донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
31.05.2011 р. справа №1/34/2011
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Діброви Г.І.
суддівБойченка К.І., Чернота Л.Ф.
при секретарі Ложка Н.Л.
від позивача:ОСОБА_1. -за дов. № 30-05/11 від 30.05.11 р.
від відповідача:не з»явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "ЕССЕ", м. Київ
на рішення господарського суду Луганської області
від07.04.2011 року
у справі№ 1/34/2011 (суддя Зюбанова Н.М.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЕССЕ", м. Київ
до відповідачаПриватного підприємства "БВР-Ресурс", м. Луганськ
простягнення 126000 грн. 00 коп.
У 2011 році Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕССЕ", м. Київ звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Приватного підприємства "БВР-Ресурс", м. Луганськ про стягнення 126000 грн. 00 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 07.04.11 р. у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕССЕ", м. Київ було відмовлено повністю.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕССЕ", м. Київ, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Луганської області від 07.04.11 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
Відповідач надіслав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, яким просив суд залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення 16.05.11р. уповноваженій особі підприємства поштового відправлення - ухвали суду від 10.05.11р. Про причину неявки суд не повідомив, своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, явка сторін ухвалою суду від 10.05.11р. не була визнана обов'язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 1/34/2011 та наданих представником позивача пояснень.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач при зверненні до суду стверджував, що через утримання відповідачем належного ТОВ "ЕССЕ" рухомого майна (бурового верстату ROC 442РС NАN070042) позивачем не були виконані бурові роботи з буріння свердловин на гранітному кар»єрі ВАТ "Шархинський кар»єр" за договором від 24.03.09 р. № 240309 у період з 10.01.10 р. по 30.04.10 р.
Також позивач стверджував, що через відсутність вказаного верстату роботи не виконувались, у зв»язу з чим ВАТ "Шархинський кар»єр" листом від 26.03.10 р. відмовилось від послуг з буріння, тому неодержаний прибуток для позивача склав 126000 грн. 00 коп., виходячи із розрахунку 3000 м погонних та вартості 1 м у сумі 42 грн. 00 коп. (разом з ПДВ).
Враховуючи наведене, позивач звернувся із позовом до господарського суду Луганської області про стягнення з Приватного підприємства "БВР-Ресурс", м. Луганськ збитків у вигляді неотриманого прибутку у розмірі 126000 грн. 00 коп.
Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:
Пунктом 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори:
- наявність реальних збитків;
- вина заподіювача збитків;
- причинний зв'язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.
Збитки -це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б уразі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.
Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками. При визначені розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні позивачу збитків.
Згідно ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.10 р., якою залишено без змін рішення господарського суду м. Києва від 02.03.10 р. по справі № 23/296 за позовом ПП "БВР-Ресурс" до ТОВ "ЕССЕ" про стягнення 50928 грн. 00 коп. передплати, встановлено, що 12.03.09 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕССЕ" та Приватним підприємством "БВР-Ресурс" було укладено господарський договір № 120409/38, на виконання умов якого виконавцем було виконано буріння 216 м свердловин на суму 9072 грн. 00 коп., що підтверджено актом здачі-прийняття робіт № ОУ-0000003/2 від 02.04.09; доказів виконання робіт у більшому обсязі суду надано не було. Даним рішенням позовні вимоги були задоволені та стягнуто з виконавця на користь замовника 50928 грн. 00 коп. передплати, оскільки встановлено часткове невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, а тому утримання невикористаних коштів попередньої оплати є безпідставним.
В постановах Ленінського РВ ЛМУ МУМВС України в Луганській області про відмову у порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб ПП "БВР-Ресурс" з незаконного привласнення товароматеріальних цінностей, у т.ч. бурового верстату ROC 442РС NАN070042, зазначено про готовність керівництва ПП "БВР-Ресурс" передати спірне обладнання після повернення йому передплати за роботи, які фактично не були виконані.
Як вбачається, 20.05.10 року сторони підписали акт приймання-передачі обладнання, яким відповідач повернув позивачу буровий верстат ROC 442РС NАN070042 та інше обладнання.
При зверненні до суду із позовом, позивач зазначає, що 24.03.09 р. між ним та ВАТ "Шархинський кар»єр" було укладено господарський договір № 240309, згідно умов якого виконавець надає послуги з буріння свердловин, у т.ч. буровим верстатом ROC 442РС NАN070042 у розмірі 3000 метрів погонних вартістю 42,00 грн., на підставі чого позивач нарахував відповідачу суму збитків у розмірі 126000 грн. 00 коп.
Як правомірно встановив суд першої інстанції, позивач при розрахунку суми збитків виходив лише з вартості погонного метру буріння, передбаченої умовами господарського договору № 240309 від 24.03.09 р., без врахування витрат на заробітну плату, сплату податків, інших матеріальних та прирівняних до них витрат, які закладені у ціну послуги та не відносяться до умовно-постійних витрат.
Отже, позивачем не доведені належними засобами доказування його позовні вимоги про стягнення збитків, об'єктивна та суб'єктивна сторона спричинених збитків, причинно-наслідковий зв»язок між діями відповідача з повернення бурового верстату саме 20.05.10 р. та спричиненням збитків позивачу саме в тому розмірі, який заявлено позивачем, тобто не доведено розрахунок суми позову належними засобами доказування.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що господарський суд правомірно дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача суми збитків саме у розмірі 126000 грн. 00 коп., що нібито є неотриманим прибутком та виник внаслідок утримання відповідачем належного позивачу рухомого майна, а саме: бурового верстату ROC 442РС NАN070042, у зв»язку з чим позивач не виконав бурові роботи з буріння свердловин на гранітному кар»єрі ВАТ «Шархинський кар»єр»за договором № 240309 від 24.03.09 р. у період з 10.01.10 р. по 30.04.10 р.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 07.04.2011 р. у справі № 1/34/2011 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись статями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕССЕ", м. Київ на рішення господарського суду Луганської області від 07.04.2011 р. у справі № 1/34/2011 залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 07.04.2011 р. у справі № 1/34/2011 -без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.
Головуючий Г.І. Діброва
Судді К.І. Бойченко
Л.Ф. Чернота
Надр. 5 прим:
1 -у справу;
2 -позивачу;
3 -відповідачу;
4 -ДАГС;
5-ГС Луг. обл.
Ложка Н.Л.