. 71коп. на 6 місяців, стягуючи щомісячно рівними частками по 373 439грн. 62коп. до останнього дня кожного місяця, починаючи з березня 2011р., останній платіж сплатити до 31.08.2011 р. у сумі 373439грн. 61коп.
Рішення суду мотивовано тим, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором №100231 від 01.12.06р. за період з грудня 2009р. по червень 2010р. в сумі 2 240 637,71грн. підтверджується доказами матеріалів справи, та визнана відповідачем. Відповідач доказів виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої суми боргу на момент вирішення спору суду не надав, тому вимога позивача про стягнення 2 240 637,71грн. боргу визнана судом обґрунтованою і задоволена у повному обсязі.
Скориставшись своїм правом, передбаченим ч.6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, врахувавши наявність виняткових обставин, інтереси обох сторін суд першої інстанції надав відповідачу розстрочку в частині стягнення боргу у сумі 2240637грн. 71коп. на 6 місяців.
ВАТ "Запорізький завод "Перетворювач" звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 10.03.11р. по справі №20/5009/438/11 скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Заявник в апеляційній скарзі вказує на те, що судом першої інстанції не було дано правової оцінки тій обставині, що за згодою сторін договір №100231 від 01.12.06р. було розірвано і тому, на його думку, зобов'язання сторін за цим договором було припинено.
Скаржник вважає, що у позивача відсутні правові підстави вимагати стягнення з відповідача заборгованості, яка склалась у період, коли договір був чинним.
Концерн "МТМ" у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення господарського суду Запорізької області від 10.03.11р. по справі №20/5009/438/11 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вона є безпідставною.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що сторони при укладанні угоди від 01.07.10р. про розірвання договору №100231 від 01.12.06р. у 2 абзаці п.1 визначили, що договір в частині обов'язку оплати відпущеної теплової енергії є чинним до здійснення відповідачем повного погашення заборгованості, що не суперечить чинному законодавству.
Тому, на думку позивача, зобов'язання, що випливають інших умов договору, крім тих що наведені в угоді від 01.07.10р. про розірвання договору №100231 від 01.12.06р., залишилися чинними.
Крім цього, як зазначає позивач у відзиві, рішенням господарського суду Запорізької області по справі №31/5009/1764/11 від 04.05.11р. відмовлено відповідачу у задоволенні позову про визнання недійсним другого абзацу п.1 угоди від 01.07.10р. про розірвання договору №100231 від 01.12.06р. (додано до відзиву).
Представником відповідача у судовому засіданні було подано клопотання про зупинення провадження у справі №20/5009/438/11 до вирішення Донецьким апеляційним господарським судом пов'язаної з нею справи №31/5009/1764/11 за апеляційною скаргою відповідача на рішення господарського суду Запорізької області по справі №31/5009/1764/11 від 04.05.11р. за позовом ВАТ "Запорізький завод "Перетворювач" до Концерн "МТМ" про визнання недійсним другого абзацу п.1 угоди від 01.07.10р. про розірвання договору №100231 від 01.12.06р.
Проте, відповідачем не було надано апеляційній інстанції доказів направлення та прийняття Донецьким апеляційним господарським судом до провадження апеляційної скарги ВАТ "Запорізький завод "Перетворювач" на рішення господарського суду Запорізької області по справі №31/5009/1764/11 від 04.05.11р., тобто відповідачем не доведені обставини викладені у заявленому клопотанні, у зв'язку з чим воно не підлягає задоволенню.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Дослідивши докази матеріалів справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.06р. між Концерном "МТМ" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Ленінського району (Теплопостачальна організація) та ВАТ "Запорізький завод "Перетворювач" (Споживач) укладений договір №100231 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого позивач зобов'язався відпускати теплову енергію в гарячій воді споживачу, а відповідач (споживач) -прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору (п.1.1).
Згідно з п. 3.2.6. договору №100231 від 01.12.06р. відповідач зобов'язався виконувати умови і порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.
Відповідно до п.10.1 договір набуває чинності з 01 грудня 2006р. і діє до 01 грудня 2007р. Згідно з п. 10.2 договір припиняє свою дію у випадках: взаємної згоди сторін про його припинення, прийняття відповідного рішення господарським судом, ліквідації однієї із сторін. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору (п. 10.4 договору).
З матеріалів справи вбачається, що позивач в період з грудня 2009 р. по червень 2010р. включно постачав теплову енергію, направляв відповідачу акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки для оплати спожитої теплової енергії на загальну суму 2 935 981,64 грн. Акти приймання-передачі теплової енергії за вказаний період на загальну суму 2 935 981,64грн. підписані представником споживача без зауважень та скріплені печаткою підприємства.
Угодою від 01.07.10р., сторони у справі передбачили, що договір №100231 від 01.12.2006 р. вважається розірваним в частині відпуску теплової енергії з 01.07.10р., в частині проведення розрахунків за відпущену теплову енергію в сумі 2 915 455,39грн. -з моменту повного погашення заборгованості.
Відповідачем, в порушення умов договору та ст. 526 Цивільного кодексу України, частково було сплачено за спожиту теплову енергію суму 445 343,93грн. за грудень 2009р. та суму 250 000грн. за березень 2010р., що підтверджується договором про переведення боргу №35/143 від 23.04.10р. (арк. справи 101), банківською випискою від 18.01.10р. (арк. справи 102), всього 695 343,93грн.
Несплачена заборгованість відповідача перед позивачем за договором №100231 від 01.12.06р. за період з грудня 2009р. по червень 2010р. склала 2 240 637,71грн.
В матеріалах справи мається наданий відповідачем підписаний сторонами та скріплений печатками акт №100231 звірки взаємних розрахунків за договором №100231 від 01.12.06р., згідно з яким заборгованість відповідача станом на 01.02.2011р. за теплову енергію становить 2 240 637,71 грн. (арк. справи 40).
Крім цього, у заяві про розстрочку виконання рішення №35/41 від 10.03.11р., яка була надана суду першої інстанції, відповідачем вказано на те, що сума боргу ним визнана у повному обсязі.
Проте, в апеляційній скарзі вважає, що у позивача відсутні правові підстави для стягнення заборгованості в сумі 2 240 637,71грн., оскільки за згодою сторін договір №100231 від 01.12.06р. було розірвано і тому, на його думку, зобов'язання сторін за цим договором було припинено, відповідно до ст. 653 Цивільного кодексу України.
Судова колегія вважає дане ствердження скаржника безпідставним виходячи з наступного.
Згідно ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Однією із підстав припинення зобов'язань є його розірвання.
За приписами ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 653 Цивільного кодексу України, на яку посилається скаржник в обґрунтування своїх доводів передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Зі змісту укладеної між сторонами Угоди про розірвання договору від 01.07.10р. вбачається, що договір №100231, починаючи з 01.07.10р. був розірваний частково лише щодо відпуску теплової енергії, проте в частині проведення розрахунків за відпущену теплову енергію в сумі 2 915 455,39грн. -з моменту повного погашення заборгованості.
Стосовно зобов'язань відповідача за договором №100231 щодо оплати відпущеної теплової енергії в сумі 2 915 455,39грн., то в цій частині сторони встановили скасувальну обставину припинення зобов'язань.
Згідно ч. 2 ст. 212 Цивільного кодексу України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина).
Тобто, сторони визначили, що договір №100231 в частині обов'язку оплати відпущеної теплової енергії в сумі 2 915 455,39грн. є чинним до здійснення відповідачем оплати вказаної суми.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла до висновку, що сторонами при підписанні Угоди про розірвання договору від 01.07.11р. було досягнуто домовленість про часткове розірвання договору №100231: - в частині відпуску теплової енергії з 01 липня 2010р.; в частині проведення розрахунків за відпущену теплову енергію в сумі 2 915455, 39грн. - з моменту повного погашення заборгованості.
Таким чином, апеляційна інстанція вважає, що позивачем належним чином доведені підстави для стягнення суми заборгованості за спожиту теплову енергію в гарячій воді в сумі 2 240 637,71грн., яка виникла за період дії договору №100231 від 01.12.06р., а саме за період з грудня 2009р. по червень 2010р., тому ці позовні вимоги правомірно задоволені судом першої інстанції.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 10.03.11р. по справі №20/5009/438/11 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, як законне та обґрунтоване.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод "Перетворювач" м. Запоріжжя залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 10.03.11р. по справі №20/5009/438/11 залишити без змін.
Головуючий: Т.Д. Геза
Судді: Н.В. Будко
І.В. Зубченко
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
1. відповідачу
1. у справу
1. ДАГС
1. ГСЗО