донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
31.05.2011 р. справа №32/5009/484/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
Приходько І. В.,
Ломовцевої Н. В., Скакун О. А.
за участю
представників сторін:
від позивача:
не з'явились;
від відповідача:
не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю «Дорбуд»смт.Якимівка Якимівського району Запорізької області
на рішення господарського суду
Запорізької області
від
23.02.2011р.
у справі
№32/5009/484/11 (суддя Колодій Н.А.)
за позовом
Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області
до
товариства з обмеженою відповідальністю «Дорбуд»смт.Якимівка Якимівського району Запорізької області
про
стягнення надмірно сплачених бюджетних коштів
Кирилівська селищна рада Якимівського району Запорізької області (далі -Рада) звернулась до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Дорбуд»(далі -Товариство) стягнення надмірно сплачених бюджетних коштів за договором підряду № 17 від 03.11.2008 р. у сумі 15 927грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.02.2011р. у справі №32/5009/484/11 задоволено позовні вимоги Ради до Товариства у повному обсязі з мотивів обґрунтованості та доведеності позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Товариство звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог заявник апеляційної скарги посилався на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, порушення та не правильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, заявник апеляційної скарги наголосив, що посилаючись у рішенні на Акт контрольно-ревізійного управління у Запорізький області №08-21/0017 від 27.08.2010р., вказаний документ не було досліджено у судовому засіданні. Крім того, зазначив, що в оскаржуваному рішенні суду не викладено докази і доводи відповідача, що є порушення ст. 42 Господарського процесуального кодексу України.
Сторони у судове засідання 19.04.2011р. та 31.05.2011р. не з'явились, проте надали витребувані апеляційним судом документ, а саме належним чином засвідчений акт виконаних робіт. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вимоги скаржника не визнав, вважає оскаржуване рішення обґрунтованим, прийнятим у відповідності до норм матеріального та процесуального права та просить апеляційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а вказане рішення - без змін.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд встановив наступне.
03.11.2008р. між Радою (замовник) та Товариством (підрядник) було укладено договір № 17 (далі -Договір), за умовами якого підрядник приймає на себе зобов'язання по поточному ремонту автодороги по вулиці Жовтневій в смт. Кирилівка, а заявник зобов'язується прийняти та оплатити фактично виконані дорожні роботи згідно акту прийомки -здачі виконаних робіт (Ф. № КБ-2В), згідно довідки (Ф. № КБ-3) та пред'явленого рахунку після отримання платіжних документів Підрядника (п.1.1 Договору).
Відповідно до п. 7.2 Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного його виконання сторонами. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.
Згідно п. 2.2 Договору, договірна ціна робіт складає 191 372 грн.
Пунктом 5.1 Договору підряду зазначено, що здача і приймання робіт виконаних за Договором оформлюється актом виконаних робіт.
Положеннями п. 5.1 Договору визначено, що за невиконання та неналежне виконання сторонами умов договору вони несуть майнову відповідальність у відповідності з діючим законодавством.
Між сторонами 17.11.2008р. був складений та підписаний без будь-яких зауважень Акт приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в на загальну суму 191 372 грн.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду не відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.
В обґрунтування вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором та акт Контрольно-ревізійного управління у Запорізький області № 08-21/0017 від 27.08.2010р. (далі -Акт КРУ) за результатами планової ревізії фінансово-господарської діяльності Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області за період з 01.07.2008р. по 01.07.2010р.
Як вважає позивач, вказаним актом встановлено, що відповідачем до Акту приймання виконаних робіт незаконно та необґрунтовано включено витрати по перевезенню працівників до місця виконання робіт у сумі 26 805 грн., а також витрати, пов'язані з відрядженням робітників до місця роботи, у розмірі 6600грн. Виявлене порушення, на думку позивача, призвело до зайвого витрачання бюджетних коштів у розмірі 15 927грн.
Місцевий господарський суд приймаючи рішення визнав встановленими факти, що викладені в Акті КРУ та прийшов до висновку, що включення зазначених витрат до акту приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008р. є порушенням п.3.1.16.6 Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 № 174, які призвели до зайвого витрачання бюджетних коштів.
Проте, з такими висновками місцевого господарського суду колегія суддів апеляційної інстанції погодитись не може з огляду на наступне.
Розглянувши матеріали справи судова колегія приходить до висновку, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду, тому при врегулюванні спору між сторонами підлягають застосуванню положення Глави 61 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічне положення міститься в приписах статті 193 Господарського кодексу України.
Згідно з приписами ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт уразі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
Статтею 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Роботи прийнятті позивачем за актом приймання-передачі виконаних робіт (складеного за формою КБ-2в) без будь-яких зауважень, у тому числі щодо обсягу та вартості виконаних робіт. Позивач здійснив оплату прийнятих робіт в узгоджених обсягах та за узгодженими цінами, при цьому факт здійснення оплати сторонами не заперечувався.
В матеріалах справи наявна надана сторонами до апеляційної інстанції належним чином завірена копія Акту приймання-передачі виконаних робіт (складених за формою КБ-2в).
Отже, саме вказаний акт станом на час розгляду справи є єдиним чинним первинним бухгалтерським документом, що підтверджує факт виконання робіт за Договором.
Колегія суддів зазначає, що Акт КРУ, на який посилається позивач в обґрунтування розміру зайво витрачених бюджетних коштів та факти викладені в ньому не можуть бути прийняті судом як такі, що не потребують доказуванню відповідно до положень ст. 35 Господарського процесуального кодексу України. Отже, вказані факти підлягають доказуванню у загальному порядку належними та допустимими доказами та оцінці судом у їх сукупності.
Проте, місцевий господарський суд визнав встановленими викладені в Акті КРУ факти, які не підтверджені належними та допустимими доказами (табелі обліку часу роботи та інші первинні бухгалтерські документи).
Крім того, судова колегія зазначає, що відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, а згідно ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Отже, враховуючи положення вказаних статей, ст. 853 Цивільного кодексу України, беручи до уваги той факт, що Радою не було негайно заявлено підрядникові про недоліки та Акт приймання виконаних робіт було підписано без зауважень, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що у Ради відсутні правові підстави для пред'явлення вимог до Товариства про стягнення надмірно сплачених бюджетних коштів (завищеної вартості та обсягу робіт) в сумі 15 927 грн.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення на підставі ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дорбуд»смт.Якимівка Якимівського району Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 23.02.2011р. у справі №32/5009/484/11 задовольнити.
Рішення господарського суду Запорізької області від 23.02.2011р. у справі №32/5009/484/11 -скасувати.
Відмовити у задоволенні позовних вимог Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області до товариства з обмеженою відповідальністю «Дорбуд»смт.Якимівка Якимівського району Запорізької області про стягнення надмірно сплачених бюджетних коштів у сумі 15 927грн.
Стягнути з Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дорбуд»смт.Якимівка Якимівського району Запорізької області витрати зі сплати державного мита, сплаченого при зверненні з апеляційною скаргою в сумі 79,64грн.
Господарському суду Запорізької області відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.
Головуючий суддя І. В. Приходько
Судді Н. В. Ломовцева
О. А. Скакун
Надруковано: 5 прим.
1-позивачу
2-відповідачу
3-у справу
4-ГСДО
5-ДАГС