донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
01.06.2011 р. справа №4/31/2011
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:
Чернота Л.Ф.
суддів
Діброви Г.І., Шевкової Т.А.
від позивача:
не з»явився
від відповідача:
не з»явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Бизон», смт. Станиця Луганської області
на рішення господарського суду
Луганської області
від
04.04.2011 року
у справі
№ 4/31/2011 (суддя Старкова Г.М.)
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Делькар», м. Київ
до відповідача
Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Бизон», смт. Станиця Луганської області
про
стягнення заборгованості в розмірі в розмірі 15 134,42грн., інфляційних в розмірі 752,10грн., 3% річних в розмірі 175,39грн.
У 2011 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Делькар», м. Київ звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Бизон», смт. Станиця Луганської області про стягнення заборгованості в розмірі 13 425,92грн., інфляційних в розмірі 1051,13грн., 3% річних в розмірі 242,77грн. ( з урахуванням заяви про зміну ціни позову).
Рішенням господарського суду Луганської області від 04.04.11р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Делькар», м. Київ задоволені повністю.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Бизон», смт. Станиця Луганської області з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Луганської області від 04.04.11 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити частково позовні вимоги в сумі 7 559,69грн., а в решті позовних вимог -відмовити.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Делькар», м. Київ до судового засідання апеляційної інстанції не з»явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 04.05.2011р. та 05.05.2011р., але через канцелярію суду надав відзив, в якому просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю «Делькар», м. Київ надано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, яке задоволено судовою колегією.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Бизон», смт. Станиця Луганської області до судового засідання апеляційної інстанції не з»явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 04.05.2011р., але через канцелярію суду надіслав заяву, в якій просить відкласти розгляд справи в зв»язку з хворобою представника. Судова колегія розглянула клопотання та відмовила у задоволенні, оскільки відповідачем не надано доказів в підтвердження поважності причини неявки та судова колегія вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України з амотивами, викладеними апеляційною інстанцією, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.06.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Делькар», м. Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Бизон», смт. Станиця Луганської області був укладений договір №048Б/10 (далі по тексту - договір), відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язки з надання комплексу послуг з митного оформлення вантажів, згідно переліку та тарифів, зазначених у додатку № 1( далі- послуги), який є невід'ємною частиною цього договору.
Пунктом 3.1 договору встановлено, що оплата послуг наданих замовнику виконавцем здійснюється саме на підставі виставлених виконавцем рахунків та протягом 14 календарних днів з моменту їх отримання замовником.
Договір діє з моменту його підписання до 31.12.2010р. ( п. 7.1 договору) та підписаний обома сторонами без розбіжностей та зауважень, скріплений печатками обох підприємств.
На виконання умов договору, позивачем були надані комплексні послуги з митного оформлення вантажів, що підтверджується оформленими належним чином вантажними митними деклараціями № 122000113/2010/013892 та №122000113/2010/013674, а також листом ТОВ «Автоцентр Бизон»( т.1, арк. с. 25).
В зв»язку з чим, позивачем були направлені рахунки-фактури «0508/10ім від 06.07.2010р. на суму 3977,44грн. та рахунок-фактуру №0509/10ім від 07.07.2010р. на суму 11 156,98грн., що підтверджується поштовими квитанціями та поштовим повідомленням про вручення.
Відповідачем зобо»язання з оплати наданих послуг, які передбачені п. 3.1 договору, не виконані, тому рахується заборгованість в розмірі 13 425,92грн.
Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором ( ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України).
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Як свідчать матеріали справи, позивачем належним чином виконані зобов»язання за договором, що підтверджується відповідними вантажними митними деклараціями.
Крім того, позивачем надані докази оплати ДП МА «Бориспіль»послуг зі зберігання вантажу, а також враховуючи, що позивач включив дану суму по зберіганню вантажу в рахунки на оплату, які підлягають оплаті згідно умов п. 3.1 договору, апеляційна інстанція вважає, що дана сума входить до складу заборгованості відповідача.
В зв»язку з тим, що відповідач не надав суду належних та допустих доказів у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процессуального кодексу України, виконання належним чином згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України і в строк встановлений договором своїх зобов»язань щодо оплати наданих послуг, то судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Бизон», смт. Станиця Луганської області заборгованість в розмірі 13 425,92грн.
Крім того, позивачем нараховані 3% річних в розмірі 242,77грн. за період з 11.08.2010р. по 18.03.2011р. та інфляційні в розмірі 1051,13грн. з серпня 2010р. по лютий 2011р. на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних здійснений позивачем судова колегія вважає, що він відповідає вимогам чинного законодавства, а судом першої інстанції правомірно стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Бизон», смт. Станиця Луганської області 3% річних в розмірі 242,77грн., як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання та інфляційні в розмірі 1051,13грн., як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов”язання в зв”язку з девальвацією грошовою одиниці України.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, як докази по справі, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Посилання скаржника на включення до вартості наданих послуг, тих послуг, надання яких не передбачено додатком №1 до договору відхиляються судовою колегією, оскільки позивачем надані документальні докази в підтвердження надання комплексу послуг з митного оформлення вантажів, які включають в себе і зберігання вантажів в аеропорту.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 04.04.2011 року у справі №4/31/2011 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Бизон», смт. Станиця Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 04.04.2011 року у справі №4/31/2011 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 04.04.2011 року у справі №4/31/2011 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Л.Ф. Чернота
Судді Г.І. Діброва
Т.А. Шевкова
Надр.5 прим:
1 -у справу;
2 -позивачу;
3 -відповідачу;
4 -ДАГС;
5-ГС Луг. обл.