донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
01.06.2011 р. справа №20/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Чернота Л.Ф.
суддівДіброви Г.І., Шевкової Т.А.
від позивача:ОСОБА_1. -за довіреністю №54-11 «Д»від 26.04.2011р.
від відповідача:ОСОБА_2 -за довіреністю №240 від 18.01.2011р.
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуВідкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго», м.Горлівка Донецької області
на рішення господарського суду Донецької області
від11.04.11року
у справі№ 20/11 (суддя Донець О.Є.)
за позовомВідкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго», м.Горлівка Донецької області
до відповідача: Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м. Донецьк
простягнення інфляційних в розмірі 450 502,07грн., 3% річних в розмірі 158 144,51грн.
У 2011р. Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго», м.Горлівка Донецької області звернулося до господарського суду з позовною заявою до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м. Донецьк про стягнення інфляційних в розмірі 450 502,07грн., 3% річних в розмірі 158 144,51грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 11.04.2011р. у задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго», м.Горлівка Донецької області було відмовлено.
Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго»м.Горлівка в особі структурної одиниці «Миронівська ТЕѻ³дкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго»з прийнятим рішенням від 11.04.2011р. не згодно, вважає її необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому, відповідач звернувся з апеляційною скаргою та доповненням, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 11.04.11р. скасувати та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Відповідач, Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м. Донецьк, надав відзив, в якому просить залишити рішення господарського суду Донецької області від 11.04.2011р. без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Представники сторін в судовому засіданні підтримали вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги.
Позивач надав обґрунтування до апеляційної скарги, яке долучено до матеріалів справи.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Заслухавши доводи сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2005 року між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” (постачальник електричної енергії) та Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” (споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 5258 (далі по тексту - договір), відповідно до п.1 якого постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.
18.01.2010р. між сторонами було укладено додаткову угоду №180110-2Д/23 про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості до договору (далі-додаткова угода), відповідно до п.1.1 якої боржник визнав у повному обсязі заборгованість за спожиту електричну енергію перед кредитором у сумі 8118742,51 грн. станом на 01.01.10 р., з яких 2 799 598,24 грн. -активна електроенергія за 2009 рік, 163 926,98 грн. реактивна електроенергія за 2009 рік, 3 937 066,20 грн. активна електроенергія за 2006 рік, 1 218 151,09 грн. активна електрична енергія за 2005 рік.
Пунктом 2.1.1 додаткової угоди встановлено, що боржник зобов'язувався щомісячно протягом тридцяти шести місяців перераховувати на рахунок кредитора платіж з реструктуризованої суми, за яким наступив строк оплати, з обов'язковим перерахуванням коштів за поточне споживання активної та реактивної електроенергії -100%, відповідно до основного договору про постачання електричної енергії.
Згідно п. 2.1.2 додаткової угоди встановлений порядок виконання грошового зобов'язання по сплаті суми боргу за спожиту електричну енергію шляхом сплати визначених цим пунктом сум у період з січня 2010 р. -грудня 2012 р.
Відповідно до п.2.2.1 додаткової угоди, боржник має право дострокового припинення здійснення платежу в погашення наступних щомісячних платежів за Додатковою угодою, але лише за умови повної сплати щомісячних платежів за основним договором про постачання електричної енергії, термін сплати яких вже настав (з обов'язковим зазначенням про такий платіж у документах на переказ грошей (платіжних документах).
Пунктом 2.4.1 додаткової угоди передбачено, що якщо від початку дії розстрочення заборгованості Боржник допускає порушення та/або неналежне виконання умов, визначених Додатковою угодою, дія Додаткової угоди в частині надання Боржнику розстрочки погашення заборгованості, може бути припинена Кредитором в односторонньому порядку з першого числа місяця, в якому відбулося порушення. Для припинення дії договору в частині надання Боржнику розстрочки погашення заборгованості достатньо письмового повідомлення Кредитора Боржнику про таке припинення.
Відповідно до п.2.4.2 додаткової угоди, у випадку припинення дії Додаткової угоди в частині надання Боржнику розстрочки погашення заборгованості в порядку, визначеному в п.4.2.1 Додаткової угоди, Боржник зобов'язаний протягом десяти календарних днів, з моменту припинення дії Додаткової угоди в частині надання боржнику розстрочки погашення заборгованості, сплатити несплачену частину заборгованості і нараховані Кредитором на суму заборгованості (основного боргу) штрафні та інші санкції, а також плату за користування коштами (3% річних) та приріст боргу з урахуванням індексів інфляції, відповідно до діючого законодавства України.
Пунктом 2.4.4 додаткової угоди передбачено, що кредитор має право обмежувати або припиняти постачання електричної енергії Боржнику у випадку порушення останнім своїх обов'язків за Додатковою угодою, зокрема: несплати у повному обсязі (сто відсотків) поточних платежів за основним договором про постачання електричної енергії, як це передбачено п.2.1.1 Додаткової угоди; несплати платежів в строк, передбачений п.2.1.2 Угоди та інші.
Згідно із п.3.1 додаткової угоди, за невиконання або неналежне виконання умов додаткової угоди сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України та умов Додаткової угоди.
Відповідно до п.3.5 додаткової угоди, у випадку прострочення на строк понад десять днів від дати, до якої мав бути здійснений щомісячний платежі, Кредитор має право нарахувати пеню, а Боржник, в разі нарахування Кредиторові пені, зобов'язаний сплатити її на користь Кредитора. Пеня нараховується кредитором за весь період прострочення у вигляді відсотків від суми такого щомісячного платежу, яка підлягає сплаті та не сплачена Боржником, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діятиме на дату, коли повинен був бути здійснений щомісячний платіж. Кредитор також має право нарахувати плату за використання коштів (3% річних) та приріст боргу з урахуванням інфляції, а Боржник повинен сплатити таке нарахування.
Пунктом 4.1 додаткової угоди передбачено, що додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення її печатками та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Виконання додаткової угоди не звільняє Боржника від зобов'язання щомісячно у встановлені строки оплачувати поточне споживання електроенергії за основним договором про постачання електроенергії.
Згідно із п.п.4.2, 4.3, 4.4 додаткової угоди, вона може бути достроково припинена в частині надання Боржнику розстрочки погашення заборгованості в односторонньому порядку у випадку, передбаченому п.2.4.1 додаткової угоди. Додаткова угода може бути достроково припинена у разі повного погашення Боржником своєї заборгованості до закінчення строку дії додаткової угоди. Додаткова угода може бути достроково припинена в частині надання Боржнику розстрочки погашення заборгованості, передбаченої п.2.1.2, в односторонньому порядку у випадку, передбаченому п.2.4.5 Додаткової угоди.
Відповідно до п.5.3 додаткової угоди, згідно із п.6.5 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 25.12.2008 р. № 1449, додаткова угода є невід'ємною частиною Договору про постачання електричної енергії № 5258 від 01.07.05 р.
Договір та додаткова угода підписані обома сторонами без розбіжностей, скріплені печатками обох підприємств.
Таким чином, сторонами в додатковій угоді визначено розмір боргу, строки і порядок його оплати відповідачем.
При цьому, позивачем в зв»язку з визнанням відповідачем боргу 8 118 742,51грн. та посилаючись на те, що наявність додаткової угоди про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості до договору не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання нараховані інфляційні в розмірі 450 502,07грн. з 03.02.2010р. по 07.02.2011р., 3% річних в розмірі 158 144,51грн. за період з 01.01.2010р. по 07.02.2011р. на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України
Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Як свідчать матеріали справи, сума, яка реструктуризована у додатковій угоді виникла із зобов»язань, які передбачені за договором про постачання електричної енергії №5258 від 01.07.05р. та пов»язані із постачанням позивачем електричної енергії, що узгоджується із змістом п.6.5 Правил користування електричною енергією, яким, зокрема, передбачено, що у разі виникнення у споживача заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію, сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством України, укладають договір щодо реструктуризації заборгованості. При цьому оформлюється графік погашення заборгованості, який є додатком до цього договору.
Разом з тим, сторони у додатковій угоді від 18.01.2010р. визначили новий порядок оплати сум за спожиту електричну енергію, а також порядок застосування відповідальності у випадку невиконання такого порядку оплати, умови щодо прав та обов'язків сторін стосовно розміру, порядок та спосіб погашення сум, що утворилась у зв'язку із виконання сторонами договору про постачання електричної енергії № 5258 від 01.07.05 р.
Предметом позову є вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача сум 3% річних та інфляційних, нарахованих позивачем на суму, визначену в додатковій угоді, за період з 01.01.10 р. (дата, станом на яку визначено борг в додатковій угоді) по 07.02.11 р. (дата підготовки позивачем розрахунку ціни позову), тобто фактично за період дії додаткової угоди.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, порушення відповідачем строків та порядку оплати, встановленого додатковою угодою від 18.01.2010р., доказів припинення дії додаткової угоди відповідно до п. 2.4.2 додаткової угоди від 18.01.2010р., тому судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для застосування приписів ст.625 Цивільного кодексу України, так як відсутня прострочка виконання грошового зобов'язання з боку відповідача, в зв»язку з належним виконанням відповідачем порядку реструктуризації боргу, встановленого додатковою угодою.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго», м.Горлівка Донецької області про стягнення інфляційних в розмірі 450 502,07грн., 3% річних в розмірі 158 144,51грн.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 11.04.2011 року у справі № 20/11 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго», м.Горлівка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 11.04.2011 року у справі № 20/11-залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 11.04.2011р. у справі №20/11 -без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Л.Ф. Чернота
Судді Г.І. Діброва
Т.А. Шевкова
Надр.5 прим:
1 -у справу;
2 -позивачу;
3 -відповідачу;
4 -ДАГС;
5 -ГС Дон. обл.