донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
01.06.2011 р. справа №14/150
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:
Чернота Л.Ф.
суддів
Діброви Г.І., Шевкової Т.А.
від позивача:
не з»явився
від відповідача:
не з»явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Приватного сільськогосподарського підприємства «Хлібороб», с. Фрунзе Луганської області
на рішення господарського суду
Луганської області
від
16.12.2010 року
у справі
№14/150 (суддя Лісовицький Є.А.)
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ
до відповідача
Приватного сільськогосподарського підприємства «Хлібороб», с. Фрунзе Луганської області
про
стягнення заборгованості в розмірі 26 002,62грн.
У 2010 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Приватного сільськогосподарського підприємства «Хлібороб», с. Фрунзе Луганської області про стягнення заборгованості в розмірі 26 002,62грн.
Рішенням господарського суду Луганської області від 16.12.10р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ задоволені частково. Стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства «Хлібороб», с. Фрунзе Луганської області суму в розмірі 20 975,56грн. Позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій в розмірі 1995,76грн. залишені без розгляду. В решті позовних вимог було відмовлено.
Відповідач, Приватне сільськогосподарське підприємство «Хлібороб», с. Фрунзе Луганської області з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Луганської області від 16.12.10р. по справі №14/150 скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ та відповідач, Приватне сільськогосподарське підприємство «Хлібороб», с. Фрунзе Луганської області до судового засідання апеляційної інстанції не з»явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленням про вручення від 27.04.2011р. та від 28.04.2011р., своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, причини неявки не пояснили, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надали, ухвалою суду від 18.04.2011р. явка сторін не була визнана обов»язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду, відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.01.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ (Лізингодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством «Хліборобом»(Лізінгоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу №1690-01/08, відповідно до умов п. 1.1. якого лізингодавець (позивач) на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Спеціфікації (Додаток №2 до Договору), а лізингоодержувач (Відповідач) зобов'язувався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.
Пунктом 1.2. договору визначено, що строк лізингу складається з періодів, зазначених в графіку платежів (додаток№1), та не може бути менше одного року.
Згідно умов п. 4.1, 4.2 договору лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, та комісію лізингодавця,а розмір лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в графіку.
Пунктом 4.6 договору передбачено, що до складу комісії в повному обсязі включаються винагорода лізингодавця, компенсація відсотків за фінансування придбання предмета лізингу за договором купівлі-продажу та витрати лізингодавця, які виникли в період дії цього договору та пов'язані з ним. Лізингоодержувач щомісячно сплачує відсотки за фінансування придбання Предмета лізингу за договором купівлі-продажу в розмірі подвійної облікової ставки національного банку України, що діяла в період, за який нараховуються такі відсотки, від фактичної суми фінансування. Нарахування зазначений в цьому пункті договору відсотків здійснюється за період з дня виконання Лізингодавцем дій по фінансуванню придбання предмета лізингу до настання першого періоду лізингу, визначеного згідно п. 5.4 Загальних умов.
Відповідно до п. 4.9 договору, для розрахунку розміру лізингових платежів у гривні обрано валюту -Долари США. При цьому всі визначені цим договором платежі, за виключенням компенсації відсотків за фінансування придбання Предмета лізингу, Лiзингоодержувач сплачує за правилами, наведеними в графіку (Додаток 1 до цього договору).
Положеннями п. 5.3. Загальних умов фінансового лізингу визначено, що поточні лізингові платежі сплачують лiзингоодержувачем щомісячно авансом до 8 числа поточного місяця з урахуванням п. 5.4. цього договору на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в договорі електрону адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. При цьому, у разі неотримання рахунку лізингодавця до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно. В цьому випадку лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця.
В свою чергу, п. 5.4. Загальних умов фінансового лізингу встановлює, що лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. Поточний лізинговий платіж за перший період лізингу лізингоодержувач сплачує авансом до 15 числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця. При цьому, першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем, в якому предмет лізингу був переданий за актом приймання-передачі. Зазначені в графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу, в прямому порядку.
Договір набирає чинність з дня його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов»язків за цим договором ( п. 8.1 договору).
Договір підписаний обома сторонами без розбіжностей та зауважень, скріплений печатками обох підприємствю
Так, на виконання умов договору фінансового лізингу позивачем майно, що є предметом лізингу, яке придбане за договором купівлі-продажу (поставки), було передано в користування відповідачу, що підтверджується актом приймання-передачі предмета лізингу від 20.02.2008р., який підписаний трьома сторонами без розбіжностей та зауважень.
В зв»язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору в порядку ст. 7 Закону України “Про фінансовий лізинг”, п.п. 6.1, 6.4 договору та п.п. 8.4.5, 8.4.7, 8.4.9 Загальних умов фінансового лізингу було прийняте рішення про дострокове розірвання договору та вилучення предмету лізингу.
27.02.2009р. було вилучено у відповідача трактор New Holland T8040, що підтверджується актом вилучення предмету лізингу від 27.02.2009р., який підписаний обома сторонами та скріплений печатками обох підприємств.
Тому, позивачем відповідно до п. 10.3.1, 10.3.2 Загальних умов фінансового лізингу, нараховано комісію лізингодавця (Позивача) за дострокове припинення договору в розмірі 2% від суми непогашеної вартості предмету лізингу; нараховані за договором штрафні санкції (штраф, пеня); суми, які відшкодовують витрати лізингодавця (позивача) та не були сплачені лізингоодержувачем (Відповідачем) всього на суму 26 002,62грн., за стягненням якої позивач звернувся до господарського суду.
Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.
У відповідності до ч.1, 2 ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 Закону України „Про фінансовий лізинг” лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором (ч.1 ст.16 Закону України „Про фінансовий лізинг”).
Згідно ст.16 Закону України „Про фінансовий лізинг”, сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Положення ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 закону України «Про фінансовий лізинг»відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.
Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем належним чином не виконувалися зобов»язання з оплати лізингових платежів, тому договір фінансового лізингу №1690-01/08 від 25.01.2008р. був розірваний з 27.02.2009р. та нараховані платежі, які повинні бути сплачені відповідачем відповідно до умов договору.
Так, позивачем нарахована коміся за дострокове розірвання договору у розмірі 17 049,69грн. на підставі п. 10.3.2 Загальних умов у розмірі 2% від суми непогашеної вартості предмету лізингу, а також враховуючи, що предмет лізингу знаходився у відповідача до дати вилучення ( 27.02.2009р.), яка є останнім періодом згідно графіку платежів та перевіривши розрахунок, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача суму в розмірі 17 049,69грн.
Що стосується витрат на страхування предмету лізингу в розмірі 3 925,87грн., то враховуючи передбачений п. 4.6 обов»язок лізингоодержувача здійснювати оплату витрат лізингодавця, які виникли в період дії цього договору та пов»язані з ним, а також враховуючи наявність в матеріалах справи доказів, підтверджуючих дані витрати, апеляційна інстанція вважає правомімрним стягнення суми в розмірі 3925,87грн.
Щодо стягнення штрафних санкцій в розмірі 1995,76грн., то позивачем не надано обгрунтованого розрахунку даних штрафних санкцій, періоду розрахунку, не визначено правову природу даних санкцій -штраф чи пеня, тому судом першої інстанції правомірно залишено дані позовні вимоги без розгляду.
Також судова колегія вважає правомірною відмову в решті позовних вимог, оскільки не надано обгрунтованого розрахунку даної суми з визначеннням її правової природи, тому судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні даних позовних вимог.
Таким чином, в зв»язку з тим, що відповідач не довів суду належними та допустими доказами у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, виконання належним чином згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України і в строк, передбачений договором своїх грошових зобов»язань щодо оплати лізингових платежів, які включають в себе погашення вартості предмету лізингу, комісії, адміністративну комісію, то судова колегія вважає, що позивачем правомірно розірвано договір та нараховані комісія лізингодавця за дострокове припинення договору в розмірі 2% від суми непогашеної вартості предмету лізингу, суми, які відшкодовують витрати лізингодавця (позивача) та не були сплачені лізингоодержувачем, а також витрати, пов»язані зі страхуванням предмету лізингу. Тому, суд першої інстанції правомірно стягнув з Приватного сільськогосподарського підприємства «Хлібороб», с. Фрунзе Луганської області комісію в розмірі 17 049,69грн. за дострокове розірвання договору, додаткові витрати в розмірі 3 925,87грн.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 16.12.2010 року у справі №14/150, ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105, Господарського процесуального кодексу України, -
Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Хлібороб», с. Фрунзе Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 16.12.2010 року у справі №14/150 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 16.12.2010 року у справі №14/150 -без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Л.Ф. Чернота
Судді Г.І. Діброва
Т.А. Шевкова
Надр.5 прим:1 -у справу;2 -позивачу;3 -відповідачу;4 -ДАГС;5-ГС Луг. обл.