донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
06.06.2011 р. справа №27/232/10
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Геза Т.Д.
суддів:
при секретарі:Будко Н.В., Зубченко І.В.
Бабечко А.Д.
за участю представників сторін:
від позивача:не з'явились
від відповідача:не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуФізичної особи -підприємця ОСОБА_5
м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області
від24.02.2011 року
по справі№27/232/10
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м. Кривій Ріг Дніпропетровська область
доФізичної особи -підприємця ОСОБА_5 м. Запоріжжя
предмет спорустягнення заборгованості в сумі 10 706,16грн., з яких: борг за поставлений товар в сумі 6 799,20грн., 3% річних в сумі 601,87грн., інфляційні в сумі 3 305,09грн.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_6 м. Кривій Ріг Дніпропетровська область (далі по тексту -підприємець ОСОБА_6.) звернулась до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 м. Запоріжжя (далі по тексту -підприємець ОСОБА_5.) про стягнення заборгованості в сумі 10 706,16грн., з яких: борг за поставлений товар згідно товарної накладної №93 від 18.12.07р. в сумі 6 799,20грн., 3% річних в сумі 601,87грн., інфляційні в сумі 3 305,09грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 24.02.11р. по справі №27/232/10 позовні вимоги задоволені та з підприємця ОСОБА_5 на користь Державного бюджету України стягнуто штраф у розмірі 1000грн. за ухилення від вчинення дій покладених господарським судом на сторону.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач свої зобов'язання за умовами усної домовленості виконав належним чином, здійснивши поставку відповідачу товару на загальну суму 22 999грн. 20коп., що підтверджується доказами матеріалів справи. Відповідач за поставлений товар розрахувався частково в сумі 16 200грн., неоплаченим залишився товар в сумі 6 799,20грн. Позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про погашення заборгованості, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення. Відповідач доказів перерахування позивачу боргу у сумі 6 799,20грн. суду не надав, тому позовні вимоги підприємця ОСОБА_6 про стягнення боргу в сумі 6 799,20грн. визнані судом обґрунтованими і задоволені у повному обсязі.
Позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 601,87грн. та інфляційних в сумі 3 305,09грн., за розрахунком позивача, визнані судом обґрунтованими і задоволені у повному обсязі.
У зв'язку з тим, що відповідач не виконав вимог ухвал суду від 27.12.10р. та 09.02.11р., витребуваних доказів до суду не надіслав, не надав суду письмового відзиву та не забезпечив явку до суду, суд першої інстанції стягнув з відповідача на користь Державного бюджету штраф у сумі 1000грн., відповідно до п.5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.
Підприємець ОСОБА_5 звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 24.02.11р. по справі №27/232/10 скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Заявник скарги посилається на те, що позивачем невірно визначена дата початку відліку терміну прострочення грошового зобов'язання, а саме з 11.01.08р., оскільки як зазначено у позові порядок та строки розрахунку за поставлений товар встановлені не були, а грошова вимога в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України, була направлена позивачем відповідачу тільки 27.04.10р.
Скаржник також зазначає, що господарським судом, в порушення ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, було винесено рішення без присутності відповідача, який не був повідомлений про час та місце судового засідання, у зв'язку з чим на його думку він був позбавлений можливості реалізувати своїх права та обов'язки.
Підприємець ОСОБА_6 у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення господарського суду від 24.02.11р. по справі №27/232/10 без змін, посилаючись на те, що воно прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Позивач у позові вказує на те, що відповідач повинен був сплатити товар за товарною накладною №93 від 18.12.07р. після його отримання, виходячи з цього граничний термін оплати товару -7 днів з дати купівлі-продажу, тобто 26.12.07р.
Позивач вважає безпідставним посилання скаржника на порушенням судом першої інстанції норм процесуального права та вказує на те, що протягом всього періоду від дати подання позову та до дати винесення рішення по справі відповідач мав достатньо часу для надання суду своїх заперечень на позовні вимоги.
Також, позивач у позові просить апеляційну інстанцію розглянути справу без участі його представника.
Представник заявника апеляційної скарги у судове засідання 06.06.11р. не з'явився. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення з відміткою про отримання 1.04.11р. поштового відправлення з відповідною ухвалою суду, яке знаходиться у матеріалах справи. Про наявність поважних причин неявки у судове засідання апеляційної інстанції уповноваженого представника скаржник суд не повідомив, своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 08.04.11р. про порушення апеляційного провадження явка сторін не була визнана обов'язковою.
Враховуючи викладене та те, що апеляційна інстанція, відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв'язана доводами апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_5 за відсутністю його представника.
Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол.
Дослідивши докази матеріалів справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Як було встановлено судом першої інстанції, договір між сторонами у формі єдиного документу не укладався, втім цивільні права та обов'язки сторін виникли в порядку ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують взаємні права та обов'язки.
На виконання усної домовленості з відповідачем, позивач поставив останньому за товарною накладною №93 від 18.12.07р. товар -сульфат амонію на загальну суму 22 999,20грн.
Підпис особи в товарній накладній в графі «Принял»скріплений печаткою підприємця ОСОБА_5
Позивач у позові посилається на те, що відповідач за поставлений товар розрахувався частково в сумі 16 200грн., згідно платіжного доручення №2341 від 10.01.08р., неоплаченим залишився товар на суму 6 799,20грн., яку і просить позивач стягнути з відповідача.
Позивач посилається на те, що дату часткової оплати товару відповідачем -11.01.08р., позивач вважає датою визнання відповідачем грошового зобов'язання.
Заявник скарги посилається на те, що позивачем невірно визначена дата початку відліку терміну прострочення грошового зобов'язання, а саме з 11.01.08р., оскільки як зазначено у позові порядок та строки розрахунку за поставлений товар встановлені не були, а грошова вимога в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України, була направлена позивачем відповідачу тільки 27.04.10р.
Судова колегія вважає даний довід скаржника обґрунтованим виходячи з наступного.
Виходячи з того, що письмового договору між сторонами укладено не було, до даних правовідносин застосовуються приписи ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України якою передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Дійсно, з матеріалів справи вбачається, що позивачем 30.04.10р. були направлені вимоги вих. №17 від 27.04.10р. на адреси відповідача, а саме на юридичну адресу: 69071, м. Запоріжжя, вул. Заслонова, буд. 10, та на поштову адресу: 69050, м. Запоріжжя, вул. Восточна, буд. 3 (зазначена відповідачем, як поштова адреса).
Факт направлення відповідачем вимоги підтверджується фіскальним чеком №3610 від 30.04.10р., та фіскальним чеком №3611 від 30.04.10р.
Факт отримання відповідачем вимоги, підтверджується поштовим повідомленням №5861000 про вручення поштового відправлення 07.05.10р., та поштовим повідомленням №586100 про вручення поштового відправлення 11.05.10р.
З викладеного вбачається, що обов'язок виконання боржником свого грошового зобов'язання з оплати товару виник у підприємця ОСОБА_5 з моменту отримання грошової вимоги -07.05.10р. + 7 днів від дня пред'явлення вимоги.
Таким чином, початком відліку терміну прострочення грошового зобов'язання слід вважати 15.05.10р., а не 11.01.08р., як помилково вказує позивач у позовній заяві.
З огляду на те, що відповідачем не було надано як господарському, так і апеляційному суду доказів оплати заборгованості за отриманий товар, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо своєчасної та у повному обсязі оплати вартості отриманого товару та стягнуто з відповідача на користь позивача борг у сумі 6 799,20грн.
Крім цього, позивач у позові просив суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 11.01.08р. по 23.12.10р. в сумі 601,87грн., та інфляційних за період з січня 2008р. по листопад 2010р. в сумі 3 305,09грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як було зазначено вище, початком відліку терміну прострочення грошового зобов'язання слід вважати 15.05.10р., тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних за період з 15.05.10р. по 23.12.10р. в сумі 124,06грн., та інфляційні за період з травня 2010р. по грудень 2010р. в сумі 308,96грн., а рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.
Посилання скаржника в апеляційній скарзі на порушення господарським судом норм ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, що на думку скаржника, позбавило його можливості реалізувати свої права та обов'язки, судова колегія вважає безпідставним.
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції ухвалою від 27.12.10р. про порушення провадження по справі №27/232/10 зобов'язав відповідача надати суду документальне обґрунтування заперечень проти позову, відзив на позов, зобов'язав забезпечити явку представника.
08.02.11р. до господарського суду Запорізької області надійшла заява підприємця ОСОБА_7 про перенесення розгляду справи призначеного на 09.02.11р. на іншу дату, у зв'язку з відрядженням представника відповідача.
Ухвалою суду від 09.02.11р. розгляд справи було відкладено на 24.02.11р., та було зобов'язано відповідача надати суду документальне обґрунтування заперечень проти позову, відзив на позов, зобов'язано забезпечити явку представника.
Представник відповідача у судове засідання 24.02.11р. не з'явився, вимог суду протягом строку розгляду справи з 27.12.10р. по 24.02.11р. не виконав, тому суд першої скориставшись своїм правом наданим йому п.5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, стягнув в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі 1000грн. за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.
Таким чином, судова колегія не вбачає порушень норм процесуального права з боку суду першої інстанції.
Враховуючи вищезазначене, апеляційна скарга підприємця ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду від 24.02.11р. по справі №27/232/10 підлягає зміні в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання позову, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витрати за подання апеляційної скарги покладаються сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, п.3 ч.1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 м. Запоріжжя задовольнити частково.
Рішення господарського суду Запорізької області від 24.02.11р. по справі №27/232/10 змінити в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми 3% річних та інфляційних.
Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:
Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 м. Кривій Ріг Дніпропетровська область до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 м. Запоріжжя про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 6 799,20грн., 3% річних в сумі 601,87грн., інфляційних в сумі 3 305,09грн. -задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_3 в філії АТ "Укрексімбанк", МФО 313979) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (50081, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2, р/р НОМЕР_4 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" в м. Київ, МФО 380805) 3% річних в сумі 124,06грн., інфляційні в сумі 308,96грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 78грн. 00коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 171,92грн.».
В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 24.02.11р. по справі №27/232/10 залишити без змін.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (50081, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2, р/р НОМЕР_4 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" в м. Київ, МФО 380805) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_3 в філії АТ "Укрексімбанк", МФО 313979) витрати за подання апеляційної скарги в сумі 36грн. 16коп.
Господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.
Зобов'язати господарський суд Запорізької області, у разі стягнення за наказом від 09.03.11р. по справі №27/232/10 сум 3% річних у розмірі 601,87грн. та інфляційних в розмірі 3 305,09грн., видати поворотний наказ при наявності умов, передбачених ст. 122 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий: Т.Д. Геза
Судді: Н.В. Будко
І.В. Зубченко
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
1. відповідачу
1. у справу
1. ДАГС
1. господарському суду